К-11555/06 Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток - Текст документа

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" в особі відособленого підрозділу Житомирської філії "Гарант-АВТО- Полісся" (правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Житомирської філії "Полісся")

до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

Відкрите акціонерне товариство Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" в особі відособленого підрозділу Житомирської філії "Гарант-АВТО-Полісся" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовною заявою про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Житомирської ОДПI № 741/23-5/13552474/8377/5/0 від 19.02.2004 р. про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 912 грн., в тому числі 608 грн. основного платежу та 304 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 12.04.2005 р. у справі № 11/140 "НА", залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 21.06.2005 р., позов Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" в особі відособленого підрозділу Житомирської філії "Гарант-АВТО-Полісся" задоволено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Житомирська ОДПI оскаржила їх в касаційному порядку.

В касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 21.06.2005 р. з підстав неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Представник відповідача (скаржника) в судове засідання суду касаційної інстанції не з'явився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст. 49 КАС України (2747-15) не скористався, про причини не явки суду не вказав, не зважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представником Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Житомирської філії "Полісся" заявлено клопотання про заміну позивача у справі - Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" в особі відособленого підрозділу Житомирської філії "Гарант-АВТО-Полісся" на його правонаступника - Відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Житомирської філії "Полісся".

Судова колегія, на підставі наданих суду касаційної інстанції належним чином завірених копій витягу зі статуту ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант", свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, довідок з ЄДРПОУ, приходить до висновку про задоволення вказаного клопотання та, керуючись ст. 55 КАС України (2747-15) , здійснює у справі процесуальне правонаступництво, замінивши позивача у справі на його правонаступника - Відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Житомирської філії "Полісся".

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на слідуюче.

Згідно ч. 1 ст. 220 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що працівниками Житомирської ОДПI була проведена комплексна позапланова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Житомирською філією "Гарант-Авто-Полісся" ВАТ УСК "Гарант-Авто" за результатами якої складено акт № 24/23-05/018/13552474 від 18.02.2004 р.

Перевіркою встановлено, що філією, в порушення пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) № 283/97-ВР від 22.05.1999 р., зменшено об'єкт оподаткування від страхової діяльності на частку страхових платежів перерахованих Житомирській обласній дирекції ВАТ УСК "Гарант-Авто" на підставі угод про розподіл ризику та наказів юридичної особи, які не можуть вважатись страховими платежами, сплаченими (нарахованими) за договорами перестрахування, оскільки не виконуються вимоги ст. 12 закону України "Про страхування" (85/96-ВР) .

За висновками податкового органу, внаслідок порушення філією пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , останньою занижено податок на доходи страховика в сумі 608 грн.

На підставі акту перевірки, контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 741/23-5/13552474/8377/5/0 від 19.02.2004 р. про донарахування філії суми податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 912 грн., в тому числі 608 грн. основного платежу та 304 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як встановлено судами, Житомирська філія Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО-Полісся" є відособленим підрозділом ВАТ "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" та діє на підставі і за дорученням ВАТ УСК "Гарант-АВТО" та на підставі Положення про ЖФ ВАТ УКС "Гарант-АВТО Полісся". Філія не є юридичною особою, має лише відокремлений баланс, що входить до зведеного балансу ВАТ УСК "Гарант-АВТО". Філія безпосередньо підпорядкована ВАТ УСК "Гарант-АВТО", яка забезпечує координацію страхової діяльності з формування та використання технічних резервів.

Юридичною особою є ВАТ УСК "Гарант-АВТО", яка здійснює господарську діяльність через свої підрозділи, в тому числі через ЖФ ВАТ УСК "Гарант-Авто Полісся".

Згідно ст. 9 Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - це плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Згідно з Положенням про порядок здійснення страхової діяльності відокремленими підрозділами страховиків, затвердженим Наказом Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю № 13 від 12.03.1994 року, контроль за максимальним обсягом страхових зобов'язань за окремими договорами страхування і загальним обсягом страхових зобов'язань структурних підрозділів здійснюється страховиком, як юридичною особою.

Виходячи з цього, Центральним апаратом компанії здійснюється перерозподіл ризику в межах компанії, тобто частину ризику (відповідальності) по укладених дирекцією від імені компанії договорах страхування, яка перевищує максимальний обсяг страхових зобов'язань по дирекції Центральний апарат приймає на себе. Такий перерозподіл ризиків між структурними підрозділами в системі компанії здійснюється по Централізованих програмах страхування (накази ВАТ УСК "Гарант-АВТО" № 45 від 27.04.2001 р., № 169 від 29.12.2002 р., № 28 від 07.03.2002 р.), по яких страховиком (юридичною особою) централізовано здійснюється перестрахування ризиків за кордоном.

Страхові договори за централізованими програмами підлягають обов'язковому перестрахуванню на підставі ст. 12 Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) та Положення про порядок здійснення операцій з перестрахування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1290 від 24.10.1996 (1290-96-п) року, яке було чинним на період, що перевірявся.

У відповідності до ст. 12 Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) та на виконання наказу ВАТ УСК "Гарант-АВТО" № 45 від 27.04.2001 року "Про внесення змін в механізм перерозподілу ризиків по централізованих програмах страхування" саме юридична особа перестраховує ті договори, які від її імені укладені дирекцією. Страхові внески, які були перераховані дирекцією до Центрального апарату передавались останнім в перестрахування.

Оскільки Центральний апарат приймає на себе частину ризику по договорах, які укладені його структурними підрозділами, в тому числі і позивачем, то ті грошові кошти, які направляються в Центральний апарат оподатковуються останнім як страхові платежі, по яких компанія несе відповідальність за страховими ризиками за ставкою 3%.

Як вбачається з матеріалів справи, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем донарахований Житомирській філії податок на прибуток 3% від 20400 грн. страхових платежів, які перераховані останньою до Центрального апарату та оподатковані належним чином і податки з цієї суми надійшли до бюджету.

За таких обставин, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій про помилковість висновку податкового органу про недотримання дирекцією вимог ст. 12 Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) та пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

Крім того, судом вірно зазначено, що донарахування відповідачем податку на прибуток в сумі 608 грн. у зв'язку з не віднесенням на валові доходи страхових платежів, які дирекція перерахувала на поточний рахунок Центрального апарату управління ВАТ УСК "Гарант-Авто" є подвійним оподаткуванням та суперечить законодавству України.

Вищенаведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Відповідно до ст. 224 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 21.06.2005 р. у справі № 11/140 "НА" залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .