ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
головуючого - судді Фадєєвої Н.М.,
суддів: Гордійчук М.П., Бим М.Є., Леонтович К.Г., Чалого
С.Я.,
при секретарі - Коротких В.В.,
за участю представників сторін: Мельничук Є.С., Морачова
О.В., Савича О.К., Шилова А.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної інспекції по контролю за цінами в Рівненській області на
рішення господарського суду Рівненської області від 27 квітня 2005
року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
29 серпня 2005 року у справі за позовом Дубенської районної
санітарно-епідеміологічної станції до Державної інспекції по
контролю за цінами в Рівненській області, 3-і особи - Державна
податкова адміністрація України, Міністерство охорони здоров'я
України, Рівненська обласна санітарно-епідеміологічна станція про
визнання недійсним рішення та за зустрічним позовом Державної
інспекції по контролю за цінами в Рівненській області до
Дубенської районної санітарно-епідеміологічної станції про
стягнення економічних санкцій, -
в с т а н о в и л а:
У березні 2005 року позивач звернувся до суду з позовом до
Державної інспекції по контролю за цінами в Рівненській області
про визнання недійсним рішення № 6 від 30.12.2005 року про
застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни
цін.
Відповідач позов не визнав та подав зустрічний позов про
стягнення економічних санкцій за порушення державної дисципліни
цін в сумі 15960,00 грн.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
29 серпня 2005 року залишено без змін рішення господарського суду
Рівненської області від 27 квітня 2005 року, яким позов Дубенської
районної санітарно-епідеміологічної станції задоволено, а
Державній інспекції по контролю за цінами в Рівненській області
відмовлено у задоволенні зустрічного позову.
Не погоджуючись з судовими рішеннями по справі, відповідач
звернувся з касаційною скаргою.
У своїй касаційній скарзі ставить питання про скасування
судових рішень по справі, просить задовольнити його позов і
відмовити в задоволенні позову Дубенської районної
санітарно-епідеміологічної станції.
Вимоги скарги мотивує порушенням судами норм матеріального
права та неповне з'ясування фактичних обставин справи.
В судовому засіданні касаційної інстанції представник
касатора підтримала вимоги скарги з викладених в ній підстав,
представники позивача та 3-іх осіб вважали рішення судів законними
та обгрунтованими.
Розглянувши касаційну скаргу та обговоривши її доводи за
матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність
підстав для її задоволення.
Згідно вимог ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд залишає
касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін,
якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили
порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні
судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення
судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло
призвести до неправильного вирішення справи.
В ході судового розгляду встановлено, що під час перевірки
дотримання позивачем державної дисципліни цін при формуванні і
застосуванні тарифів на роботи і послуги за період з жовтня 2003
року по жовтень 2004 року було виявлено, зокрема, факт завищення
затверджених Постановою Кабінету Міністрів України тарифів на
відповідні послуги на 20%, внаслідок чого Дубенською районною
санітарно-епідеміологічною станцією (надалі - СЕС) було додатково
отримано 5320 грн., про що складено акт перевірки від 26.10.2004
року.
Але, як правильно зазначено в судових рішеннях, тарифи
(прейскуранти) на роботи та послуги, що виконуються та надаються
за плату установами та закладами державної
санітарно-епідеміологічної служби, вказані без врахування податку
на додану вартість і при здійсненні таких операцій до ціни
необхідно додавати цей податок у відповідності до вимог Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Тобто,
сума завищення тарифів, по суті, є податком на додану вартість,
який був перерахований Дубенською районною СЕС до бюджету.
Крім того, види послуг, які надаються закладами державної
санітарно-епідеміологічної служби, затверджені вказаною вище
Постановою, не відносяться до операцій, які звільняються від
оподаткування, або не є об'єктом оподаткування, а значить, до ціни
зазначених операцій необхідно додавати податок на додану вартість.
Позивач відноситься до закладів загальнодержавної форми
власності, є неприбутковою бюджетною установою і перебуває на
повному бюджетному забезпеченні. Отримані від надання платних
послуг кошти перераховуються до державного бюджету
Таким чином, суди прийшли до правильного висновку про
задоволення основного позову і відмову в задоволенні зустрічного і
з ним колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджується.
При розгляді справи апеляційним судом правильно застосовані
норми матеріального та процесуального права, вірно встановлені
фактичні обставини справи та дана їм правова оцінка.
Рішення судів викладені достатньо повно, висновки
обгрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та
відповідають чинному законодавству.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують,
оскільки грунтуються на невірному трактуванні відповідачем
наведених норм матеріального права.
За таких обставин підстав для скасування судових рішень та
задоволення касаційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 230, 231 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Державної інспекції по контролю за цінами в
Рівненській області залишити без задоволення, а рішення
господарського суду Рівненської області від 26 квітня 2005 року та
постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29
серпня 2005 року по даній справі - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
С у д д і : /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: