ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
головуючого - судді Фадєєвої Н.М.,
суддів: Гордійчук М.П., Бим М.Є., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.
при секретарі - Коротких В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції на рішення
господарського суду Закарпатської області від 07 лютого 2005 року
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06
квітня 2005 року у справі за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1
до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції про
визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій
НОМЕР_1та НОМЕР_2 від 22.07.2004 року та податкових
повідомлень-рішень НОМЕР_3 від 22.07.2004 року та НОМЕР_4 від
15.09.2004 року, -
в с т а н о в и л а:
У грудні 2004 року Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до
суду з зазначеним вище позовом до Мукачівської об'єднаної
державної податкової інспекції (надалі - ОДПI).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
06 квітня 2005 залишено без змін рішення господарського суду
Закарпатської області від 07 лютого 2005 року, яким позов
задоволено частково. Визнано недійсними рішення та податкове
повідомлення-рішення від 22 липня 2004 року про застосування
фінансових та штрафних санкцій на загальну суму 3875 грн.;
податкове повідомлення-рішення від 15 вересня 2004 року визнано
недійсним в частині визначення штрафних санкцій у розмірі 560 грн.
як податкового зобов'язання. В іншій частині в задоволенні позову
відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями по справі, відповідач
звернувся з касаційною скаргою.
У своїй касаційній скарзі ставить питання про скасування
рішень судів першої та апеляційної інстанції в частині визнання
недійсними рішень про застосування фінансових санкцій НОМЕР_1та
НОМЕР_2 від 22.07.2004 року та податкового повідомлення-рішення
НОМЕР_3 від 22.07.2004 року та просить відмовити позивачу в
задоволенні позову в повному об'ємі.
Вимоги скарги мотивує порушенням судами норм матеріального та
процесуального права та неповне з'ясування фактичних обставин
справи.
В судове засідання касаційної інстанції сторони не з'явились,
про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши касаційну скаргу та обговоривши її доводи за
матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність
підстав для її задоволення.
Згідно вимог ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної
інстанцій не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій.
Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення
судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло
призвести до неправильного вирішення справи.
Як вбачається із постановлених по справі рішень та
встановлено в ході розгляду справи, висновки судів про часткове
задоволення позову грунтуються на тому, що в акті перевірки,
складеному відповідачем, відображено факти, що спростовуються
матеріалами справи.
Так, задовольняючи позов в частині визнання недійсними рішень
про застосування фінансових санкцій НОМЕР_1та НОМЕР_2 від
22.07.2004 року суди виходили з того, що позивач надав суду
сертифікат відповідності на алкогольний напій "Martіnі Bіanko",
який був об'єктом складу правопорушення, а тому з його боку не
вбачається порушення ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне
регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і
плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
. Крім того, позивачем надано суду декларацію про
максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, що також спростовує
факт правопорушення, викладений в акті перевірки.
Проте, оскільки позивачем не спростовано факт невідповідності
суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі
готівкових коштів по Х-звіту реєстратора розрахункових операцій,
відповідачем правомірно застосовані фінансові санкції відповідно
до ст. 22 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
. Судами правомірно
не визнано недійсним накладення на позивача фінансових санкцій за
недодержання встановленого порядку використання розрахункової
книжки, невикористання режиму попереднього програмування цін
товарів (послуг) та обліку їх кількості, чим було порушено п. 5,
11, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
З урахуванням викладеного, касаційна скарга задоволенню не
підлягає, а рішення судів, які постановлені з дотриманням вимог
чинного матеріального і процесуального закону не підлягають
скасуванню.
Касаційна скарга не містить доводів, які б спростували
викладені вище висновки судів, оскільки грунтується на невірному
тлумаченні касатором норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової
інспекції залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Закарпатської області від 07
лютого 2005 року та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 06 квітня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: