ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2007 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів: Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою Релігійної громади УАПЦ с.Воля на рішення Апеляційного суду Львівської області 02 червня 2004 року, у справі № 2-11/2004 за скаргою Релігійної громади УАПЦ с.Воля на розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 26 березня 2004 року № 190, третя особа - Релігійна громада УГКЦ с. Воля,-
ВСТАНОВИЛА:
Релігійна громада УАПЦ с.Воля Старосамбірського району Львівської області звернулася до суду зі скаргою на розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 26.03.2004 № 190, яким постановлено Старосамбірській районній державній адміністрації у місячний термін передати в користування безоплатно релігійній громаді УГКЦ с.Воля Старосамбірського району церкву Соборна Пресвятої Богородиці згідно з договором, укладеним 05.04.1994 між релігійною громадою УГКЦ с.Воля і Старосамбірською райдержадміністрацією, оскільки таке розпорядження порушує їх права, як добросовісних користувачів храму з 1990 року.
Рішення Апеляційного суду Львівської області 02 червня 2004 року у задоволенні скарги відмовлено.
У касаційній скарзі Релігійна громада УАПЦ с.Воля просить змінити зазначене судове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як встановлено судом, в с.Воля Старосамбірського району Львівської області у 1991 р. утворилось дві релігійні громади УАПЦ і УГКЦ, статути яких зареєстровані у встановленому законом порядку та видані свідоцтва про їх реєстрацію.
Оскільки в селі є одна церква Собору Пр. Богородиці, на користування якою претендували обидві громади, то рішенням Львівського облвиконкому від 13.12.1991 та розпорядженням представника Президента у Львівській області від 24.06.92 церква була передана обом громадам у почергове користування. Законність зазначених рішень була предметом судового розгляду і рішенням Львівського обласного суду від 15.10.92, залишеним без змін ухвалою Верховного Суду України від 02.12.92, в задоволенні скарги релігійної громади УАПЦ відмовлено.
Судом встановлено, що громада УАПЦ користувалася церквою, не допускаючи громаду УГКЦ до відправлення богослужіння, тому розпорядженням представника Президента Львівської області № 317 від 05.04.1994 встановлено порядок почергового користування церквою Собора Пр. Богородиці в с.Воля між громадами УАПЦ і УГКЦ. Зазначене розпорядження громадами не оскаржувалося і 05.04.1994 між громадою УГКЦ і Старосамбірською райдержадміністрацією був укладений договір на виконання цього розпорядження.
Відповідно до ч.3 ст. 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" (987-12)
культова будівля і майно, що є державною власністю, можуть передаватися у почергове користування двом або більше релігійним громадам за їх взаємною згодою. За відсутності такої згоди державний орган визначає порядок користування культовою будівлею і майном шляхом укладення з кожною громадою окремого договору.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що спірне розпорядження прийняте у відповідності до вимог ч.3 ст.17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" (987-12)
і підстав для його скасування немає.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.
Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Релігійної громади УАПЦ с.Воля відхилити, а рішення Апеляційного суду Львівської області 02 червня 2004 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім із випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
.
Судді: