ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Усенко
Є.А.,
при секретарі: Бойченко Ю.П.,
за участю представників:
від позивача - Iсаєвої С.А., Марченко Н.I.,
від відповідача - Рябчич О.В., Лось В.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ДПI у м. Чернігові на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 01 лютого 2006 року по справі № 11/242а за
позовом ТОВ "Комора" до ДПI у м. Чернігові про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які
з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги
щодо дотримання правильності застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин у справі, колегія:
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від
01.11.2005 року в задоволені позовних вимог ТОВ "Комора" до ДПI у
м. Чернігові - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
01.02.2006 року, рішення суду першої інстанції скасовано та
постановлено нове про задоволення позову, визнано недійсним
податкове повідомлення-рішення № 0004802320/1 від 02.09.2005 року.
Не погоджуючись з останнім судовим рішенням, відповідач
24.02.2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого
адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.06.2006
року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній
відкрито касаційне провадження.
В касаційній скарзі ДПI у м. Чернігові просить скасувати
постанову апеляційного суду та залишити в сілі рішення суду першої
інстанції.
Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові
рішення - без змін з огляду на наступне.
Скасовуючи рішення Господарського суду Чернігівської області
від 01.11.2005 року та задовольняючи позовні вимоги, суд
апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не було
порушено вимог п. 1.8 ст.1 та пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та завищено суму
бюджетного відшкодування з ПДВ у квітні 2005р. на 1 022 088,00
грн.. оскільки, відповідно до податкової декларації з ПДВ за
квітень 2005р. поданої позивачем до ДПI у м. Чернігові
20.05.2005р. за № 37741, позивачем за квітень 2005р. було
задекларовано: податкові зобов'язання в сумі 775,00 грн. (рядок 1
декларації) та податковий кредит в сумі 1 022 863,00 грн. (рядок
10 декларації).
При цьому суди виходили з матеріалів справи та встановлених
по справі обставин, а саме, що сума податкового кредиту, що
відображена позивачем в декларації з ПДВ за квітень 2005р.,
відповідає підсумковим записам у книзі обліку придбання товарів.
Всі суми, що включені до податкового кредиту, підтверджуються
податковими накладними та відповідають даним бухгалтерського
обліку підприємства.
Зокрема, позивач має податкові накладні, виписані Відкритим
акціонерним товариством "Холодторг", які повністю відповідають
вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Таким чином, загальна сума податкового кредиту з податку на
додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Комора"
за квітень 2005р., підтверджується податковими накладними та
відповідає даним бухгалтерського обліку підприємства і складає 1
022 863,00 грн. Вказана сума податкового кредиту також встановлена
актом перевірки від 29.07.05р. та не спростована відповідачем.
Відповідно до п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
поставка товарів (робіт, послуг)
здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим
нарахуванням податку на додану вартість.
Згідно з визначенням, наведеним п. 1.6 ст. 1 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податкове
зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована)
платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена
згідно з цим Законом.
Пунктом 7.3.1 п.7.3 ст.7 названого Закону визначено, що датою
виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт,
послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період,
протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський
рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що
підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за
готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника
податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових
коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або
дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення
документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником
податку.
Відповідно до пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, у строки, передбачені
законом для відповідного податкового періоду, платник податку
подає органу державної податкової служби за місцем свого
знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у
цьому періоді податкове зобов'язання чи ні.
Згідно з визначенням, встановленим п. 1.7 ст. 1 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, податковий
кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити
податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим
Законом.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, податковий кредит
звітного періоду складається із сум податків, сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Суми податку на додану вартість, сплачені у зв'язку з
придбанням у ВАТ "Холодторг" основних фондів та інших товарів, з
метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у
межах господарської діяльності, були включені позивачем до
податкового кредиту, що підтверджується декларацією з податку на
додану вартість за квітень 2005 року.
Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визначено, що датою
виникнення права платника податку на податковий кредит вважається
дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з
банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт,
послуг); або дата дотримання податкової накладної, що засвідчує
факт придбання платником податків товарів.
