ВИЩИЙ  АДМIНIСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     04 квітня 2007 року    м. Київ
                          Колегія суддів
         Вищого адміністративного суду України в складі:
 Бутенка В.I., Панченка О.I., Лиски Т.О., Сороки М.О., Штульмана
                              I.В.,
     провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за касаційною  скаргою  ОСОБА_1на  рішення
Барського районного суду Вінницької області  від  4  березня  2004
року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 21  травня
2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1на неправомірні дії посадових
осіб Барської міської ради Вінницької області, -
                           встановила:
     В березні 2003 року ОСОБА_1. звернувся до суду із  зазначеною
скаргою, в якій просив визнати неправомірними дії міського  голови
м.  Бар  щодо  проведеного  ним  звіту  про  свою   роботу   перед
територіальною громадою м. Бар на відкритій  зустрічі  з  жителями
міста, яка відбулася IНФОРМАЦIЯ_1
     В обгрунтування скарги заявник посилався на порушення порядку
організації зустрічі, а саме: жителі міста не були належним  чином
поінформовані про зустріч, не було завчасно  оприлюднено  повістку
дня, порядок зустрічі та статистичні дані  виконання  запланованих
програм.  Зустріч  проводилась  в  робочий  день  і  робочий  час,
доповідачем не  було  надано  відповіді  на  всі  поставлені  йому
запитання. У зв'язку з цим ОСОБА_1. вважав, що такі дії суперечать
вимогам Статуту міста, затвердженого IНФОРМАЦIЯ_2  рішенням  сесії
Барської міської ради.
     Рішенням Барського районного суду від 4  березня  2004  року,
залишеним без змін ухвалою апеляційного  суду  Вінницької  області
від 21 травня  2004  року,  у  задоволенні  скарги  ОСОБА_1.  було
відмовлено.
     Не  погоджуючись  із  постановленими   по   справі   судовими
рішеннями,  ОСОБА_1.  звернувся  до  Верховного  Суду  України   з
касаційною  скаргою  в  порядку  визначеному  ЦПК   України   1963
( 1501-06 ) (1501-06)
         року, в якій, посилаючись на невідповідність висновків
суду обставинам справи, просив вказані судові рішення скасувати, а
справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
     Листом Верховного Суду України від IНФОРМАЦIЯ_3. на  підставі
п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного
судочинства України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          зазначену  касаційну  скаргу  зі
справою було передано до Вищого адміністративного суду України для
вирішення в порядку касаційного провадження.
     Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
     Згідно з ч. 3 ст. 211  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  підставами
касаційного оскарження судового рішення  є  порушення  судом  норм
матеріального чи процесуального права.
     Ухвалюючи рішення про відмову  в  задоволенні  скарги,  судом
першої інстанції було встановлено, що на виконання  вимог  ст.  42
Закону України "Про місцеве самоврядування" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
         , згідно
якої міський голова зобов'язаний  не  рідше  одного  разу  на  рік
звітувати  про  свою  роботу  перед  територіальною  громадою   на
відкритій зустрічі з  громадянами,  були  визначені  відповідальні
особи,  якими  здійснено  ряд  організаційних  дій  з   проведення
зустрічі, таких як, повідомлення керівників підприємств, установ і
організацій  міста,  депутатів  ради,  розповсюдження  відповідних
оголошень. Наведені факти підтверджуються матеріалами справи.
     Стосовно доводів  скаржника  про  порушення  Статуту   міста,
затвердженого IНФОРМАЦIЯ_2 рішенням сесії Барської  міської  ради,
то  судом  зроблено  вірний   висновок  про  їх   безпідставність,
оскільки згідно вимог п.2  ст.  19  Закону  України  "Про  місцеве
самоврядування"  ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
           статут   територіальної   громади
підлягає  державній  реєстрації  в  органах  Міністерства  юстиції
України. А згідно свідоцтва Управління  юстиції  Барського  району
про  реєстрацію  статуту  територіальної  громади,  останній   був
зареєстрований IНФОРМАЦIЯ_4., тобто після проведення звіту.
     На підставі викладеного суд першої інстанції  дійшов  вірного
висновку, і з цим погодилась колегія суддів апеляційного суду,  що
оскаржуваними діями міського  голови  не  було  допущено  порушень
жодного нормативного документа, які б  могли  бути  підставою  для
визнання оскаржуваних дій неправомірними.
     Зважаючи на те,  що  обставини  справи  встановлені  повно  і
правильно, а при встановленні наведених фактів судами не  порушено
норм  матеріального  чи  процесуального  права,   судові   рішення
підлягають залишенню в силі.
     Доводи    касаційної    скарги    на     порушення     чинних
нормативно-правових актів не вказують та зводяться до  заперечення
фактів встановлених у судових рішеннях, а тому  до  уваги  взятими
бути не можуть.
     Відповідно до ч.3 ст.  220-1  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і  залишає  рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
     Керуючись  ст.ст.  220,  220-1,   224,   230,   231   Кодексу
адміністративного  судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,    колегія
суддів, -
                            ухвалила:
     Касаційну  скаргу  ОСОБА_1  -  залишити  без  задоволення,  а
рішення Барського районного суду Вінницької області від
     4 березня 2004 року та ухвалу  апеляційного  суду  Вінницької
області від
     21 травня 2004 року - залишити без змін.
     Ухвала   набирає  законної  сили  з  моменту   підписання   і
оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених  ст.  237  КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Судді:  (підписи) 
     З оригіналом згідно
     Суддя