ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
                   11 квітня 2007 року м. Київ
 
     Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
 
     суддів : Бутенка В.I.(доповідач),
 
     Лиски Т.О.,
 
     Панченка О.I.,
 
     Сороки М.О.,
 
     Штульмана I.В.
 
     розглянувши  в  порядку  касаційного  письмового  провадження
адміністративну справу 2-1661/04 за позовом ОСОБА_1  до  Державної
податкової адміністрації України та державної податкової інспекції
у місті  Чернівці  про  скасування  ідентифікаційного  податкового
номеру,-
 
                      в с т а н о в и л а :
 
     У квітні 2004 року ОСОБА_1 звернулась  до  суду  із  вказаним
позовом.
 
     У позові посилалася на те, що у 2003 році звернулась  до  ДПА
України  та  ДПI  у  місті   Чернівці   з   заявою   про   відміну
ідентифікаційного номеру, проханням зробити їй у паспорті відмітку
про  право  здійснювати  будь-які  платежі  без  ідентифікаційного
номеру, а також про виключення всієї  інформації  стосовно  неї  з
державного реєстру фізичних осіб -  платників  податків  та  інших
обов'язкових платежів, проте ДПА України та ДПI у  місті  Чернівці
їй у цьому відмовили.
 
     Просила зобов'язати ДПА України  та  ДПI  у  місті  Чернівці,
залишити за нею раніше встановлену форму сплати податків та  інших
обов'язкових платежів, зробити в її паспорті  відмітку  про  право
здійснювати  будь-які  платежі   без   ідентифікаційного   номеру,
виключити  всю  інформацію  стосовно  неї  з  державного   реєстру
фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів,
як це передбачено ч.2 ст.1 Закону України  "Про  внесення  змін  в
Закон  України  "Про  державний  реєстр  фізичних   осіб-платників
податків та інших обов'язкових платежів" ( 1003-14 ) (1003-14)
         від 16  липня
1999 року та інше.
 
     Рішенням Шевченківського районного суду м.  Чернівці  від  17
травня 2004 року позовні вимоги задоволені частково. Бездіяльність
податкового  органу  визнано  неправомірною,  Державну   податкову
адміністрацію  України  зобов'язано   виключити   всю   інформацію
стосовно позивачки з державного реєстру фізичних осіб -  платників
податків та інших обов'язкових платежів і зобов'язано ДПI у  місті
Чернівці внести у паспорт ОСОБА_1 відмітку про  право  здійснювати
будь-які платежі без ідентифікаційного номеру. В задоволенні інших
вимог позивачці відмовлено.
 
     Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від  22  липня
2004 року рішення районного суду залишено без змін.
 
     Не погоджуючись із судовими рішеннями, ДПI у  місті  Чернівці
подала  касаційну  скаргу,  в  якій  просить   їх   скасувати   та
постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
 
     ОСОБА_1 також не погоджуючись із судовими  рішеннями,  подала
касаційну  скаргу,  в  якій  просить   їх   змінити   в   частині,
задовольнивши позов у повному обсязі.
 
     Колегія суддів Вищого адміністративного суду України  вважає,
що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
 
     Задовольняючи  частково  позов   ОСОБА_1   суди   першої   та
апеляційної інстанцій обгрунтовано виходили з того, що за  змістом
ч. 2 ст. 1 Закону України "Про Державний реєстр  фізичних  осіб  -
платників податків та інших платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
         
( зі змінами внесеними Законом України від 16 липня 1999 року №1003 ( 1003-14 ) (1003-14) )
для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номеру та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру, а відповідно із ч. 2 ст. 5 цього Закону до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номеру та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
 
     Посилання про відсутність, на час розгляду справи,  механізму
внесення  відповідного  запису  в  паспорт  громадянина  за  умови
врегулювання  питання   обліку   платників   податків   та   інших
обов'язкових платежів наведеними правовими нормами не  могли  бути
підставою для невиконання вимог Закону податковими органами.
 
     Доводи  касаційних  скарг  зроблених  судами   висновків   не
спростовують, а тому підстав для скасування або зміни оскаржуваних
судових рішень не вбачається.
 
     За правилами ч.1 ст. 222, ч.1 ст.224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,
якщо   суди   не   допустили   порушень   норм   матеріального   і
процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень  то
суд касаційної інстанції залишає касаційні скарги без задоволення,
а судові рішення без змін.
 
     Керуючись  ст.ст.  220,  222,  223,  224,  230  КАС   України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів -
 
                        у х в а л и л а :
 
     Касаційні  скарги  державної  податкової  інспекції  у  місті
Чернівці  та  ОСОБА_1  залишити   без   задоволення,   а   рішення
Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 травня 2004 року
та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 22 липня 2004
року без змін.
 
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає.
 
     Згідно ст. ст. 236, 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
         рішення  суду
касаційної  інстанції  може  бути  оскаржено  до  Верховного  Суду
України лише за винятковими обставинами протягом одного  місяця  з
дня відкриття таких обставин.
 
     С у д д і :