Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.I.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Каліушку Ф.А.

за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача 1: не з'явився;

відповідача 2: Діанов О.I., дов. № 11178/Д/10-025 від 13.09.2006 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.07.2005 р.

та рішення господарського суду Київської області від 14.04.2005 р.

у справі № 314/16-2003/5 господарського суду Київської області

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кашперівський цукровий завод"

до 1. Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області

2. Державної податкової адміністрації в Київській області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000852331/2 від 11.07.2003 р., № 0000842331/2 від 11.07.2003 р. та визнання недійсним рішення ДПА в Київській області від 27.02.2003 р. № 1678/10/25-75/18 про залишення повторної скарги без розгляду, -

ВСТАНОВИВ:

ВАТ "Кашперівський цукровий завод" звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою від 20.05.2003 р. про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Тетіївської МДПI № 0000852331/2 від 05.03.2003 р., № 0000842331/2 від 05.03.2003 р.

В процесі розгляду справи позивач неодноразово уточнював та доповнював свої позовні вимоги.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Під час нового розгляду даної справи по суті господарським судом Київської області позивач уточнив позовні вимоги в заяві від 20.01.2005 р. № 12/01-05, та просив визнати недійсним рішення ДПА в Київській області від 27.02.2003 р. № 1678/10/25-75/18 про залишення повторної скарги ВАТ "Кашперівський цукровий завод" без розгляду, визнати податкові повідомлення-рішення Тетіївської МДПI № 0000852331/3 та № 0000842331/3 від 11.07.2003 р. недійсними в зв'язку з залишенням без розгляду повторної скарги і не отриманням вмотивованого рішення у встановлений законом строк.

Рішенням господарського суду Київської області від 14.04.2005 р. у справі № 314/16-2003/5, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.07.2005 р., позов ВАТ "Кашперівський цукровий завод" задоволено частково. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Тетіївської МДПI № 0000842331/3 від 11.07.2005 р. та № 0000852331/3 від 11.07.2003 р. в частині донарахування земельного податку за 2000 рік в сумі 99 236 грн. 79 коп. та фінансової санкції в розмірі 24 809 грн. В частині позовних вимог до відповідача 2 провадження у справі припинено. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Тетіївська МДПI оскаржила їх в касаційному порядку.

В касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 14.04.2005 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.07.2005 р. в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000842331/3 від 11.07.2005 р. та № 0000852331/3 від 11.07.2003 р. в частині донарахування земельного податку за 2000 рік в сумі 99 236 грн. 79 коп. та фінансової санкції в розмірі 24 809 грн., з мотивів порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача 2 підтримав вимоги касаційної скарги та просив її задовольнити.

Представники позивача та відповідача 1 в судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом, що передбачене ст. 49 КАС України (2747-15) не скористались, про причини не явки суду не вказали, не зважаючи на те, що про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 220 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно Національного плану проведення документальних перевірок підприємницької діяльності на 2002 рік Тетіївською МДПI проведено перевірку ВАТ "Кашперівський цукровий завод".

За наслідками перевірки Тетіївською МДПI складено акт № 300 від 19.11.2002 року "Про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ "Кашперівський цукровий завод" за період з 01.10.2001 року по 30.09.2002 р.".

На підставі висновків вказаного акту перевірки, Тетіївською МДПI прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000842331/0 від 19.11.2002 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість і застосовано штрафні санкції та № 0000852331/0 від 19.11.2002 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку та застосовано штрафні санкції.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до Тетіївської МДПI і останньою залишені без змін.

Позивачем подано повторну скаргу № 2 від 06.02.2003 року до ДПА в Київській області на податкові повідомлення-рішення № 0000842331/0 та № 0000852331/0 від 19.11.2002 року, яка рішенням № 1678/10/25-75/18 від 27.02.2003 року ДПА в Київській області залишена без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем десятиденного строку для подання скарги.

Не погодившись з таким рішенням ДПА у Київській області, позивачем подано скаргу № 3 від 07.03.2003 року до ДПА України на податкові повідомлення-рішення № 0000842331/0 та № 52331/0 від 19.11.2002 року.

