ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2007 р. № К-21509/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Федорова М.О.
Карася О.В.
Брайка А.I.
при секретарі судового засідання: Гончаренко Р.С.
за участю представників:
позивача: Погорілий Д.В., дов. № 336 від 03.03.2007 р.
відповідача: Мовчан Т.О., дов. № 7461/10 від 12.03.2007 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у
Полтавській області
на рішення господарського суду Полтавської області від
13.12.2005 р.
та постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 28.04.2006 р.
у справі № 3/178 господарського суду Полтавської області
за позовом Кременчуцького колективного підприємства
"Житлобуд"
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у
Полтавській області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Кременчуцьке колективне підприємство "Житлобуд" звернулось до
господарського суду Полтавської області з позовом про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення Кременчуцької
об'єднаної державної податкової інспекції від 20.05.2005 р. №
1491/485/1630, яким позивачу визначено податкове зобов'язання зі
сплати 377 грн. штрафу в розмірі 20% від несвоєчасно сплаченого
узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Рішенням господарського суду Полтавської області від
13.12.2005 р., залишеним без змін постановою Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 28.04.2006 р.,
позов задоволено повністю.
Судові рішення судів попередніх інстанцій вмотивовані,
зокрема тим, що фактична оплата податкового зобов'язання в сумі 1
885 грн., здійснена позивачем у межах граничних строків оплати, а
зарахування податковим органом суми сплаченої позивачем, в рахунок
погашення податкового боргу попередніх звітних періодів
останнього, є безпідставним, оскільки відповідачем не надано
доказів щодо наявності у позивача податкового боргу.
Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та
апеляційної інстанцій, Кременчуцька ОДПI оскаржила їх в
касаційному порядку.
В касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення
господарського суду Полтавської області від 13.12.2005 р. та
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 28.04.2006 р. з мотивів порушення судами норм матеріального
(ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
) та процесуального (ст. 5 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
)
права і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
В судовому засіданні представник позивача заявив клопотання
про заміну відповідача у справі - Кременчуцького колективного
підприємства "Житлобуд" на його правонаступника - Товариство з
обмеженою відповідальністю "Кременчук Житлобуд".
З наданої суду касаційної інстанції копії статуту ТОВ
"Кременчук Житлобуд" вбачається, що товариство створене шляхом
перетворення з Кременчуцького колективного підприємства
"Житлобуд".
Згідно довідки Головного управління статистики у Полтавській
області № 09/2-2596, ТОВ "Кременчук Житлобуд" 04.12.2006 р.
включено до ЄДРПОУ.
Відповідно до ст. 55 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
у разі вибуття
або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник
спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу
заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.
На підставі викладеного, суд касаційної інстанції здійснює
заміну відповідача Кременчуцького колективного підприємства
"Житлобуд" на його правонаступника - Товариство з обмеженою
відповідальністю "Кременчук Житлобуд".
В судовому засіданні представник відповідача просив
задовольнити вимоги касаційної скарги.
Позивач в запереченні на касаційну скаргу, а також його
представник в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні
касаційної скарги як безпідставної.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може
досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними
обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанції
встановлено, що Кременчуцькою ОДПI було проведено перевірку
своєчасності сплати податку на додану вартість Кременчуцьким
колективним підприємством "Житлобуд" за період з жовтня 2001 року
по травень 2004 р.
За результатами перевірки Кременчуцькою ОДПI складено акт,
яким зафіксовано порушення позивачем пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, а
саме, несвоєчасну сплату узгодженої суми ПДВ у розмірі 1 885 грн.,
яка сплачена із затримкою на 88 днів.
На підставі акту перевірки та на виконання пп. 17.1.7 п. 17.1
ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №
1491/485/1630 від 20.05.2005 р., яким визначено податкове
зобов'язання зі сплати 377 грн. штрафу в розмірі 20% від
несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання з
податку на додану вартість.
Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, платник податків
зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання,
зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти
календарних днів, наступних за останнім днем відповідного
граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього
Закону для подання податкової декларації.
В силу пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 даного Закону податкові
декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що
дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних
авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за
останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.
Згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість
за січень 2002 р. від 20.02.2002 р. між сторонами узгоджено
податкове зобов'язання в сумі 1 885 грн.
Згідно пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
,
граничний строк оплати цієї суми податку встановлений до
05.03.2002 р.
Як встановлено судами, позивач на виконання приписів вказаних
правових норм, сплатив податкове зобов'язання з податку на додану
вартість за січень 2002 р. платіжним дорученням № 48 від
20.02.2002 р. в сумі 1 885 грн., в якому було чітко визначено
призначення платежу: за січень 2002 р.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України повністю
погоджується з позицією суду першої інстанції, що відповідачем не
доведена належними доказами наявність у платника податку
податкового боргу за січень 2002 р.
В касаційній скарзі Кременчуцька ОДПI посилається на
порушення судами п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
, яка
передбачає, що податковий борг погашається попередньо погашенню
податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку
календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його
виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими
платежами) - у рівних пропорціях.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
зазначає, що вказане посилання є безпідставним з огляду на
наступне.
По-перше, як встановлено судом, податковий орган (відповідач)
не довів належними доказами наявності у позивача податкового
боргу.
По-друге, скаржник посилається на п. 7.7 ст. 7 Закону №
2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
, але в редакції Закону України від
20.02.2003 р. № 550-IV ( 550-15 ) (550-15)
.
На момент же сплати позивачем платежів з податку на додану
вартість за січень 2002 року та здійснення Кременчуцькою ОДПI
зарахування цих поточних платежів на погашення податкової
заборгованості попередніх періодів, п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181-III
( 2181-14 ) (2181-14)
діяв в іншій редакції, яка передбачала, що якщо
платник податків має податковий борг перед різними бюджетами або
державними цільовими фондами, погашення такого боргу відбувається
у порядку черговості його виникнення, а у разі одночасного його
виникнення - у рівній пропорції.
Тобто, редакція вказаного пункту на момент сплати позивачем
узгодженого податкового зобов'язання за січень 2002 р. в лютому
2002 р. не передбачала погашення податкового боргу попередньо
погашенню податкових зобов'язань.
Вказана норма регламентувала рівність бюджетних інтересів у
випадку існування податкового боргу у платника податків перед
різними бюджетами або державними цільовими фондами. В даному ж
випадку позивачем проводилась сплата узгодженого податкового
зобов'язання з податку на додану вартість до Державного бюджету
України з чітким зазначенням призначення платежу.
Крім того, суд апеляційної інстанції вірно відмітив про
пропущення відповідачем строку давності, протягом якого останній
міг визначити до сплати Кременчуцькому колективному підприємству
"Житлобуд" податкове зобов'язання зі сплати штрафних санкцій за
затримку граничного строку сплати узгодженого податкового
зобов'язання з огляду на положення пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15
Закону № 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
.
За наведених обставин, касаційна скарга Кременчуцької
об'єднаної державної податкової інспекції підлягає залишенню без
задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної
інстанцій - без змін.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної
податкової інспекції у Полтавській області залишити без
задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 28.04.2006 р. та рішення господарського суду Полтавської
області від 13.12.2005 р. залишити без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий (підпис) Рибченко А.О.
Судді (підпис) Голубєва Г.К.
(підпис) Федоров М.О.
(підпис) Карась О.В.
(підпис) Брайко А.I.
З оригіналом згідно
Суддя Рибченко А.О.