ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                         У Х В А Л А
                         IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     4 квітня 2007 року  м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
     Головуючого - судді  Цурка на М.I.,
     суддів:  Гуріна  М.I.,  Кобилянського  М.Г.,  Юрченка   В.В.,
Ліпського Д.В.
     розглянувши  в  порядку  письмового  провадження  справу   за
скаргою ОСОБА_1 на рішення  комісії  Управління  Пенсійного  фонду
України у Полянському районі Хмельницької  області  за  касаційною
скаргою Управління Пенсійного фонду України у  Полянському  районі
Хмельницької області на  рішення  апеляційного  суду  Хмельницької
області від 14 квітня 2004 року, -
     В С Т А Н О В И Л А :
     У вересні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі  скаргою  на
рішення комісії Управління Пенсійного фонду України у  Полянському
районі Хмельницької області щодо відмови у призначенні йому пенсії
за віком. Свої вимоги мотивував тим, що як учасник бойових дій має
право на призначення пенсії за віком відповідно до ст.  16  Закону
України "Про пенсійне забезпечення"  ( 1788-12 ) (1788-12)
        ,  але  відповідач
безпідставно  відмовив  йому  у  призначенні   пенсії   за   віком
посилаючись на те, що він не є учасником бойових дій.
     Рішенням Полянського районного суду Хмельницької області  від
20 січня 2004 року скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
     Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 14 квітня
2004 року рішення суду першої інстанції скасовано, скаргу  ОСОБА_1
задоволено.
     Не  погоджуючись  з  рішенням  суду   апеляційної   інстанції
відповідач  звернувся з  касаційною  скаргою  до  Верховного  Суду
України,  який  направив   її   разом   зі   справою   до   Вищого
адміністративного суду України.
     В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду
апеляційної інстанції, а рішення суду  першої  інстанції  залишити
без  змін,  оскільки  суд  апеляційної  інстанції  порушив   норми
матеріального права, а саме :  невірно  витлумачено  норми  Закону
України "Про пенсійне забезпечення"  ( 1788-12 ) (1788-12)
          та  "Про  статус
ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
     Заслухавши  доповідь  судді  Вищого  адміністративного   суду
України,  перевіривши  доводи  касаційної  скарги  за  матеріалами
справи, колегія суддів вважає, що  касаційна  скарга  не  підлягає
задоволенню з наступних підстав.
     Суд апеляційної інстанції,  скасовуючи  рішення  суду  першої
інстанції, виходив з того, що згідно довідки Полянського районного
військового комісаріату Хмельницької області від 4 липня 2003 року
та ксерокопії військового квитка позивача вбачається, що  останній
проходив службу у складі в/ч 04010 з 13 вересня 1965  року  по  26
листопада 1965 року та у в/ч 45381 з 27 листопада 1965 року  по  9
грудня 1968 року і брав  участь  у  розмінуванні  боєприпасів.  За
мужність   і   відвагу,   проявлені    при    очистці    території
Прикарпатського військового округу від вибухонебезпечних предметів
30 грудня 1966 року ОСОБА_1 було нагороджено грамотою командування
Прикарпатського військового регіону, а  15  серпня  1969  року  на
підставі Указу ПВР СРСР від 14  лютого  1969  року  -  нагороджено
медаллю "За бойові заслуги".
     Відповідно до п.11 ст.6 Закону України "Про статус  ветеранів
війни, гарантії їх  соціального  захисту"  ( 3551-12 ) (3551-12)
          учасниками
бойових дій визнаються  особи,  які  були  залучені  командуванням
військових частин,  державними  і  громадськими  організаціями  до
розмінування полів і об'єктів народного господарства, та особи які
на мінних  тральщиках  брали  участь  у  траленні  бойових  мін  у
територіальних і нейтральних водах у воєнний час і повоєнний час.
     Крім,  того  згідно  з  цим   Законом   ОСОБА_1.   Полянським
райвійськкоматом  17  жовтня   1996   року   видано   безтермінове
посвідчення учасника бойових дій.
     Згідно  ст.16  Закону  України  "Про  пенсійне  забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
         чоловіки -  військовослужбовці,  які  брали  участь  у
бойових діях, мають право на пенсію за  віком  при  досягненні  55
років і при стажі роботи не менше 25 років.
     Враховуючи  наведене,  колегія  суддів  вважає  обгрунтованим 
висновок суду апеляційної інстанції про те, що вимоги ОСОБА_1  про
призначення йому пенсії за віком  відповідно  до  ст.  16   Закону
України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
         є законними.
     Оскільки   оскаржуване   судове   рішення   постановлено    з
дотриманням норм матеріального і  процесуального  закону,  колегія
суддів  вважає  за  необхідне  залишити   касаційну   скаргу   без
задоволення, а судове рішення - без змін.
     Керуючись  ст.ст.  220,  222,  223,  224,  230  КАС   України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів  -
     У Х В А Л И Л А :
     Касаційну  скаргу  Управління  Пенсійного  фонду  України   у
Полянському районі Хмельницької області  залишити без задоволення,
а рішення апеляційного суду Хмельницької  області  від  14  квітня
2004  року  по  справі  за  скаргою  ОСОБА_1  на  рішення  комісії
Управління  Пенсійного  фонду   України   у   Полянському   районі
Хмельницької області - без змін.
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.ст. 236,245
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     ГОЛОВУЮЧИЙ :
     СУДДI :