У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
головуючого - судді Бим М.Є.,
суддів - Гордійчук М.П., Васильченко Н.В., Леонтович К.Г.,
Матолича С.В.,
при секретарі: Коротких В.В.,
за участю представників сторін: Соболєва В.М., Гудзя О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий
фондовий регістр" на ухвалу господарського суду Харківської
області від 16 грудня 2005 року та ухвалу Харківського
апеляційного господарського суду від 08 лютого 2006 року у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Торгово-промисловий фондовий регістр" до прокуратури Харківської
області про оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень
та спонукання його до виконання своїх обов'язків, -
встановила:
В грудні 2005 року позивач звернувся до господарського суду з
адміністративним позовом до прокуратури Харківської області про
оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень та
спонукання його до виконання своїх обов'язків, оскільки останнім
не прийнято рішення в порядку, передбаченому ст. 97 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 грудня
2005 року, яка ухвалою Харківського апеляційного господарського
суду від 08 лютого 2006 року залишена без змін, позивачу
відмовлено у відкритті провадження по адміністративній справі.
Не погоджуючись з судовими рішеннями по справі, Товариство з
обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий фондовий регістр"
звернулося з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та
направити справу на новий розгляд.
В судовому засіданні касаційної інстанції представник
касатора підтримав вимоги скарги з викладених в ній мотивів,
представник відповідача вважав рішення судів законними та
обгрунтованими.
Розглянувши касаційну скаргу та перевіривши її за матеріалами
справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність її
задоволення.
У відповідності до вимог ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може
досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними
обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів
першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при
цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи
процесуального права, на які не було посилання в касаційній
скарзі.
Згідно ч. 2 ст. 227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підставою для
скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної
інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є
порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели
або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть
бути усунені судом касаційної інстанції.
Як вбачається із матеріалів справи, спір виник між юридичними
особами щодо оскарження дій органів прокуратури та їх посадових
осіб.
Відмовляючи у відкритті провадження по справі, суди виходили
із пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу
адміністративного судочинства та ст. 12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
1991 року.
Разом з тим, суб'єктами спірних правовідносин фактично є
юридичні особи. З огляду на статтю 1 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
право на звернення до господарського
суду мають юридичні особи за захистом своїх порушених або
оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Крім того, судами не взято до уваги той факт, що позивач
оскаржує дії прокуратури, що всупереч вимог частини 2 статті 97
Кримінально-процесуального Кодексу України, її посадовими особами
не було прийнято рішення по заяві про злочин.
Право особи на оскарження зазначених дій посадових осіб
органів прокуратури випливає із ст. 55 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, яка є законом прямої дій, оскільки інший порядок
оскарження цих дій не передбачений.
За таких обставин, коли судами допущено порушеня норм
процесуального права при постановленні ухвал, касаційна скарга
підлягає задоволенню, а судові рішення - скасуванню з направленням
справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції в іншому
складі суду.
Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
до початку діяльності окружних та апеляційних
адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі
господарським судам відповідно до Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
1991 року, вирішують у першій та
апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні
господарські суди за правилами Кодексу адміністративного
судочинства України.
Зважаючи на вищевикладене суд касаційної інстанції приходить
до висновку, що судами попередніх інстанцій передчасно прийнято
рішення про відмову у відкритті провадження по справі без повного
з'ясування обставин, що мають значення по справі.
При новому судовому розгляді необхідно врахувати викладене в
даній ухвалі та вирішити питання щодо можливості відкриття
провадження в адміністративній справі відповідно до вимог розділу
111 глави 1 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
Керуючись ст. 220, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Торгово-промисловий фондовий регістр" задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 16 грудня
2005 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду
від 08 лютого 2006 року по даній справі скасувати, справу
направити на новий розгляд до господарського суду Харківської
області для вирішення питання про можливість прийняття позову до
розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
СУДДI: