УХВАЛА
Iменем України
3 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого: судді Бим М.Є.
суддів: Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Маринчак Н.Є.,
Чалого С.Я.
при секретарі: Деревенському I.I.
за участі: представників позивача - Богаченкова В.Ю.,
Зубченко С.М., відповідача - Биковської С.О.,
Філімонової Г.М.
розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому
судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом
відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія
"Одесаобленерго" до Спеціалізованої державної податкової інспекції
по роботі з великими платниками податків в Одеській області про
визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
встановила:
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16
лютого 2006 року залишена без задоволеня апеляційна скарга
Спеціалізованої державної податкової інспекції (СДПI) по роботі з
великими платниками податків в Одеській області на постанову
Господарського суду Одеської області від 31 жовтня 2005 року, якою
задоволено позов відкритого акціонерного товариства (ВАТ ЕК)
"Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" і визнані недійсними
рішення-повідомлення відповідача № 0001801310/0 та № 0001791310/0
від 22 серпня 2005 року.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями відповідач
оскаржив їх в касаційному порядку.
Мотиви оскарження аналогічні мотивам оскарження викладеним в
апеляційній скарзі і полягають в наступному:
-п.п 12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не передбачено право платника
податків (покупця) зменшувати валові доходи при передачі судової
справи на новий розгляд;
- при прийняті ухвали мало місце порушення норм п.5.1,
п.п.5.2.1, п.п.5.3.9 ст. 5 Закону №334/94-ВР ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, п.1
ст.202 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
через не з'ясування судом обставин,
що мають значення для справи, а саме те, що електроенергія - це
специфічний товар, який не складується і не може бути використаний
в майбутніх періодах і тому відповідач вважає, що йдеться про
понаднормативне використання електричної енергії і ці витрати не
можуть бути віднесене на валові витрати споживача, а тим більше
підприємства, що продає електричну енергію;
-позивач безпідставно відніс до складу валових витрат витрати
по придбанню товарно-матеріальних цінностей невиробничого
призначення (медикаменти).
-невірного тлумачення апеляційним судом факту порушення
позивачем вимог п.п.7.4.3 п. 7.4 ст. Закону № 334/94-ВР внаслідок
продажу путівок на базу відпочинку своїм працівникам за цінами,
нижчими від звичайних.
- порушенно норм п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону № 334/94-ВР
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та неправильного застосуванно п. 5.1, п.п. 5.2.7 п.
5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
з оглядом на те, що
п.п. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
передбачено, що валовий дохід включає доходи, не враховані в
обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та
виявлені у звітному періоді, а відповідно до складу валових витрат
включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових
періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному
податковому періоді урозрахунку податкового зобов'язання.
Отже, виправлення помилок, допущених при складанні декларації
про прибуток підприємства у попередніх періодах, здійснюється
шляхом коригування валових доходів та / або валових витрат,
відображених у декларації за звітний квартал.
Разом з тим, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли у
майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє
помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації,
такий платник податків зобов'язаний подати нову податкову
декларацію, що містить виправлені показники.
Вищезазначена нова декларація подається платником податку,
яким виявлено помилки в декларації про прибуток (доходи), в
обов'язковому порядку для розкриття інформації про зміст і суму
самостійно виявлених помилок. Оскільки податкова декларація про
прибуток (доходи) розраховується наростаючим підсумком на підставі
показників базових податкових періодів виправлення помилок
здійснюється шляхом відображення відповідних сум у декларації за
той період, в якому виявлені помилки. При цьому нова декларація
подається платником податків обов'язково як спосіб повідомлення
контролюючого органу про виявлені помилки, які мали місце в
попередніх періодах, та розкриття інформації щодо змісту і суми
таких помилок.
В ході перевірки позивачем не були надані докази того, що
підприємство у податковій декларації з податку на прибуток за 1
квартал 2004 р. зробило виправлення помилки за минулі податкові
періоди на підставі 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
як сум витрат, які не враховані у минулих податкових
періодах у зв'язку з допущенням помилок виявлених у звітному
податковому періоді.
Відповідач просить касаційну скаргу задовольнити в повному
обсязі, постанову господарського суду Одеської області та ухвалу
Одеського апеляційного господарського суду скасувати та прийняти
нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити.
Розглядаючи адміністративну справу, колегія суддів виходить з
того, що відповідно до п.1 ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може
досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними
обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, пояснення сторін, перевіривши матеріали адмінятстративної
справи, рішення судів, доводи касаційної скарги, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Як встановлено судом першої інстанції і знайшло своє
підтвердження при розгляді апеляційної скарги, СДПI по роботі з
великими платниками податків в Одеській області проведена
документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного
законодавства ВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" за
період з 01.01. 2004р. по 31.12.2004р., за результатами якої
складено зведений акт від 17.08.2005р. №679/13-31.1/00131713/11.
Зазначеним актом встановлені порушення позивачем приписів
п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від 22.05.1997р. (із змінами
та доповненнями), внаслідок здійсненого позивачем, на підставі
постанови Верховного Суду України про передачу справи на новий
розгляд, коригування у IV кварталі 2004р. кредиторської
заборгованості по розрахункам з ДП -Енергоринок" у сумі 110034000
грн. шляхом зменшення валових доходів на суму цієї кредиторської
заборгованості, відображеної позивачем самостійно в 2003р. у
складі валових доходів;
п. п.7.4.3 п.7.4 ст.7 названого Закону України внаслідок
заниження валового доходу у III кварталі 2004р. структурним
підрозділом товариства (Білгород-Дністровським РЕМ) при продажу
путівок на базу відпочинку своїм працівникам за цінами, нижчими
від звичайних, на суму 7500 грн.;
п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 зазначеного Закону України внаслідок
заниження валових доходів структурним підрозділом позивача
(Роздільнянським РЕМ) у зв'язку з неповним та несвоєчасним
включенням до валових доходів штрафів за перевищення договірних
величин споживання електроенергії на суму 14 400 грн.;
п.5.1 та п.п.5.2.1 п.5.2, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5
вказаного Закону України внаслідок завищення позивачем валових
витрат в IV кварталі 2004р. на суму понаднормативних втрат
електроенергії, які не відносилися на валові витрати минулих
періодів, а саме за період з серпня 2001р. по грудень 2002р. на
суму 83 330 700 грн., за 2003р. на суму 60 959 900 грн., за 2004р.
на суму 68 680 100 грн., у т.ч. за I квартал 2004р. на суму ЗО 902
000 грн.;
за II квартал 2004р. на суму 9 942 200 грн., за III квартал
2004р. на суму 8 462 800 грн., за IV квартал 2004р. на суму19374
100 грн.;
п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 названого Закону України внаслідок
завищення позивачем валових витрат за 2004р. на суму 5500 грн., у
т.ч. за I квартал 2004р. на суму 1400 грн.;
за II квартал 2004р. на суму 2100 грн., за III квартал 2004р.
на суму 1100 грн., за IV квартал 2004р. на суму 900 грн., у
зв'язку з віднесенням структурним підрозділом позивача
(Котовськими електричними мережами) до складу валових витрат без
підтверджуючих документів по авансовим звітам;
п. п.5.3.2 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону України внаслідок
завищення позивачем валових витрат за IV кварталі 2004р. на суму
117 000 грн. у зв'язку з віднесенням позивачем до валових витрат
по будівельним роботам по прокладці кабельної траси 10 кВ з ПС
Кільце до ПС Таірово по актам приймання виконаних підрядних робіт,
оформлених в листопаді 2004р.;
п.п.1 1.2.1 п.1 1.2 ст.1 1 вказаного Закону України внаслідок
завищення позивачем валових витрат у I кварталі 2004р. у зв'язку з
неправомірним включенням до валових витрат минулих звітних
податкових періодів по придбаним послугам по другій події згідно
актів виконаних робіт, які складені у 2003р., на суму ЗО 800 грн.;
п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 названого Закону України внаслідок
завищення позивачем валових витрат за I квартал 2004р. на суму
7300 грн. у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат по
придбанню науково-технічної документації, обстеження технічного
стану конструкцій будівель позивача згідно акту прийому-передачі;
п.п.11.2.1 п.11.2 ст. 11 зазначеного Закону України внаслідок
завищення позивачем валових витрат за I квартал 2004р. на суму 65
600 грн. у зв'язку з віднесенням до валових витрат минулих звітних
податкових періодів по придбаним послугам по другій події згідно
актів виконаних робіт, які складені у 2003р.;
п.п.5.2.1 п.5.2 та п.п.5.4.9 п.5.4 ст.5 вказаного Закону
України внаслідок завищення позивачем валових витрат за III
квартал 2004р. на суму 600 грн. у зв'язку з віднесенням позивачем
до складу валових витрат по придбанню товарно-матеріальних
цінностей невиробничого призначення (медикаментів).
Крім того, перевіркою встановлено наявність порушення
позивачем вимог п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 названого Закону України
внаслідок завищення суми амортизації за IV кварталі 2004р. на суму
17 100 грн. у зв'язку з нарахуванням структурним підрозділом
позивача (Південним РЕМ) амортизаційних відрахувань по нормам, які
діяли після 01.01.2004р., замість норм, які діяли до 01.01.2004р.,
по установленим лічильникам, що знаходилися на складі до 01.01.
2004р.
Поряд з цим, під час перевірки позивача відповідач встановив
наявність заниження ним валових витрат у IV кварталі 2004р. на
суму 6200 грн. на суму донарахованих відповідачем під час цієї
перевірки податку з власників транспортних засобів, збору за
забруднення навколишнього природнього середовища, плати за землю
та комунального податку.
Обгрунтовуючи визначення податкових зобов'язань з ПДВ на суму
ЗО 309 641 грн. Податковий орган зазначив в акті перевірки про
порушення позивачем вимог:
п.4.2 ст.4 Закону України - Про податок на додану вартість"
від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями) внаслідок заниження
позивачем, а саме його структурним підрозділом
(Білгород-Дністровським РЕМ) податкового зобов'язання на суму 1496
грн. при продажу путівок на базу відпочинку своїм працівникам за
цінами, нижчими за звичайні; припущення позивачем арифметичної
помилки, що зумовило завищення податкового зобов'язання на суму
100 000 грн. при відображенні в декларації з ПДВ за серпень 2004р.
суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного
звітного періоду на суму 185 019 грн. замість 85 019 грн .;
п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону України внаслідок
завищення податкового кредиту на суму 165 грн. за серпень 2004р. у
зв'язку з включенням ПДВ від вартості придбаних товарів (робіт,
послуг) на підставі податкової накладної, в якій номер свідоцтва
про реєстрації платника ПДВ (покупця) не проставлено;
п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 вказаного Закону України внаслідок
заниження податкового зобов'язання на 2234 грн. у зв'язку з
невіднесенням структурним підрозділом позивача (Котовським РЕМ)
суму ПДВ по порчі матеріальних цінностей;
п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 названого Закону України внаслідок
заниження податкового зобов'язання на суму 79 грн. при віднесенні
структурним підрозділом позивача (Роздільнянським РЕМ) до
податкового кредиту з ПДВ по ксерокопіям податкових накладних
ТОВ -Агро-Текс";
п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону України внаслідок
завищення податкового кредиту на суму ЗО 402 361 грн., у т.ч. за
січень 2004р. - на 3 052 593 грн., за лютий 2004р. - на 1 732 695
грн., за березень 2004р. - на 1 395 117 грн., за квітень 2004р. -
на 1 762872 грн., за травень 2004р. - на 1 833 234 грн., за
червень 2004р. - на 1 409 253 грн., за липень 2004р. - на 5 229
258 грн., за серпень 2004р. - на 2 963 715 грн., за
вересень2004р. - на 2 111 359 грн., за жовтень 2004р. - на 2 796
044 грн., за листопад 2004р. - на 3805519 грн., за грудень
2004р. - на 2310662 грн., при віднесенні до податкового кредиту
ПДВ по понаднормативним витратам, які не відносяться до складу
валових витрат.
На підставі акту перевірки і згідно із п.п. "б" п. п.4.2.2
п.4.2 ст.4, п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000р. №
2181-III, відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1
п.5.2, п.п.5.3.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.4.9 п.5.4 ст.5, п.п.7.4.3
п.7.4 ст.7, п.п.8.6.1 п.8.6, п.8.7.1 п.8.7 ст.8, п.п.1 1.2.1 п.1
1.2 ст.11, п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від
22.05.1997р. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), оформлено
та надіслано податкове повідомлення-рішення від 22.08.2005р. №
0001791310/0, яким визначено податкове зобов'язання ВАТ
"Одесаобленерго" з податку на прибуток підприємств у загальній
сумі 34432610 грн., у т.ч. 28076000 грн. основного платежу та
6356610 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Крім того, на підставі того ж акту перевірки згідно із п.п.
