Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого:

Харченка В.В.

Суддів:

Гончар Л.Я.

Чалого С.Я.

Гордійчук М.П.

Матолича С.В.

при секретарі : Безпалому В.Д.

з участю представників управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АРК Себренка Андрія Миколайовича, Мілютіної Тетяни Володимирівни, Абрамкіної Марії Вікторівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12-15 липня 2005 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2005 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "207-й отряд ВОХР" до Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим про визнання недійсними вимоги про сплату боргу № Ю-134 від 4 лютого 2005 року і рішення № 101 від 22 лютого 2005 року, -

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю "207-й отряд ВОХР" звернулося до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим про визнання недійсними вимоги про сплату боргу № Ю-134 від 4 лютого 2005 року і рішення № 101 від 22 лютого 2005 року.

Заявник в обгрунтування своїх вимог зазначав, що 4 лютого 2005 року Управлінням Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Сімферополя була виявлена заборгованість по сплаті страхових внесків на державне пенсійне страхування станом на 1 лютого 2005 року в сумі 88 525, 90 та пред'явлена вимога про сплату боргу № Ю-134 від 4 лютого 2005 року.

22 лютого 2005 року відповідачем було прийнято рішення № 101 від 22 лютого 2005 року про застосування пені і фінансових санкцій на загальну суму 5 914, 55 грн.

Заявник вважав вказані акти недійсним та зазначав, що при недостатності у страховика коштів для сплати заробітної плати і одночасної сплати авансових платежів, виплата вказаних сум і страхових внесків здійснюється у пропорційних розмірах і після виплати заробітної плати.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12-15 липня 2005 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2005 року, позов задоволено.

У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Сімферополя, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "207 отряд ВОХР" відповідно до ст..3 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , ст..,ст.. 1, 2, 4 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) являється суб'єктом пенсійного страхування та зобов'язане сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період не пізніше 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Позивач не здійснив сплату страхових внесків до пенсійного фонду. Станом на 1 лютого 2005 року у нього виникла заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 88525 грн.90коп.

Відповідно до частини 1 пункту 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до частини третьої пункту 6 статті 20 зазначеного Закону у випадку здійснення протягом базового звітного періоду виплат, на які відповідно до дійсного Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у виді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (доход).

Частина 5 пункту 6 статті 20 Закону передбачає застосування до страхувальників фінансових санкцій у випадку несплати авансових платежів.

Відповідно до підпункту 5.1.4. пункту 5.1 Iнструкції про порядок нарахування і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України, затвердженої постановою правління ПФУ 19 грудня 2003 року № 21-1 (z0064-04) , зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року під № 64/8663. нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше чим через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про залежність сплати страхових внесків від виплати заробітної плати, а апеляційний суд погодився з помилковим висновком місцевого суду.

За таких обставин, судові рішення підлягають скасуванню з постановленням нового - про відмову у задоволенні позову.

З урахуванням наведеного та керуючись ст., ст.220, 221, 229 232 КАС України (2747-15) , колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим задовольнити.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12-15 липня 2005 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2005 року скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "207 отряд ВОХР" до Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим про визнання недійсними вимоги про сплату боргу № Ю-134 від 4 лютого 2005 року і рішення № 101 від 22 лютого 2005 року відмовити за безпідставністю

Постанова набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: