Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Харченка В.В.

суддів Васильченко Н.В.

Кравченко О.О.

Гончар Л.Я.

Чалого С.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів на постанову господарського суду м. Севастополя від 24 січня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 4 квітня 2006 року у справі за позовом Севастопольського державного лісомисливського господарства до Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів про визнання недійсним рішення,-

Встановила:

У січні 2006 року Севастопольське державне лісомисливське господарство звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовом до Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів про визнання недійсним рішення про зупинення реєстрації договорів суборенди та зобов'язання вчинити певні дії.

В обгрунтування своїх вимог позивач послався на те, що відповідач ухиляється від державної реєстрації договору суборенди (без номеру) від 28.10.05р., укладеного між Севастопольським державним лісомисливським господарством та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лілея" та договору суборенди ( без номеру) від 28.11.05р., укладеного між Севастопольським державним лісомисливським господарством та приватним підприємством "Морський прибій К"Ю, порушуючи тим самим права позивача.

Постановою господарського суду м. Севастополя від 24 січня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 4 квітня 2006 року, позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Визнано протиправним рішення Севастопольського головного управління земельних ресурсів №4959/1/9-05/1 про зупинення реєстрації договору суборенди земельної ділянки, загальною площею 1, 7752 га, розташованої в районі мису Сарич (Орлиновське лісництво, квартал 20, виділ 29), для розміщення туристичної бази на 220 місць (без зміни цільового призначення), від 28 жовтня 2005 року укладеного між Севастопольським державним лісомисливським господарством та товариством з обмеженою відповідальністю "Лілея" та договору суборенди земельної ділянки, загальною площею 1,4651 га, розташованої в районі урочища Ласпі (Орлиновське лісництво, квартал 16, виділ 49), для розміщення туристичної бази на 220 місць (без зміни цільового призначення) від 28 листопада 2005року, укладеного між Севастопольським державним лісомисливським господарством та приватним підприємством "Морський прибій К". Зобов'язано Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів здійснити державну реєстрацію договору суборенди земельної ділянки, загальною площею 1, 7752 га, розташованої в районі мису Сарич (Орлиновське лісництво, квартал 20, виділ 29), для розміщення туристичної бази на 220 місць (без зміни цільового призначення) від 28 жовтня 2005 року, укладеного між Севастопольським державним лісомисливським господарством та товариством з обмеженою відповідальністю "Лілея" та договору суборенди земельної ділянки, загальною площею 1,4651 га, розташованої в районі урочища Ласпі (Орлиновське лісництво, квартал 16, виділ 49), для розміщення туристичної бази на 220 місць (без зміни цільового призначення) від 28 листопада 2005 року, укладеного між Севастопольським державним. лісомисливським господарством та приватним підприємством "Морський прибій К".

На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів, в якій ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Севастопольського державного лісомисливського господарства.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до рішення Севастопольської міської Ради № 2085 від 14 липня 2004 року Севастопольському державному лісомисливському господарству були надані в термінове платне користування земельні ділянки для розміщення туристичних баз на 220 місць, які знаходяться у місті Севастополі "На ялівцевій поляні" в районі мису Сарич (Орліновськоє лісництво, квартал 20, виділ 29) та в районі урочища Ласпі (Орліновськоє лісництво, квартал 16, виділ 49).

На підставі даного рішення 26 січня 2005 року були укладені договори оренди земельних ділянок, розташованих у місті Севастополі, в районі мису Сарич "на ялівцевій поляні" (Орліновськоє лісництво, квартал 20, виділ 29) та районі урочища Ласпі (Орліновськоє лісництво, квартал 16, виділ 49).

Пунктом 5.4 даних договорів передбачено можливість здачу даних земельних ділянок за договорами суборенди.

Судова колегія не може прийняти до уваги доводи відповідача про те, що він є неналежним відповідачем, як згідно статті 5 Закону України №1952-IУ від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (1952-15) на нього покладено обов'язок по забезпеченню реалізації державної політики у сфері державної реєстрації прав, він входить у систему органів державної реєстрації прав, куди також входить створений при ньому центр державного земельного кадастру, якій є місцевим органом реєстрації прав. Крім того на договорах суборенди мається відмітка про їх реєстрацію за підписом курівника відповідача.

При таких обставинах, господарський суд міста Севастополя правомірно задовольнив позов, визнав противоправним рішення відповідача про зупинення реєстрації договорів суборенди вказаних земельних ділянок та зобов'язав відповідача здійснити державну реєстрацію договорів суборенди.

Крім того з листу Севастопольської міської філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" №98 від 21 березня 2006 року вбачається, що вищевказані договори суборенди між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лілея", Приватним підприємством "Морський прибій К" вже зареєстровані в реєстраційній книжці №4-М-01 під реєстраційними №№ 82 та 82/1.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України (2747-15) як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

У х в а л и л а:

Касаційну скаргу Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів відхилити, а постанову господарського суду м. Севастополя від 24 січня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 4 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає,крім,як з підстав, у строки та у порядку, передбаченому статтями 237-239 КАС України (2747-15) .