"б" п.п.4.2.2п.4.2 ст.4, п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від
21.12.2000р. № 2181-Ш, відповідно до п.4.2 ст.4, п.п.7.2.1
п.7.2,п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, ст.7, Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від
03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), оформлено
та надіслано податкове повідомлення-рішення від 22.08.2005р. №
0001801310/0, яким визначено податкове зобов'язання ВАТ
"Одесаобленерго" з податку на додану вартість у загальній сумі 45
464 461 грн., у т.ч. 30309 641 грн. основного платежу та 15154 820
грн. штрафних (фінансових)санкцій.
Вважаючи, що податкові повідомлення-рішення прийняті з
порушенням норм чинного законодавства, ВАТ "Енергопостачальна
компанія "Одесаобленерго" звернулось до господарського суду
Одеської області із позовом та уточненням до нього про їх
скасування, який задоволено.
Суд апеляційної інстанції перевіривши правильність
застосування господарським судом першої інстанції норм
матеріального та процесуального права, повноту та об'єктивність
дослідження ним доказів, погодився з висновком про задоволення
позову та зазначив наступне:
Відповідно до вимог п.п. 12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції
від 22.05.1997р. № 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
(зі змінами та
доповненнями) платник податку-покупець зобов'язаний збільшити
валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини),
визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за
виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який
припадає перша з подій:
а) або 90-й календарний день від дня граничного строку
погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого
договором або визнаною претензією;
б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом
про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або
вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Як вбачається з матеріалів справи, у квітні 2003р. ДП
"Енергоринок" звернулося до господарського суду Одеської області з
позовом про стягнення з ВАТ -ЕК -Одесаобленерго" заборгованості за
придбану електричну енергію по договору від 14.10.1998р. № 427/01
у сумі 815 872 300 грн. за період з березня 2000р. по березень
2003р. Під час розгляду судом зазначеної господарської справи №
31/146-03-2842 ВАТ -ЕК -Одесаобленерго" подало зустрічний позов
про внесення змін до названого договору щодо реструктуризації
заборгованості в сумі 681 745 600 грн. на більш тривалий строк.
Рішенням місцевого господарського суду від 08.09.2003р.,
залишеним без змін постановою Одеського апеляційного
господарського суду від 11.11.2003р. та постановою Вищого
господарського суду України від 24.02.2004р., у задоволенні
позовних вимог ДП -Енергоринок" відмовлено, зустрічний позов ВАТ
"ЕК "Одесаобленерго" задоволено, внесено зміни до договору від
14.10.1998р. № 427/01 стосовно реструктуризації на 20 років суми
боргу за придбану електроенергію в сумі 681 745600грн.
Керуючись правилами, встановленими п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" здійснило збільшення
валових доходів у податковому періоді, коли рішення господарського
суду першої інстанції від 08.09.2003р. набрало законної сили,
тобто після винесення апеляційним господарським судом постанови
від 11.11.2003р., оскільки вартість придбаної електроенергії, яка
використовується в господарській діяльності товариства, попередньо
віднесена останнім до складу валових витрат.
За результатами розгляду касаційної скарги ДП "Енергоринок" в
рамках провадження по справі № 31/146-03-2842, Верховним судом
України винесена постанова від 29.06.2004р., якою зазначені судові
рішення скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду
першої інстанції, на підставі чого позивачем у IV кварталі 2004р.
у податковій декларації з податку на прибуток здійснено зменшення
валового доходу на суму 110 034 500 грн.
Місцевий суд і колегія суддів апеляційного суду вірно
зазначили, що проведене коригування валового доходу зроблено у
відповідності до норм чинного законодавства України, оскільки
законодавцем чітко встановлено обов'язок покупця збільшити валові
доходи на суму непогашеної заборгованості на 30-й календарний день
після прийняття судового рішення, яким визнано заборгованість
(реструктуризація боргу це визнання наявності боргу з
відстроченням строку його погашення). Враховуючи те, що факти,
встановлені господарськими судами, які зумовили необхідність
збільшення валового доходу позивача на суму непогашеної
заборгованості, втратили свою юридичну силу внаслідок прийняття
постанови Верховним Судом України, ВАТ "Енергопостачальна компанія
"Одесаобленерго" правомірно в IV кварталі 2004р. шляхом зменшення
скорегувало валовий дохід на 110034500 грн ., про що вірно
зазначено в судових актах прийнятих двома першими судовими
інстанціями.
