ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий 1-ої інст. Худик М.П. Рядок статзвіту №23
Кам'янець - Подільський міськрад суд 
Хмельницької обл. Справа № 22-а-2458/07
Доповідач: Обрізко І.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 грудня 2007 року м. Львів
( Додатково див. постанову Вищого адміністративного суду України (rs14762323) )
Обрізко І.М., Онишкевича Т.В., Яворського І.О.
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого
суддів:
за участю секретаря - Гідей К.М.
представника відповідача - Федик Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кам'янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 червня 2007 року по адміністративній справі №2-а-216/07 за позовом ОСОБА_1 до Кам'янець - Подільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернувся в місцевий суд з позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень за №00001631741/0 від 10.05.2006 року, яке було винесено Кам'янець - Подільською ОДПІ на підставі декларації про доходи за 2005 рік та податкові повідомлення за №00001631741/1 від 06.07.2006 року, №00001631741/2 від 04.08.2006 року, №00001631742/3 від 10.05.2006 року, які прийняті за результатами адміністративного оскарження.
Вимоги мотивовані тим, що прийняття вищевказаних повідомлень є безпідставним, оскільки сертифікати на право на земельну частку (пай) та майновий пай, отримані ним у спадщину помилково відповідачем прирівнюється до корпоративного права, а податок з доходу з отриманого спадкового майна - грошових вкладів з нарахованими відсотками ним сплачено, тому просив позов задоволити.
Постановою Кам'янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 червня 2007 року позовні вимоги задоволено частково. Суд виходив з того, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", п.1.8 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", позов в частині скасування податкових повідомлень щодо сплати податку з доходу від отриманих у спадщину земельного та майнового паю задоволенню не підлягає. Разом з тим, позивачем ще до отримання повідомлень сплачено податок з доходу фізичних осіб в сумі 32, 16 грн. з спадкового майна - грошових вкладів з нарахованими відсотками та грошовою компенсацією до них, тому у відповідності до п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок з фізичних осіб" в цій частині в позові слід задоволити.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким повністю задоволити його позов. Покликання маються на ті ж обставини, що викладені в заяві.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що виходячи з декларації про доходи поданої позивачем за період з 01.01. по 31.12.2005 рік, в останній зазначено доходи одержані ним не за основним місцем роботи, тобто в порядку спадкування, що складаються з грошових вкладів із нарахованими відсотками та грошовою компенсацією до них, в тому числі у вигляді компенсаційних сертифікатів.
На підставі означеної декларації Кам'янець - Подільською ОДПІ, 10.05.2006 року винесено податкове повідомлення за №00001631741/0, згідно якого сума податкового зобов'язання становить 2612, 55 грн. За результатами адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкові повідомлення за №00001631741/1 від 06.07.2006 року, №00001631741/2 від 04.08.2006 року, №00001631742/3 від 10.05.2006 року.
Місцевий суд провівши аналіз правових норм передбачених ст. 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", п.1.8 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок з фізичних осіб" прийшов до вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача з врахуванням оплаченого. Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) встановлено кілька ставок для оподаткування доходів, отриманих платником податку внаслідок прийняття у спадщину коштів, майна, немайнових прав (0%, 5%, 13%, 26%).
При спадкуванні будь-якого об'єкта спадщини, зокрема нерухомості (земельних часток (паїв), спадкоємцем, з врахуванням в нашому випадку відношення до членства в сім'ї спадкодавця певного ступеня споріднення, вартість такої нерухомості підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб за ставкою, визначеною п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок з фізичних осіб". Причому, податкові органи не мають законодавчих підстав для звільнення платників від сплати податку з будь-яких одержаних ними доходів, в тому числі із спадщини.
Згідно із ст.125-126 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації, тобто після одержання державного акта.
Земельні частки (паї), власникам яких видано державні акти про право власності на них, з метою оподаткування розглядаються як нерухомість, в тому числі при оподаткуванні спадщини.
Таким чином, оскільки одержано позивачем у спадщину земельний сертифікат (майнове право, яке з метою оподаткування розглядається як об'єкт комерційної власності поряд з корпоративним правом), а не державний акт на право власності на землю, то необхідно було до 01 квітня 2006 року позивачем подати до податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси річну декларацію, що й він зробив, в якій зазначити вартість такого успадкованого земельного сертифікату та зобов'язаний був сплатити з неї податок з доходів фізичних осіб за ставкою в даному випадку, передбаченою п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок з фізичних осіб".
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Кам'янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 червня 2007 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Обрізко І.М. Онишкевич Т.В. Яворський І.О.
Головуючий:
судді: