ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
головуючого - судді - Бутенка В.I.,
суддів : Лиски Т.О.,
Сороки М.О.,
Панченка О.I.,
Штульмана I.В.,
при секретарі Пархоменко О.В.,
за участю представника Генеральної прокуратури України
Семененка В.I.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку
касаційного провадження адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1,
представника ОСОБА_2, на бездіяльність Керченського транспортного
прокурора, -
в с т а н о в и л а :
У липні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною
скаргою, в якій просив визнати неправомірною бездіяльність
Керченського транспортного прокурора, який на протязі 6 місяців з
дня прийняття до свого провадження у січні 2004 року кримінальної
справи № 51538, не виніс щодо заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 від 17 травня
2002 року про порушення кримінальної справи відносно лікарів
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та капітана промислового судна "Капітан
Бурмістров" жодного із рішень, передбачених ст. 97 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
.
Рішенням Керченського міського суду Автономної Республіки
Крим від 25 жовтня 2004 року, залишеним без змін ухвалою
апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 лютого 2005
року, в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1
подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та направити
справу на новий судовий розгляд.
При цьому в скарзі вказується на порушення судами норм
матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з наступних підстав.
Судами як першої, так і апеляційної інстанцій було повно
встановлено фактичні обставини справи, визначені спірні
правовідносини та правильно застосовано норми матеріального і
процесуального права.
Так, судами встановлено, що суб'єктом оскарження після
прийняття 17 січня 2004 року до свого провадження кримінальної
справи № 51538 було проведено ряд процесуальних дій, тобто
призначена та проведена додаткова комісійна судово-медична
експертиза в Одеському науково-дослідному інституті морської
медицини, допитані лікарі ОСОБА_4 і ОСОБА_3.
При цьому питання, поставлені скаржниками у своїй заяві від
17 травня 2002 року, також виступали предметом досудового
слідства, за результатами якого в діях лікарів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5 не знайдено ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 139 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
В подальшому 13 серпня 2004 року Керченським транспортним
прокурором Волинкіним С.I. вказана кримінальна справа була закрита
на підставі п.2 ст. 6 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Як було правильно зазначено судами, дії суб'єкта оскарження
під час досудового слідства не виходили за межі повноважень,
наданих йому кримінальним процесуальним законодавством.
Слід зазначити, що згідно ст. 248-2 ЦПК України (в редакції
1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року), посадові, службові особи чи органи,
зазначені в частині четвертій статті 248-1 цього Кодексу, несуть
відповідальність за невиконання лише тих обов'язків, які було на
них покладено законами або іншими нормативно-правовими актами.
При цьому ч.3 ст. 248-7 ЦПК України (в редакції 1963
( 1501-06 ) (1501-06)
року) встановлено, що якщо оскаржувані рішення чи дії
було вчинено відповідно до закону, в межах повноважень органу
державної влади, органу місцевого самоврядування, посадової або
службової особи і права, свободи чи законні інтереси заявника не
було порушено, суд постановляє рішення про відмову в задоволенні
скарги.
За таких обставин, встановивши, що Керченській транспортний
прокурор діяв відповідно до закону і в межах своїх повноважень,
судами зроблено обгрунтований висновок про відмову ОСОБА_1 у
задоволенні його скарги.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами
прийняті законні і обгрунтовані рішення, під час розгляду справи
порушень норм матеріального та процесуального права ними допущено
не було.
Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не
спростовують, а тому оскаржувані судові рішення повинні залишатися
без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1, представника ОСОБА_2, залишити без
задоволення, а рішення Керченського міського суду Автономної
Республіки Крим від 25 жовтня 2004 року та ухвалу апеляційного
суду Автономної Республіки Крим від 15 лютого 2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
рішення суду
касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду
України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з
дня відкриття таких обставин.
С у д д і :