Iменем України
УХВАЛА
"04" квітня 2007 р. Справа № 03/82-05
к/с № 8048/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий: Нечитайло О.М.
Судді: Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.
Сергейчук О.А.
Степашко О.I.
при секретарі судового засідання Гончаренко Р.С.
за участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: Капустін В.В. дов. від 26.03.2007р.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю
"Ветсинтез"
на рішення господарського суду Харківської області
від 11.05.2005р.
та постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 25.07.2005р.
у справі № 03/82-05
за позовом Державної податкової інспекції у
Комінтернівському районі м. Харкова
до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Ветсинтез"
про визнання суми податкових зобов'язань у
розмірі 1 306 545,40 грн.
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі м.
Харкова (надалі - позивач, ДПI у Комінтернівському районі м.
Харкова) звернулась до господарського суду Харківської області із
позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез"
(надалі - відповідач, ТОВ "Ветсинтез") про визнання суми
податкових зобов'язань у розмірі 1 306 545,40 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області (суддя
Подобайло З.Г.) від 11.05.2005р. у справі № 03/82-05 у позові
відмовлено.
Вказане судове рішення аргументоване відсутністю у позивача
підстав застосовувати непрямий метод для визначення податкових
зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ "Ветсинтез".
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
25.07.2005р. у справі № 03/82-05 (судова колегія у складі:
головуючий - Карбань I.С., судді: Кравець Т.В., Гончар Т.В.)
апеляційну скаргу задоволено, рішення господарського суду
Харківської області від 11.05.2005р. у справі № 03/82-05 скасовано
та прийнято нове, яким позов задоволено, визнано суму податкових
зобов'язань ТОВ "Ветсинтез" по податку на додану вартість за
період з 01.04.2002р. по 01.07.2003р. у розмірі 1 306 545,40 грн.,
стягнуто з ТОВ "Ветсинтез" державне мито у тому числі за подання
апеляційної та касаційної скарг та 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
ТОВ "Ветсинтез", не погоджуючись із судовими рішеннями
господарського суду першої та апеляційної інстанції, з підстав
порушення вказаними судами норм матеріального права, звернулося до
Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій
просить скасувати рішення господарського суду Харкіської області
від 11.05.2005р. та постанову Харківського апеляційного
господарського суду Харківської області від 25.07.2005р. у справі
№ 03/82-05 та направити справу на новий судовий розгляд.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.11.2005р. у
справі № 03/82-05, у зв'язку із вступом в закону силу Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, вказана
касаційна скарга разом із матеріалами справи № 03/82-05 передана
для вирішення Вищому адміністративному суду України за
підвідомчістю.
Заявою про уточнення вимог касаційної скарги, відповідач
уточнив вимоги по касаційній скарзі та просить скасувати постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 25.07.2005р. у
справі № 03/82-05 та залишити в силі рішення господарського суду
Харківської області, прийняте у вказаній справі.
Позивач надав відзив на касаційну скаргу ТОВ "Ветсинтез", у
яком визнав обгрунтованість доводів відповідача про те, що
постанова Харківського апеляційного господарського суду від
25.07.2005р. у справі № 03/82-05 підлягає скасуванню у зв'язку із
порушенням при її прийнятті норм матеріального та процесуального
права, а крім того, ДПI у Комінтернівському районі м. Харкова
погодилась із твердженнями відповідача про неправомірність
здійснення нарахування податкового зобов'язання з податку на
додану вартість останньому на підставі непрямих методів.
Представник відповідача у судовому засіданні суду касаційної
інстанції вимоги касаційної скарги підтримав, судове рішення
господарського суду апеляційної інстанції вважає таким, що не
відповідає нормам чинного законодавства України з мотивів,
викладених у касаційній скарзі, просить його скасувати та залишити
в силі рішення господарського суду Харківської області від
11.05.2005р. у справі № 03/82-05.
Представник позивача у судове засідання суду касаційної
інстанції не з'явився, своїм процесуальним правом, що передбачене
ст.49 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
не скористався, про причини не явки
суду не зазначив, незважаючи на те, що про час і місце судового
засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може
досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними
обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій
встановлено наступне:
ДПI у Комінтернівському районі м. Харкова було прийнято
податкове повідомлення-рішення № 0001762610/0 від 29.12.2003 р.,
яким позивачу, на підставі використання непрямих методів,
визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану
вартість в сумі 1 306 545,40 грн., у тому числі за основним
платежем 871 030,4 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі
435 515,0 грн.
Підставою для прийняття вказаного податкового
повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки від 25.12.03 р.
№ 886/26-215 "Про результати позапланової документальної перевірки
ТОВ "Ветсинтез" з питання дотримання вимог чинного законодавства,
повноти та своєчасності сплати до бюджету ПДВ за період з 01.04.02
р. по 01.07.03 р.".
За змістом яких при формуванні податкових зобов'язань з
податку на додану вартість за період, що перевірявся позивачем
порушено п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Підставою для застосування непрямих методів визначення сум
податкових зобов'язань ТОВ "Ветсинтез" стало те, що підприємство
не надало для перевірки документів первинного бухгалтерського та
податкового обліку та будь-яких інших підтверджень проведених
операцій, достатніх для визначення показників у відсутності
облікових та звітних документів у зв'язку із викраденням останніх.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника
відповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності,
Вищий адміністративний суд України вбачає достатність підстав для
задоволення касаційної скарги ТОВ "Ветсинтез" з огляду на
наступне.
Відповідно до пп.4.3.1. п.4.3 ст. 4 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
(із врахуванням змін
та доповнень, надалі Закон України № 2181), якщо контролюючий
орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання
платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4
цього Закону у зв'язку з невстановленням фактичного
місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів,
місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи
його посадових осіб від надання відомостей, передбачених
законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових
зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового
обліку або відсутністю визначених законодавством первинних
документів, сума податкових зобов'язань платника податків може
бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися
також у випадках, коли декларацію було подано, але під час
документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом,
платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації,
наявними документами обліку у порядку, передбаченому
законодавством.
Згідно п.п. 4.3.2. п.4.3 ст. 4 Закону України № 2181, за
непрямим методом податкове зобов'язання визначається за оцінкою
витрат платника податків, приросту його активів, кількості осіб,
які перебувають з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших
елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку
податкового зобов'язання щодо конкретного податку, збору
(обов'язкового платежу) відповідно до закону.
Якщо підставою для застосування непрямих методів є
відсутність окремих документів обліку, такий метод може
застосовуватися виключно для визначення об'єкта оподаткування або
його елементів, пов'язаних із такими документами. Якщо платник
податків подає інші документи обліку або інші підтвердження,
достатні для визначення показників відсутніх документів обліку,
непрямі методи не застосовуються.
Підпунктом 4.3.3. пункту 4.3 ст. 4 Закону України 2181
встановлено, що методика визначення суми податкових зобов'язань за
непрямими методами затверджується Кабінетом Міністрів України за
поданням центрального податкового органу, погодженим з державним
органом, уповноваженим провадити державну регуляторну політику, і
є загальною для всіх платників податків. Порядок застосування
непрямих методів визначення суми доходів фізичної особи
визначається з урахуванням норм закону з питань оподаткування
доходів фізичних осіб.
Відповідно п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від
27.05.2002р. № 697 ( 697-2002-п ) (697-2002-п)
"Про затвердження Методики
визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами"
(надалі Постанова № 627), визначення сум податкових зобов'язань за
непрямими методами може здійснюватися органами державної
податкової служби лише стосовно податку на додану вартість,
акцизного збору, податку на прибуток підприємств, податку на
доходи фізичних осіб (щодо суб'єктів підприємницької діяльності -
фізичних осіб), податку з реклами, рентних платежів, збору за
геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного
бюджету, готельного збору, збору за спеціальне використання
природних ресурсів і збору за забруднення навколишнього природного
середовища з використанням:
- методу економічного аналізу.
- методу розрахунку грошових надходжень.
- методу контролю витрат та доходів суб'єктів підприємницької
діяльності - фізичних осіб.
- методу аналізу інформації про доходи та витрати платників
податків.
Як вбачається зі змісту вищевикладених нормативно-правових
приписів, за допомогою непрямого методу визначення податкового
зобов'язання платника податку, контролюючим органом мають бути
об'єктивним чином встановлені елементи податкової бази, не
підтвердженні первинними документами, що в свою чергу надасть
останньому можливість вірно вирахувати розміри необхідного до
сплати податкового зобов'язання за відповідний звітний період.
Господарським судом першої інстанції встановлено, що позивач,
не враховуючи вимоги вказаної методики, не здійснив використання
декількох методів визначення податкового зобов'язання, що призвело
до постановлення ним у акті перевірки висновків, які не
відповідають фактичним обставинам справи. Так, вказавши в рішенні
№1 про використання методу розрахунку грошових надходжень, ДПI у
Комінтернівському районі м. Харкова при перевірці було використано
тільки банківські довідки про рух грошових коштів на рахунках
підприємства, про що він і зазначив у акті перевірки. Але
позивачем не враховано, що цей метод базується на визначенні
показників доходів, одержаних платником податків від провадження
господарської діяльності, а не всіх необхідних елементів
податкової бази, яка здійснюється за допомогою інформації,
одержаної з інших джерел ніж звітність або первинні документи.
Крім того господарським судом Харківської області (із
посиланням на ч. 2 п.п.4.3.2 п.4.3. ст. 4 Закону України № 2181)
обгрунтовано зазначено, що якщо підставою для застосування
непрямих методів є відсутність окремих документів обліку, такий
метод може застосовуватися виключно для визначення об'єкта
оподаткування або його елементів, пов'язаних із такими
документами. Якщо платник податків подає інші документи обліку або
інші твердження, достатні для визначення показників відсутніх
документів обліку, непрямі методи не застосовуються. Наявність
первинних документів у відповідача, на момент складання висновків
акту перевірки від 25.12.2003 р., які надані прокуратурою за
період, що перевірявся при визначенні податкових зобов'язань з
податку на додану вартість відповідачем не спростовано, а навпаки,
на це є посилання в акті перевірки на стор.5.
Крім того, відповідно ч.1 п.9 вказаної Постанови № 627, до
результатів перевірки, здійсненої з метою визначення сум
податкових зобов'язань за непрямими методами, оформляються актом,
що затверджується особою, яка прийняла рішення про застосування
непрямих методів.
Місцевим господарським судом встановлено, що позивачем
вказаний вище нормативний припис постанови КМУ № 697 не дотримано.
Відповідно до п.п.19.3.6 п.19.3 ст. 19 Закону України № 2181,
до 1 січня 2005 року діє правило, за яким якщо платник податків
відмовляється узгодити податкове зобов'язання, нараховане
податковим органом з використанням непрямого методу, податковий
орган зобов'язаний звернутися до суду з позовом про визнання такої
суми податкового зобов'язання. При цьому обов'язок доведення того,
що таке нарахування було зроблено належним чином, покладається на
податковий орган.
Керуючись наведеною нормою закону, судова колегія Вищого
адміністративного суду України погоджується з висновком
господарського суду першої інстанції, що позивачем не доведено
обгрунтованість нарахування ТОВ "Ветсинтез" податкового
зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних (фінасових)
санкцій, оскільки висновки, що були покладені ДПI у
Комінтернівському районі м. Харкова в основу оспорюваного
податкового повідомлення-рішення постановлені не у повній
відповідності з вимогами закону, а отже не можуть вважатись
правомірними.
За таких обставин, судова колегія Вищого адміністративного
суду України вважає, що Харківським апеляційним господарським
судом правильно і повно встановлені фактичні обставини у справі,
проте із невідповідним застосуванням норм матеріального права
України, тоді як господарський суд Харківської області дійшов
правильних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і
відповідним чином застосував до спірних правовідносин норми
матеріального права.
Тому, судова колегія Вищого адміністративного суду України,
встановивши наявність підстав, передбачених нормативно-правовим
приписом ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та
залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено
відповідно до закону і скасоване помилково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Ветсинтез" на постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 25.07.2005 р. у справі № 03/82-05 - задовольнити.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 25.07.2005 р. у справі № 03/82-05 - скасувати, а рішення
господарського суду Харківської області від 11.05.2005р. у справі
№ 03/82-05 - залишити в силі.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та
може бути переглянута у випадках, встановлених статтею 237 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий О.М. Нечитайло
Судді: О.А. Сергейчук
Л.В. Ланченко
Н.Г. Пилипчук
О.I. Степашко