ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
головуючого - судді Фадєєвої Н.М.,
суддів: Гордійчук М.П., Бим М.Є., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.
при секретарі - Коротких В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердянське будівельно-монтажне підприємство" на постанову господарського суду Запорізької області від 10 січня 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 21 березня 2006 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердянське будівельно-монтажне підприємство" до відділу Державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, 3-я особа - Товариство з обмеженою відпоавідальністю "Північазовбуд" про визнання права власності на описане майно і звільнення його з-під арешту, -
в с т а н о в и л а:
У серпні 2005 року позивач звернувся до суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, 3-я особа - ТОВ "Північазовбуд" про встановлення права власності на описане майно і звільнення майна з-під арешту.
Постановою господарського суду Запорізької області від 10 січня 2006 року, яка залишена без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 21 березня 2006 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями по справі, ТОВ "Бердянське будівельно-монтажне підприємство" звернулося з касаційною скаргою.
У касаційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції та просить прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Вимоги скарги мотивуються неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги за метріалами справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України (2747-15)
завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Але ч. 2 ст. 2 КАС України (2747-15)
встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ч. 2 ст. 227 КАС України (2747-15)
підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
Як вбачається із матеріалів справи та постановлених судових рішень, спір розглянутий за правилами Кодексу адміністративного судочинства. При цьому однією із вимог ставилось питання про визнання права власності на описане майно. У відповідності до ст. 21 КАС України (2747-15)
не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Такі ж положення містяться у Господарському та Цивільно-процесуальному Кодексах України.
Враховуючи, що спір між сторонами стосується у тому числі і визнання права власності на майно, що взагалі не є спором у сфері публічно-правових відносин, то ця вимога повинна розглядатися окремо та не за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає необхідним скасувати судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд.
Розглядаючи справу, судам слід керуватися Господарським процесуальним (1798-12)
та Цивільним Кодексами України (435-15)
, вирішити питання щодо можливості розгляду заявлених вимог в одному провадженні, при цьому керуючись наведеними вище положеннями закону.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердянське будівельно-монтажне підприємство" задовольнити частково.
Постанову господарського суду Запорізької області від 10 січня 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 21 березня 2006 року - скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: