Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

головуючого - судді - Бутенка В.I.,

суддів : Лиски Т.О.,

Сороки М.О.,

Панченка О.I.,

Штульмана I.В.,

при секретарі Марушевському А.А.,

за участю позивача ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1на неправомірні дії посадових осіб Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції м. Чернігова, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою.

В скарзі зазначав, що у жовтні 2000 року до ВДВС Деснянського РУЮ м. Чернігова надійшов виконавчий лист № 2-43 для примусового виконання рішення Чернігівського обласного суду від 11 жовтня 2000 року про поновлення його з 31 березня 1998 року на посаді провідного інженера-технолога відділу 441 відкритого акціонерного товариства "Чернігівський завод радіоприладів" (ВАТ "ЧеЗаРа"), за яким було відкрито виконавче провадження.

Постановою державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ м. Чернігова від 23 жовтня 2003 року закінчено виконавче провадження по примусовому виконанню вказаного судового рішення, оскільки встановлено, що наказом №НОМЕР_1 від 06.03.2001 року ОСОБА_1. поновлено на роботі, йому визначено робоче місце провідного інженера-технолога по обробці металів тиском відділу 441, а згідно наказу НОМЕР_2 від 11.08.2003 року ОСОБА_1. скорочено по п.1 ст. 40 КЗпП України (322-08) .

Посилаючись на те, що його на протязі 2001-2003 років фактично до роботи не допущено, тобто рішення суду виконане так не було, при цьому суб'єкт оскарження належним чином не контролював виконання цього рішення, вважав постанову державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ м. Чернігова від 23 жовтня 2003 року про закінчення виконавчого провадження незаконною та просив її скасувати, а також вжити необхідних заходів щодо виконання рішення Чернігівського обласного суду від 11 жовтня 2000 року про поновлення його з 31 березня 1998 року на посаді провідного інженера-технолога відділу 441 відкритого акціонерного товариства "Чернігівський завод радіоприладів".

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 11 грудня 2003 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1.

Не погоджуючись із рішенням апеляційного суду, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та передати справу на новий розгляд або постановити нове судове рішення про задоволення вимог його скарги.

При цьому в скарзі він посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи ОСОБА_1. у задоволенні скарги, суд вважав за доведене, що його фактично допущено до роботи, в зв'язку з чим визнав дії відповідача відповідними вимогам ст. 77 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) та п. 8.2 Iнструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 (z0865-99) від 15.12.1999 року

Такий висновок суд мотивував тим, що наказом №НОМЕР_1 від 06.03.2001 року ОСОБА_1. поновлено на роботі, йому визначено робоче місце провідного інженера-технолога по обробці металів тиском відділу 441, обліковується робочий час і нараховується заробітна плата.

Однак при цьому апеляційним судом не було враховано те, що позивач ОСОБА_1працював у ВАТ "ЧеЗаРа" на посаді провідного інженера-технолога відділу 441 і звільнений він був саме з цієї посади і згідно рішення Чернігівського обласного суду від 11 жовтня 2000 року відповідач зобов'язаний був поновити його з 31 березня 1998 року на вказаній посаді.

Проте при поновленні ОСОБА_1. на роботі відповідачем створено нову штатну одиницю - провідного інженера-технолога по обробці металів тиском відділу 441 та поновлено на ній позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається завершеним з моменту фактичного допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

Між тим, матеріали справи не дають підстав однозначно вважати, що апеляційним судом встановлено факт допущення позивача до виконання своїх попередніх обов'язків.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом під час розгляду справи були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які ставлять під сумнів законність і обгрунтованість ухваленого ним рішення.

За таких обставин, відповідно до положень ст. 227 КАС України (2747-15) , оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду слід врахувати вищевикладене і у відповідності із вимогами закону вирішити цей спір.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 222, 223, 227, 230 КАС України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.

Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 11 грудня 2003 року скасувати.

Справу направити до того ж суду на новий судовий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України (2747-15) рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

С у д д і :