ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого
Цуркана М.I.
Суддів:
Кобилянського М.Г.
Гуріна М.I.
Ліпського Д.В.
Юрченка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну
справу за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії начальника
фінансово-економічного відділу Управління Міністерства внутрішніх
справ України в Полтавській області (ФЕВ УМВС України в
Полтавській області), яка переглядається за касаційною скаргою
ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 15
квітня 2004 року
у с т а н о в и л а :
У лютому 2002 року ОСОБА_1, посилаючись на порушення
начальником ФЕВ УМВС України в Полтавській області вимог статті
63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,
осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
, оскаржив відмову перерахувати
йому, як особі звільненій у 1989 році з органів внутрішніх справ,
пенсію у зв'язку із запровадженням нового виду грошового
забезпечення - 100% надбавки згідно Указу Президента України від
31 серпня 2001 року № 771 ( 771/2001 ) (771/2001)
.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня
2003 року скарга задоволена.
Новим рішенням апеляційного суду Полтавської області від 15
квітня 2004 року рішення суду першої інстанції скасовано, в
задоволені скарги відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, з посиланням на порушення
апеляційним судом норм матеріального права, просить рішення
апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення суду першої
інстанції.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг,
матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що при звільненні ОСОБА_1 зі служби в
органах МВС, за станом здоров'я, йому призначена пенсія у
відповідності із правилами Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
(в новій редакції - Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб,
звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"
( 2262-12 ) (2262-12)
).
Також встановлено, що позивач при звільненні зі служби та
призначенні пенсії не отримував надбавку, яку просить врахувати
при перерахунку пенсії.
Згідно з статтею 43 названого Закону, пенсії особам
офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам,
які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей
обчислюються з грошового забезпечення. При цьому для обчислення
пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи
спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки
за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у
порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України
від 17 липня 1992 року № 393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
"Про порядок обчислення
вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги
особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за
контрактом, особам начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з
таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною
посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або
спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років;
додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця
(надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та
умови служби).
З наведеного вбачається, що щомісячна 100% надбавка до
грошового забезпечення, запроваджена Указом Президента України від
31 серпня 2001 року № 771 ( 771/2001 ) (771/2001)
"Про внесення змін до Указу
Президента України від 4 жовтня 1996 року №926 ( 926/96 ) (926/96)
"Про
умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу
та оплати праці працівників органів внутрішніх справ", відносяться
до додаткових видів грошового забезпечення й приймається в
розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували її під
час проходження служби.
Оскільки заявник ставить питання про перерахунок пенсії з
урахуванням надбавки яку не отримував під час проходження
служби, то, з огляду на
викладене, у суду першої інстанції не було правових підстав
для задоволення скарги, тобто рішення апеляційного суду про
відхилення вимог є законним та обгрунтованим.
Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування
матеріального права висновків апеляційного суду не спростовують,
оскільки грунтуються на невірному трактуванні ОСОБА_1 наведених
правових норм.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, якщо апеляційний суд не допустив
порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні
оскаржуваного судового рішення, то суд касаційної інстанції
відхиляє касаційну скаргу, а судове рішення залишає без змін.
Керуючись наведеним, статтями 223, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення
апеляційного суду Полтавської області від 15 квітня 2004 року, -
без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає, крім як з
підстав, у строк та у порядку визначеними статтями 237 - 239
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий: М.I. Цуркан
Судді: М.I. Гурін
М.Г. Кобилянський
Д.В. Ліпський
В.В.Юрченко