Згідно з п.п.7.2.3. п.7 ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податкова накладна складається у
момент виникнення податкових зобов'язань продавця (платника
податку) у двох примірниках. Податкова накладна є звітним
податковим і одночасно розрахунковим документом і повинна
відповідати вимогам п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону.
Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, платник податку
зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити
зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові
фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану
вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової
адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану
вартість;
є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх
кількість (обсяг, об'єм);
є) повну назву отримувача;
ж) ціну продажу без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому
значенні;
й) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням
податку.
Як вбачається з матеріалів справи, виписані ВАТ "Холодторг"
на користь позивача податкові накладні відповідають вимогам
підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, не дозволяється включення до
податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не
підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при
імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи
банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в
оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент
перевірки платника податку податковим органом суми податку,
попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються
непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник
податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій,
установлених законодавством, нарахованих на суму податкового
кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Підпунктом 7.2.4 п. 7.2 ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
право складання податкових
накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники
податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст.9
зазначеного Закону.
Згідно поданої позивачем декларації з ПДВ за квітень 2005р.,
сума його зобов'язань з ПДВ за звітний період має від'ємне
значення та становить - 1 022 088,00 грн.
Зазначена сума визначена позивачем у відповідності до
положень пп. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
як різниця між сумою податкових
зобов'язань (775,00 грн.) та сумою податкового кредиту звітного
періоду (1 022 863,00 грн.).
Згідно пп. 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, у разі, коли за результатами
звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї
статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню
платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця,
наступного після подачі декларації. Підставою для отримання
відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний
період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування
може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з
цього податку. Таке рішення платника податку відображається в
податковій декларації.
Оскільки позивачем вимог про стягнення бюджетного
відшкодування не заявлялося, висновок суду апеляційної інстанції
про відсутність підстав для висновку про порушення позивачем вимог
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та
завищення сум суми бюджетного відшкодування з ПДВ у квітні 2005р.
на 1 022 088,00 грн. відповідає вимогам чинного законодавства та
встановленим по справі обставинам.
Крім того, ухвалою Господарського суду Чернігівської області
від 18.10.2005р. по справі № 5/86Б про визнання ВАТ "Холодторг"
банкрутом визнано безспірні грошові вимоги ДПI у М.Чернігові до
ВАТ "Холодторг" у сумі 1 354 185,19 грн.
Відповідачем не заперечується, що в цю суму включена й
заборгованості ВАТ "Холодторг" по податковому зобов'язанню з ПДВ,
нарахованому та задекларованому за квітень 2005р. по операціях з
ТОВ "Комора".
Таким чином, апеляційним судом правильно зроблено висновок,
що приймаючи оспорюване податкове повідомлення-рішення у зв'язку з
несплатою податкових зобов'язань по ПДВ продавцем майна (ВАТ
"Холодторг") відповідачем фактично покладено на позивача
відповідальність за несплату податкових зобов'язань іншим
платником цього податку, що чинним податковим законодавством не
передбачено.
З огляду на зазначене, скасовуючи рішення суду першої
інстанції, Київський апеляційний господарський суд правильно
виходив з того, що висновок господарського суду про правомірність
оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не відповідає
фактичним обставинам справи.
Такий висновок апеляційного суду відповідає вимогам чинного
законодавства, підтверджується матеріалами справи та не
спростовується доводами касаційної скарги.
Відповідно до ч.1ст.224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а
судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та
апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні
процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.210, 220, 221, ст. 224, 231 та ч.5 ст.254
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу ДПI у м. Чернігові залишити без задоволення,
а постанову Київського апеляційного господарського суду від 01
лютого 2006 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий:
/підпис/
______________________________
Шипуліна Т.М.
Судді:
/підписи/
_______________________________
Бившева Л.I.
_______________________________
Костенко М.I.
_______________________________
Маринчак Н.Є.
_______________________________
Усенко Є.А.
З оригіналом згідно.
Суддя Шипуліна Т.М.