ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
Суддів: Бутенка В. I.,
Лиски Т. О. (доповідач),
Панченка О. I.,
Сороки М. О.,
Штульмана I. В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління
Пенсійного фонду України у Київському районі м. Донецька про
визнання неправомірним перерахунку пенсії та стягнення
заборгованості по сплаті пенсії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на
рішення Апеляційного суду Донецької області від 30 жовтня 2003
року,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 04 липня
2003 року позов ОСОБА_1. задоволений. Визнані неправомірними дії
УПФ України у Київському районі м. Донецька, які полягали в
перерахунку з 01.11.2001р. ОСОБА_1 пенсії за вислугу років в
сторону зменшення. Зобов'язано УПФ України у Київському районі м.
Донецька провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з
01.11.2001 р., розрахувавши її розмір із середнього заробітку за
період його роботи відповідно до ст. ст. 98, 65 Закону України
"Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
з урахуванням інтересів
заявника відповідно до порядку, передбаченого ст. 53 Закону
України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
, розмір якої не
може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної
плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за
календарний рік, який передує зверненню за перерахунком пенсії.
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 30 жовтня
2003 року апеляційна скарга УПФ України у Київському районі м.
Донецька задоволена, рішення Київського районного суду м. Донецька
від 04 липня 2003 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у
задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.
У касаційній скарзі на рішення Апеляційного суду Донецької
області від 30 жовтня 2003 року ОСОБА_1 ставить питання про
скасування рішення суду апеляційної інстанції в зв'язку з
порушенням норм матеріального права та залишення в силі рішення
суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з ст.. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в
задоволенні позову, суд апеляційної інстанції правомірно виходив з
того, що УПФ України у Київському районі м. Донецька було прийнято
рішення виправити помилково визначений ОСОБА_1 у березні 2001 року
розмір пенсії у сумі 607,90 грн. та встановлено і виплачується з
01 листопада 2001 року пенсія у сумі 434,58 грн. Місяцем, з якого
у позивача виникло право отримувати пенсію згідно з вимогами ст.
53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
,
відповідачем правильно було визначено грудень 1999 року, і на цей
час був проведений перерахунок середньої заробітної плати і
застосоване обмеження у дві з половиною величини середньої
заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки
України, за попередній календарний рік. Даний факт не можна
розцінювати як зменшення розміру пенсії, оскільки мало місце
виправлення помилки, допущеної при перерахунку пенсії. У зв'язку з
цим порушень вимог ст. 98 Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
з боку відповідача не вбачається.
Суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що
відповідач правомірно відмовив у перерахунку і підвищенні розміру
пенсії позивачу з 01 березня 2003 року, а також відсутні підстави
для підвищення позивачу пенсії згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 28.03.2002 р. № 374 ( 374-2002-п ) (374-2002-п)
"Про
підвищення розміру пенсій, призначених відповідно до ст. 54 Закону
України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
, а також пенсій,
призначених відповідно до інших законів України, які раніше не
підвищувались".
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід залишити без задоволення, оскільки рішення суду
апеляційної інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і
процесуального права, правова оцінка обставинам справи дана вірно,
а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення
Апеляційного суду Донецької області від 30 жовтня 2003 року - без
змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених
ст.. 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді :
В. I. Бутенко
Т. О. Лиска
О. I. Панченко
М. О. Сорока
I. В. Штульман