Рішенням ДПА України № 7345/7/25-1115 від 08.05.2003 року про результати розгляду скарги частково скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000842331/0 від 19.11.2002 року в частині донарахування 19 321 грн. податку на додану вартість та застосованих штрафних санкцій в сумі 3 633 грн., а податкове повідомлення-рішення № 0000852331/0 від 19.11.2002 року залишено без змін.

На підставі акту перевірки та з урахуванням рішення ДПА України № 7345/7/25-1115 від 08.05.2003 року Тетіївською МДПI направлені позивачу податкові повідомлення-рішення № 0000842331/3 від 11.07.2003 року, яким донараховано податку на додану вартість в зменшеній сумі 11 351 грн., застосовано штрафні санкції в сумі 2 878 грн. та № 0000852331/3 від 11.07.2003 року, яким позивачу донараховано земельного податку в сумі 195 071 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 48 768 грн.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на слідуюче.

Суди попередніх інстанцій вірно визначили, що рішення ДПА в Київській області від 02.07.2003 р. не є актом в розумінні ст. 12 ГПК України (1798-12) (за правилами якого здійснено судовий розгляд справи), оскільки при такому формулюванні позовних вимог до відповідача 2- ДПА в Київській області оскаржуються по суті неправомірні дії посадової особи. Відповідно до вимог чинного законодавства такі позови не підлягають розгляду в господарських судах.

За таких обставин, суди дійшли обгрунтованого висновку, що провадження у справі до відповідача 2 підлягає припиненню на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України (1798-12) .

Підтримує судова колегія і правову позицію судів щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000842331/3 від 11.07.2003 р., яким позивачу донараховано податку на додану вартість в зменшеній сумі 11 351 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 2 878 грн.

Як свідчать матеріали справи, судами встановлено, що підставою донарахування позивачу суми ПДВ слугувало неправомірне віднесення до податкового кредиту сум податкових накладних за № 162 від 14.12.2001 р., виданих ПП "Дуда" та б/н і без дати, виданих ПП "Еверіс", оскільки за висновком податкового органу, на вказаних податкових накладних були відсутні печатки. Проте, як встановлено судами, оригіналів чи належними чином засвідчених копій цих накладних до акту перевірки та до матеріалів справи відповідачем 1 не додано.

Проте, до матеріалів справи позивачем були додані копії вказаних податкових накладних і судом першої інстанції оглянуті їх оригінали та не встановлено невідповідності їх вимогам чинного законодавства. Крім того, судом першої інстанції зауважено, що позивач ніколи не мав господарських відносин з ПП "Еверіс", яке начебто видало невірно оформлену податкову накладну.

Таким чином, висновок судів про неправомірність донарахування податковим органом до сплати позивачу податку на додану вартість в зв'язку з недоведеністю обставин, які стали підставою для такого донарахування, є законним та обгрунтованим.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0000852331/3 від 11.07.2003 р., яким податковим органом донараховано позивачу земельного податку в сумі 195 071 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 48 768 грн., судова колегія вважає, що позиція судів попередніх інстанції щодо визнання його недійсним в частині донарахування земельного податку в сумі 99 236,79 грн. за 2000 рік та нарахування фінансових санкцій в розмірі 24 809 грн., є нормативно обгрунтованою.

Як вбачається з матеріалів справи, судами встановлено, що планову виїзну документальну перевірку, в яку включене питання перевірки правильності сплати земельного податку у 2000-2001 роках, розпочато 19.11.2002 року. Період, який охоплювався перевіркою, визначено з 01.10.2001 року по 30.09.2002 р.

Таким чином, є вірним висновок судів, що працівники Тетіївської МДПI мали право проводити перевірку справляння земельного податку та донараховувати суму податкових зобов'язань лише за 2001 рік в межах строку давності, визначеному в ст. 15 Закону України № 2181-III (2181-14) .

В зв'язку з цим, донарахована податковим органом сума 99 236,79 грн. зобов'язання по земельному податку за 2000 рік та нарахована фінансова санкція в розмірі 24 809 грн. є необгрунтованою та незаконною.

Вищенаведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 224 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.07.2005 р. та рішення господарського суду Київської області від 14.04.2005 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .