КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
23 листопада 2007 р. м. Київ
Справа № 22 а – 1679/07
|
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Денісова А.О.
Суддів: Бєлової Л.В.
Ситникова О.Ф.
при секретарі Мальцевій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу спеціалізованої ДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову господарського суду міста Києва у справі за позовом ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" до спеціалізованої ДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсними рішень,
В С Т А Н О В И В :
Постановою господарського суду міста Києва від 02.04.2007 р. позов задоволено. Суд визнано недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000071606/1 від 12.07.2004 р. та № 0000071606/2 від 01.10.2004 р., мотивуючи тим, що відповідачем не доведено, що ДК "Укргазвидобування" (далі – ДК) здійснювала спеціальне водокористування.
На вказану постанову суду СДПІ у м. Києві подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та ухвалите нову, якою в задоволенні позову відмовити. Апелянт посилався на те, що суд дійшов помилкових висновків щодо критеріїв визначення спеціального водокористування і не з’ясував, в який спосіб та з ким позивач проводив розрахунки за користування водою.
ДК "Укргазвидобування" заперечень на апеляційну скаргу не надало.
Суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі акту перевірки від 30.04.2004 року № 290/16-6/30019775, в якому перевіряючи дійшли висновків, що позивачем порушені вимоги п.6.1 ст.6 та п.7.2 ст.7 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту (z0711-99)
. Відповідно до п. 1.7. ст.1 Інструкції збір за спеціальне використання водних ресурсів справляється за використання води з водних об'єктів, що забрана із застосуванням споруд або технічних пристроїв, та скидання в них зворотних вод.
На думку ДПІ вказаний збір необхідно сплачувати за використання позивачем води в кафе-барі по вул. Кудрявській, 26/28.
Згідно ч.4 Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту (1494-99-п)
органи Мінприроди зобов'язані щороку до 20 січня подавати органам державної податкової служби перелік водокористувачів, яким надано дозволи на спеціальне водокористування із зазначенням термінів їх дії. Водокористувачі, які отримали дозволи на спеціальне водокористування та здійснюють передачу води іншим водокористувачам, зобов'язані щороку до 20 січня подавати органам державної податкової служби перелік таких водокористувачів. Таким чином, якщо ДКО "Київводоканал" здійснювало передачу води ДК для спеціального водокористування, то його обов’язком було повідомляти ДПІ про дану обставину.
Згідно ч.16 Порядку (1494-99-п)
збір за використання водних ресурсів не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення.
З матеріалів справи вбачається, що ДКО "Київводоканал" не повідомляв ДПІ про здійснення передачі води ДК для спеціального водокористування, а ДПІ не довела, що позивач здійснював спеціальне водокористування, а не використовував питну воду для питних і санітарно-гігієнічних потреб, а тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про безпідставність тверджень відповідача, що ДКО повинно було справляти збір за використання питної води.
На підставі наведеного та, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАСУ, суд
У Х В А Л И В:
В задоволенні апеляційної скарги спеціалізованої ДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків відмовити, а постанову господарського суду міста Києва від 2 квітня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ.