ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                         У Х В А Л А
                        IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     05 квітня  2007 року  м. Київ 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду   України  у
складі :
     Головуючого -  судді  Бутенка В. I.,
     Суддів :  Лиски Т. О.,
     Панченка О. I.,
     Сороки М. О.,
     Штульмана I. В.,
     При секретарі: Марушевському А. А.,
     розглянувши у відкритому судовому  засіданні  адміністративну
справу за позовом ОСОБА_1  до  Володарсько-Волинської  міжрайонної
державної податкової інспекції про виключення із оподаткування  та
складу доходів внесків, сплачених на загальнообов'язкове  державне
пенсійне страхування та повернення надмірно сплаченого податку, за
касаційною   скаргою   ОСОБА_1   на   ухвалу   Апеляційного   суду
Житомирської області від 31 січня 2006 року, -
                  В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :
     В  серпні  2005  року   приватний   нотаріус   Черняхівського
районного   нотаріального   округу    ОСОБА_1.    звернулася    до
Черняхівського районного суду Житомирської області  з  позовом  до
Володарсько-Волинської МДПI про  виключення  із  оподаткування  та
складу доходів внесків, сплачених на загальнообов'язкове  державне
пенсійне страхування та повернення  надмірно  сплаченого  податку,
мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач нарахував податок на суму
сплачених нею внесків на обов'язкове пенсійне страхування на  суму
12768 грн. за 4-й квартал 2003 року та за 2004 рік, внаслідок чого
вона сплатила надлишок податку в сумі 1659 грн.  84  коп.  Просила
виключити цю суму (12768 грн.)  з  оподаткування  і  повернути  їй
надмірно сплачений податок у сумі  1659  грн.  84  коп.,  оскільки
відповідно до п. 4 ст. 18 Закону України "Про  загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
        , що набрав  чинності  з
01 січня 2004 року,  страхові  внески  не  включаються  до  складу
податків, інших обов'язкових платежів  і  на  них  не  поширюється
податкове законодавство.
     Рішенням Черняхівського районного суду  Житомирської  області
від  14  грудня  2005  року  позов   задоволено.   Звільнено   від
оподаткування   сплачені   приватним   нотаріусом   Черняхівського
районного нотаріального  округу  ОСОБА_1.  внески  на  обов'язкове
державне пенсійне страхування за 4-й квартал 2003 року та 2004 рік
в сумі 12768  грн.  Зобов'язано  Володарсько-Волинську  міжрайонну
державну  податкову  інспекцію  Черняхівське  відділення  зменшити
нарахування податку приватному нотаріусу  ОСОБА_1.  на  суму  1659
грн. 84 коп.
     Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від  31  січня
2006   року   апеляційна   скарга   Володарсько-Волинської    МДПI
задоволена. Рішення  Черняхівського  районного  суду  Житомирської
області від 14 грудня 2005 року скасовано і закрито провадження  у
справі.
     В касаційній скарзі на ухвалу Апеляційного суду  Житомирської
області від 31  січня  2006  року  ОСОБА_1.  ставить  питання  про
скасування  ухвали  суду  апеляційної  інстанції   в   зв'язку   з
неправильним застосуванням норм процесуального права та  залишення
в силі рішення суду першої інстанції.
     В   обгрунтування   доводів   касаційної   скарги    ОСОБА_1.
посилається  на  те,  що   ухвала   суду   апеляційної   інстанції
постановлена  з  порушенням  вимог  ч.  3  ст.  309  ЦПК   України
( 1618-15 ) (1618-15)
          та  даний  спір  не  підлягає  розгляду   в   порядку
адміністративного судочинства.
     Заслухавши  суддю-доповідача,  розглянувши   та   обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши  матеріали  справи,  колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що  касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
     При розгляді справи судами першої  та  апеляційної  інстанцій
були  невірно  застосовані  вимоги  процесуального  закону.   Так,
рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від  14
грудня 2005 року, яким позов задоволено,  та  ухвала  Апеляційного
суду Житомирської області від 31 січня  2006  року,  якою  вказане
рішення скасовано і закрито  провадження  у  справі,  постановлені
відповідно до вимог ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        .
     З   01   вересня   2005   року   набрав    чинності    Кодекс
адміністративного  судочинства  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  призначення
якого полягає у визначенні повноважень адміністративних судів щодо
розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок  звернення  до
адміністративних  судів  і  порядок  здійснення  адміністративного
судочинства.
     Відповідно до частини 1 статті  2  Кодексу  адміністративного
судочинства  України   ( 2747-15 ) (2747-15)
           завданням   адміністративного
судочинства є захист прав, свобод та інтересів  юридичних  осіб  у
сфері публічно-правових  відносин  від  порушень  з  боку  органів
державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових
і службових осіб, інших  суб'єктів  при  здійсненні  ними  владних
управлінських функцій на основі законодавства,  в  тому  числі  на
виконання делегованих повноважень.
     Відповідно  до  пункту  1  частини  1   статті   17   Кодексу
адміністративного  судочинства  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
           компетенція
адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи  юридичних
осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його  рішень
(нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної  дії),
дій чи бездіяльності.
     Як вбачається з матеріалів справи, заявлений ОСОБА_1. позов є
адміністративним та підлягав розгляду судами першої та апеляційної
інстанцій відповідно до вимог КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         підставою для скасування судових рішень  судів
першої та (або) апеляційної  інстанцій  і  направлення  справи  на
новий  судовий  розгляд  є   порушення   норм   матеріального   чи
процесуального  права,  які  призвели  або  могли   призвести   до
неправильного вирішення справи і  не  можуть  бути  усунені  судом
касаційної інстанції.
     За  таких  обставин,  касаційна  скарга  підлягає  частковому
задоволенню, ухвала суду  апеляційної  інстанції  -  скасуванню  з
направленням справи на новий апеляційний розгляд.
     Керуючись   ст.ст.  221,   223,   227,   230,   231   Кодексу 
адміністративного  судочинства ( 2747-15 ) (2747-15)
           України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,
колегія суддів ,-
                      У  Х  В  А  Л  И  Л  А:
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
     Ухвалу Апеляційного суду Житомирської області  від  31  січня
2006 року скасувати,  а  справу  направити  до  Апеляційного  суду
Житомирської області на новий апеляційний  розгляд.
     Ухвала оскарженню не підлягає,  крім  випадків,  передбачених
ст. 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Судді :
     (підпис)  В. I. Бутенко
     (підпис)  Т. О. Лиска
     (підпис)  О. I. Панченко
     (підпис)  М. О. Сорока
     (підпис)  I. В. Штульман
     З оригіналом згідно  суддя  Т. О. Лиска