Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Бойченко Ю.П.,

за участю представників:

від відповідача - Харковенко Е.А., Котовича Д.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Центральної МДПI у м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2005 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.01.2006 року по справі № 37/93 за позовом ТОВ "Актив" до Центральної МДПI у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 січня 2006 року, позов ТОВ "Актив" задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0000802600/1 від 16.03.2005 року про донарахування податку на додану вартість на суму 1500,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 750,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач 15 лютого 2006 року звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.10.2006 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі Центральна МДПI у м. Кривому Розі Дніпропетровської області просить скасувати судові рішення та постановити нове - про відмову в задоволені позову.

Касаційну скаргу Центральної МДПI у м. Кривому Розі Дніпропетровської області необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін з огляду на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Актив", суд першої інстанції, з яким погодилась колегія суду апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем обгрунтовано було віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 1500,00 грн., оскільки витрати за виконання товариством з обмеженою відповідальністю  "Гідроспецбуд" для ТОВ "Актив" комерційно-маркетингової роботи, а саме: дослідження ринку металопрокату, пошук постачальників металопрокату обгрунтовано віднесені до валових витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, продажем продукції.

Так, згідно з договором доручення №7 від 16.04.2003р. між ТОВ "Актив" (замовником) та ТОВ "Гідроспецбуд" (виконавцем), останній зобов'язався виконати для ТОВ "Актив" комерційно-маркетингову роботу, а саме: дослідження ринку металопрокату, пошук постачальників металопрокату. Виконання умов договору оформлено актом прийому-передачі виконаних робіт від 21.04.2003р. на загальну суму 7500,0 грн. (без ПДВ).

Товариством за підсумками 6 місяців 2003р. було віднесено до складу валових витрат витрати по оплаті комерційно-маркетингової роботи, отриманої від ТОВ "Гідроспецбуд" в сумі 7500 грн.

Згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт від 21.04.2003р. товариством з обмеженою відповідальністю "Гідроспецбуд" була надана інформація стосовно основного постачальника металопрокату, з яким ТОВ "Актив" раніше укладав договори на придбання товарно-матеріальних цінностей. Так, наприклад, договір купівлі-продажу № ПРК-000038/3 з ТОВ "Парк-плюс" було складено 30.01.2003р.

Згідно з інформацією, отриманою від ВПМ Південної МДПI м. Кривого Рогу, основним видом діяльності ТОВ "Гідроспецбуд" є оптова торгівля і останнє не відноситься до наукових установ і не може проводити дослідно-експериментальні та конструкторські роботи.

Відповідно до положень, закріплених в п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпункт 5.2.1 п.5.2 ст.5 зазначеного Закону передбачає, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Оскільки результати виконання договору по дослідженню ринку металопрокату та пошук постачальників металопрокату пов'язаний з господарською діяльністю ТОВ "Актив" та спрямовані на отримання доходу, а надання інформації про контрагента, з яким товариством вже був укладений договір, не спростовує намір останнього стосовно використання цієї інформації в його подальшій господарській діяльності, такі витрати були правомірно віднесені позивачем до валових.

Пунктами 5.3-5.8 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) обмежень щодо включення до валових витрат вищевказаних витрат товариства не передбачено.

Крім того, п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) стосується особливостей віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат, а п.п.5.4.2 конкретно витрат на проведення дослідно-експериментальних, конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей та іншого, тому посилання відповідача на порушення зазначених норм Закону за цими обставинами є неправомірним.

З огляду на зазначене, висновок судів першої та апеляційної інстанції щодо наявності підстав для визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000802600/1 від 16.03.2005 року про донарахування податку на додану вартість на суму 1500,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 750,00 грн. відповідає вимогам чинного законодавства та встановленим по справі обставинам.

Відповідно до ч.1ст.224 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.210, 220, 221 ст. 224,  231 та ч.5 ст.254  КАС України (2747-15) , колегія -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Центральної МДПI у м. Кривому Розі Дніпропетровської області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2005 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.01.2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.