ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 квітня 2007 р. м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого -судді Бим М.Є
суддів: Васильченко Н.В., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г.,
Матолича С.В.,
при секретарі -Біла-Грошко О.А.
за участю: ОСОБА_1, представників ВАТ "Енергетична компанія
"Житомиробленерго" Народицького РЕМ Черняка А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду
касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду
Житомирської області від 3 квітня 2006 року по справі за позовом
ОСОБА_1 до ВАТ "Енергетична компанія "Житомиробленерго"
Народицького РЕМ, Управління праці та соціального захисту
населення Народицької райдержадміністрації Житомирської області
про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України
"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
, -
ВСТАНОВИЛА :
В серпні 2005 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВАТ
"Енергетична компанія "Житомиробленерго" Народицького РЕМ,
Управління праці та соціального захисту населення Народицької
райдержадміністрації Житомирської області про стягнення
невиплачених коштів, передбачених Законом України "Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
, мотивуючи тим, що він
являється потерпілим 2 категорії Чорнобильської катастрофи та
працює в акціонерному товаристві в смт. Народичі, яке
відповідно Переліку населених пунктів відноситься до зони
безумовного (обов'язкового ) відселення і відповідно до ст.39
Законом України " Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
він
має право на доплату в розмірі 3-х мінімальних заробітних плат.
Однак, в порушення закону на підставі постанови КМ України № 836
( 836-96-п ) (836-96-п)
доплата проводилася у твердих сумах на період з
01.08.2002 р по 1.08.2005 р. і недоплата за вказаний період
становить 22 797 грн., які просить стягнути із ВАТ "Енергетична
компанія "Житомиробленерго" Народицького РЕМ та зобов'язати
Управління праці та соціального захисту населення Народицької
райдержадміністрації Житомирської області перерахувати кошти для
вказаної доплати до його заробітної плати акціонерному товариству.
Рішенням Народницького районного суду Житомирської області
від 22 серпня 2005 року позов задоволений частково, стягнуто із
ВАТ "Енергетична компанія "Житомиробленерго" Народицького РЕМ на
користь ОСОБА_1 21 224,68 грн. за роботу на території
радіоактивного забруднення та 212,25 грн. держмита, зобов'язано
Управління праці та соціального захисту населення Народицької
райдержадміністрації Житомирської області перерахувати на
розрахунковий рахунок ВАТ "Енергетична компанія "Житомиробленерго"
Народицького РЕМ 21 224,68 грн. за роботу на території
радіоактивного забруднення та 212,25 грн. держмита.
Постановою апеляційного суду Житомирської області від 3
квітня 2006 року рішення Народницького районного суду Житомирської
області від 12 серпня 2005 року скасоване в заявленому позові
відмовлено за безпідставністю.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції ОСОБА_1
звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати
постанову апеляційного суду Житомирської області та залишити в
силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що
позивач являється потерпілим 2 категорії Чорнобильської
катастрофи, проживає в смт. Народичі та працює у ВАТ "Енергетична
компанія "Житомиробленерго" Народицького РЕМ, яке відповідно
Переліку населених пунктів відноситься до зони безумовного
(обов'язкового ) відселення. Згідно 39 Закону України "Про статус
і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
громадянам, які працюють у
зоні безумовного (обов'язкового) відселення провадиться доплата у
розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Суди дійшли вірного
висновку, що ОСОБА_1 має право на вказану доплату за місцем
роботи, а головним розпорядником коштів щодо вказаних виплат
являється Управління праці та соціального захисту населення
Народицької райдержадміністрації Житомирської області.
Судами також вірно встановлено, що доплати позивачу за
вказаний ним період виплачувалися не згідно Закону України "Про
статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
, а відповідно до постанови
Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 ( 836-96-п ) (836-96-п)
р.
"Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи.
Постанова КМ від 26.07.1996 р № 836 ( 836-96-п ) (836-96-п)
"Про
компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" встановлювала розмір оскаржуваних
доплат, який не змінювався на протязі тривалих років та суперечить
іншим нормам законів. Так, відповідно Закону України "Про
встановлення мінімальної заробітної плати за 2002 р." ( 2896-14 ) (2896-14)
розмір мінімальної заробітної плати встановлений 140 грн., який
згідно внесень послідуючих змін до вказаного Закону та до
Державного бюджету України зростав кожен наступний рік, вказані
закони не мали обмежень щодо застосування ст.39 Закону України
"Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
. Оскільки ні Верховна Рада
України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких
рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад
пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при
вирішенні даного спору підлягає застосуванню ст.39 Закону України
"Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
з урахуванням розміру
мінімальної плати за оскаржуваний період проведення доплат.
Виходячи з вищенаведеного та відповідно вимог ст.39 Закону України
"Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
суд першої інстанції
прийшов до обгрунтованого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1
підлягають до часткового задоволення, при цьому вірно визначив
компенсаційні суми, які повинен йому виплатити відповідач за
місцем роботи з урахуванням кратності мінімальних заробітних плат
та частково виплачених сум, а оскільки розпорядником коштів по
виплаті доплат до заробітної плати являється Управління праці та
соціального захисту населення Народицької райдержадміністрації
Житомирської області, то суд обгрунтовано зобов'язав його
перерахувати стягнуту суму заборгованості по недоплаті доплат
позивачу на користь ВАТ "Енергетична компанія "Житомиробленерго"
Народицького РЕМ.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої
інстанції незаконно та безпідставно послався на ті обставини, що
при вирішенні даного спору необхідно керуватися Постановою КМ від
26.07.1996 р № 836 ( 836-96-п ) (836-96-п)
, що суперечить вимогам Закону
України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих
внаслідок Чорнобильської катастрофи", який має преюдиційну силу по
відношенню до урядових нормативних актів.
Доводи касаційної скарги зазначені висновки в постанові
апеляційного суду спростовують, являються обгрунтованими і
підтверджуються нормами матеріального права.
При встановленні наведених фактів місцевим та апеляційним
судами правильно і повно встановлені фактичні обставини справи,
однак, апеляційний суд при винесенні постанови за позовом позивача
порушив норми матеріального права та ухвалив помилкове рішення, що
призвело до ухвалення незаконної постанови та безпідставного
скасування законного рішення суду першої інстанції. На підставі
ст.226 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
постанова суду апеляційної
інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду
першої інстанції.
За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції
підлягає скасуванню, а касаційна скарга задоволенню.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 226, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову апеляційного суду Житомирської області від 3 квітня
2006 року скасувати, рішення Народницького районного суду
Житомирської області від 22 серпня 2005 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: підписи
З оригіналом згідно:
Суддя Вищого адміністративного
суду України К.Г.Леонтович