ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого
Цуркана М.I.
Суддів:
Ліпського Д.В.
Гуріна М.I.
Кобилянського М.Г.
Юрченка В.В.
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в м. Києві
(УСБУ в м. Києві) про поновлення пенсійних прав, яка
переглядається за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення
Деснянського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2004 року та
ухвалу апеляційного суду м. Києва від 25 січня 2005 року
установила:
У вересні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
УСБУ в м. Києві про поновлення пенсійних прав.
Зазначав, що Указом Президента України від 31 липня 2000
року №939 ( 939/2000 ) (939/2000)
внесені зміни до Указу Президента України
"Про грошове забезпечення військовослужбовців та умови оплати
праці працівників Служби безпеки України" від 4 жовтня 1996 року №
925/96 та запроваджено щомісячну надбавку у розмірі 100
відсотків грошового забезпечення.
Посилаючись на те, що в порушення вимог статті 63 Закону
України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
його пенсія, призначена як особі
звільненому зі служби у серпні 1998 році, не перерахована з
підвищенням, на підставі згаданого Указу, грошового забезпечення
відповідних категорій військовослужбовців - просив визнати право
на пенсію у більшому розмірі.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 жовтня
2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва
від 25 січня 2005 року, в задоволені позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, з посиланням на порушення судами
норм матеріального права, просить постановлені судові рішення
скасувати.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги,
матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України "Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"
( 2262-12 ) (2262-12)
(в редакції чинній на час призначення пенсії) пенсії
особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за
контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та
членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При
цьому для обчислення пенсій враховуються відповідні оклади за
посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за
вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь,
кваліфікацію та умови служби у порядку і розмірах, що визначаються
Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня
1992 року № 393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
"Про порядок обчислення вислуги
років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам
офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
членам їх сімей" встановлено, що пенсії обчислюються з таких видів
грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою,
займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне
звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів
грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене
звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). Розмір
додаткових видів грошового забезпечення визначається (за вибором
тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці
служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60
календарних місяців служби підряд протягом усієї служби перед
зверненням за пенсією незалежно від наявних перерв у службі.
Відповідно з пунктом 8 Постанови, перерахунок раніше
призначених пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей у
зв'язку із зміною розмірів грошового забезпечення, що сталося
після звільнення зі служби осіб офіцерського складу, прапорщиків,
мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової
служби за контрактом, осіб начальницького і рядового складу
органів внутрішніх справ, провадиться щорічно виходячи з
установленого за станом на 1 січня поточного року розміру
грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців,
осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, з
якого обчислюються пенсії.
Це означає, що грошове забезпечення військовослужбовців та
прирівняних до них осіб складається із основних видів (окладу за
штатною посадою, окладу за військове або спеціальне-звання та
процентної надбавки за вислугу років) і додаткових, що надаються
щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь,
кваліфікацію та умови служби).
При призначенні пенсії основні види грошового забезпечення
враховуються в установленому розмірі за останньою штатною посадою,
займаною перед звільненням, а додаткові види грошового
забезпечення, відповідно, з середньомісячної їх суми за 24 або 60
календарних місяців.
Указом Президента України від 31 липня 2000 року №939
( 939/2000 ) (939/2000)
" Про внесення змін до Указу Президента України від 4
жовтня 1996 року N 925" ( 925/96 ) (925/96)
внесена зміна до статті 3
Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року № 925 ( 925/96 ) (925/96)
"Про грошове забезпечення військовослужбовців та умови оплати
праці працівників Служби безпеки України", тобто установлена
щомісячна надбавка у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення
(окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років).
Таким чином, зазначена надбавка є додатковим видом грошового
забезпечення за умови служби, а відповідно до згаданих положень
постанови Уряду від 17 липня 1992 року № 393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
, може
прийматися для визначення розміру пенсії за умови її отримання у
період служби.
Оскільки ОСОБА_1 надбавку, запроваджену після звільнення зі
служби не отримував, то підстави для перерахунку пенсії відсутні.
За таких обставин доводи касаційної скарги стосовно
неправомірної відмови у перерахунку пенсії є непереконливими і
висновків судів не спростовують.
За правилами частини 3 статті 220-1, частини 1 статті 224
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, якщо
суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального
права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної
інстанції відхиляє касаційну скаргу, а судові рішення залишає без
змін.
Керуючись наведеним, статтями 223, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Деснянського
районного суду м. Києва від 13 жовтня 2004 року та ухвалу
апеляційного суду м. Києва від 25 січня 2005 року залишити без
змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає, крім як з
підстав, у строк та у порядку визначеними статтями 237 - 239
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий: М.I.Цуркан
Судді: М.Г. Кобилянський
М.I. Гурін
Д.В. Ліпський
Юрченко В.В.