Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.I.,

суддів: Білуги С.В.,

Гаманка О.I.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

при секретарі Дашківській О.Є.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02.03.2006 р. та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 03.05.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Житомирського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії.

Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02.03.2006 р. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про перерахунок розміру пенсії з урахуванням Указів Президента України № 173 від 23.02.2002 (173/2002) р. "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", № 389/2003 (389/2003) від 05.05.2003 р. "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу", постанови Кабінету Міністрів України   (829-2000-п) "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 22.05.2000 р., визнання права на перерахунок пенсії та виплаті донарахованої пенсії з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також виплати трьох процентів річних від простроченої суми та відновлення конституційних прав було відмовлено. Стягнуто з Житомирського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 584,88 грн.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 03.05.2006 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02.03.2006 р. - без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, доводи касаційної скарги є необгрунтованими, підстав для скасування судових рішень відповідно до статей 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України, не має.

Постановою Кабінету Міністрів України № 829 від 22.05.2000 (829-2000-п) р. "Про грошове забезпечення військовослужбовців" премія не віднесена до щомісячних надбавок, її виплата проводиться за рішенням командира військової частини відповідно до особистого вкладу військовослужбовця у межах фонду преміювання. Відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) від 09.04.1992 року при обчисленні пенсії надбавки та премії не враховувалися, а тому вони взагалі не підлягають включенню в розрахунок розміру пенсії.

Закон України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (1769-15) , який набув чинності 01 січня 2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням надбавок після звільнення із служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 01 січня 2005 року задоволенню не підлягають, так як позивач звільнився зі служби 09.08.2002 р.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були доведені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 215, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02.03.2006 р. та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 03.05.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.