Справа №22а-1318/07

 Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку – 14

 інстанції – Н.А.Бишевська

справа № А38/162-07

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді – Проценко О.А. (доповідач)

суддів – Коршун А.О., Туркіної Л.П.,

при секретарі – Духневичі О.С.

За участі представників:

позивача – Сорокін В.В.,

відповідача – Таранова Н.В.,

Волкобой Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2007р. в адміністративній справі №А38/162-07

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську

про визнання недійсним рішень,

В лютому 2007 року Відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровський трубний завод" звернулось до суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську із вимогами про визнання недійсним рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків №0000888812/0/24202 від 09.10.2006р., №0000888812/1/26255 від 30.10.06р. та №0000888812/2/31032 від 07.12.06р. Позов обґрунтовано тим, що відповідач прийняв спірні рішення без врахування наявності позитивних судових рішень на користь позивача як резидента, добровільного здійснення розрахунків контрагентами позивача у зовнішньоекономічних контрактах, тобто надходженням валюти. Позивач вважає що відповідачем застосовано штрафні санкції з порушенням ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2007р. позов задоволено з посиланням на ст.ст. 1, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР, враховуючи те, що прострочення термінів зарахування валютної виручки відбулося не з вини резидента, що припинення Міжнародним комерційним арбітражним судом провадження у справах здійснено в зв’язку з усуненням підстав для подальшого розгляду (усуненням порушення умов контрактів та відновленням порушених майнових прав позивача). Суд першої інстанції застосував ч.4 ст.4 вищезазначеного Закону, оскільки встановив, що порушення термінів здійснено нерезидентом та відбулося без згоди та умислу позивача, що позивач здійснив всі усі дії, спрямовані на усунення порушень контрактів та законодавства.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про порушення судом норм матеріального права. Апелянт вважає, що суд першої інстанції помилково застосував ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", наполягає на тому, що у відповідності до ч.3 ст.4 даного Закону у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачений статтями 1 і 2 Закону поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує, посилається на правильність винесеного рішення, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як свідчать матеріали справи підставою для прийняття оспорюваних рішень №0000888812/0/24202 від 09.10.2006р., №0000888812/1/26255 від 30.10.06р. та №00008888/2/31032 від 07.12.06р. був акт СДПІ ВПП перевірки від 27.09.06 № 330-08-02/2-0539122, за результатами якого застосовані штрафні санкції за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 153242,08грн. за наступними контрактами: № 452/04 від 25.11.04 з ТОВ "ABC" (Росія); № 502/05 від 04.01.05 з фірмою "Freezerland Corporation" (США).

Відповідно до ст..1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (185/94-ВР) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Згідно з ч.І ст. 4 Закону № 185/94-ВР порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

У відповідності до ч.2 ст. 4 Закону № 185/94-ВР, у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Частиною 3 ст. 4 Закону № 185/94-ВР передбачено, що у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прострочення термінів зарахування відбулося не з вини позивача, що підтверджується наступним погашенням нерезидентами своїх зобов'язань за контрактами. В даному випадку припинення судом провадження у справі здійснено на основі усунення підстав для подальшого розгляду справи в зв'язку з усуненням порушення умов контрактів та відновлення порушених майнових прав позивача

Оскільки порушення термінів нерезидентами відбувалося без згоди та умислу позивача, а позивач, в свою чергу, здійснив усі дії, спрямовані на усунення порушень контракту та законодавства, слід визнати, що судом першої інстанції було правомірно застосовано положення ч.4 ст. 4 Закону №185/94-ВР.

Даний висновок не протирічить рекомендаціям Президії Вищого господарського суду України від 17.12.2004 p. N04-5/3360 (v3360600-04) "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", згідно з якими для позивача припинення провадження у справі, зокрема у зв'язку з добровільним задоволенням позовних вимог, є позитивним вирішенням спору на його користь, тому у кожному випадку необхідно досліджувати обставини, що зумовили припинення провадження у справі. При цьому для визначення можливості застосування санкцій слід виходити не з формальної обставини -припинення провадження у справі, а з факту погашення заборгованості. Тому в даному випадку обставиною, яка слугувала для припинення провадження у справі є факт погашення заборгованості перед резидентом - ВАТ "Дніпропетровський трубний завод", і застосування положень, на основі яких винесено рішення є недоречним.

З огляду на викладене, апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів вважає, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Керуючись статями 195, 196, 198, 205, 206 КАС України, колегія суддів

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2007р. у справі №А38/162-07 залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2007р. у справі №А38/162-07 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.