Слід вважати безпідставними доводи касаційної скарги про те,
що п.п.12.1.5 п.12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не передбачено право платника
податків (покупця) зменшувати валові доходи при передачі судової
справи на новий розгляд.
Закон передбачає обов'язок збільшення валових доходів покупця
лише за умови наявності судового рішення, яке на момент
коригування було відсутнє.
Відсутність судового рішення або його скасування з будь-якої
причини, відповідно не породжує обов'язок платника збільшувати
валові доходи, а звітність у всіх випадках має відображати
фактичний стан речей.
Щодо тверджень СДПI в акті перевірки про порушення
товариством п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
внаслідок завищення позивачем валових витрат в IV
кварталі 2004р. на суму понаднормативних втрат електроенергії, які
не відносилися на валові витрати минулих періодів, місцевий і
апеляційний суди відзначилиє помилковість такого висновку,
оскільки згідно із приписами п.5.1 ст.5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
валові витрати
виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у
грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснених як
компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які
придбаваються,(виготовляються) платником податку для їх подальшого
використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону України встановлено,
що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат,
сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з
підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем
продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з
придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням
обмежень, установлених пунктами 5.3, 5.7 ці єї статті.
В п.5.3 ст.5 зазначеного Закону України наведено вичерпний
перелік операцій, за якими витрати не включаються до складу
валових витрат.
Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст. 5 цього Закону України
встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які
витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними
та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких
передбачена правилами ведення податкового обліку.
При проведенні перевірки та формуванні висновків щодо
неправомірності включення до валових витрат частини витрат, СДПI
не взято до уваги вказані вище вимоги законодавства.
Електроенергія була придбана для подальшого продажу
користувачеві (користувачам), тобто відповідно до виду
господарської діяльності товариства зазначеному в його Статуті.
Ці доводи не були спростовані ні в першій ні в апеляційній
інстанції, яким надано право встановлювати та визнавати обставини.
Відповідачем не надано доказів того, що якась частка
придбаної товариством електричної енергії не повинна булла
направлятися кінцевим споживачам.
Отже, суди вірно прийшли до висновку про обгрунтованість
віднесення товариством всієї вартості витрат на придбання
електроенергії, у т.ч. і вартості понаднормативних втрат, до
складу валових витрат ВАТ "Енергопостачальна компанія
"Одесаобленерго" за період з серпня 2001р. по грудень 2002р. - на
суму 83 330 700 грн., за 2003р. - на суму 60 959 900 грн ., за
2004р. - на суму 68 680 100 грн ., у т.ч. за I квартал 2004р. - на
суму ЗО 902 000 грн ., за II квартал 2004р. - на суму 9 942 200
грн ., за III квартал 2004р. - на суму 8 462 800 грн ., за IV
квартал 2004р. - на суму а 19374 100 грн.
Відповідно до вимог п.п.5.4.10 п.5.4 ст.5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
до валових
витрат платника податку відносяться витрати на утримання,
експлуатацію та забезпечення основної діяльності (крім тих, що
підлягають амортизації), у т.ч. пунктів медичного огляду найманих
працівників, наявність яких зумовлена законодавством або
колективними договорами, укладеними згідно із законом.
Місцевий господарський суд обгрунтовано встановив, і з ним
правомірно погодився апеляційний суд, необхідність знаходження на
об'єктах ВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" медичних
аптечок.
Судова колегія касаційного суду вказує на безпідставність
доводів скаржника про порушення позивачем вимог п.п.5.2.1 п.5.2,
п.п.5.4.9 п.5.4 ст.5 названого Закону України щодо завищення
валових витрат за III квартал 2004р. на суму 600 грн. у зв'язку з
віднесенням до їх складу витрат на придбання ТМЦ невиробничого
призначення (медикаментів).
Суди також прийшли до вірного висновку про невідповідність
чинному законодавству твердження СДПI щодо порушення позивачем
вимог п.п.7.4.3п.7.4 ст.7 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
внаслідок продажу путівок на
базу відпочинку своїм працівникам за цінами, нижчими від
звичайних, що призвело до заниження структурним підрозділом
позивача (Білгород-Дністровським РЕМ) валового доходу у III
кварталі 2004р. на суму 7500 грн., оскільки відповідачем не
дотримано порядок визначення рівня звичайної ціни, передбачений
Законом України, на порушенні якого наполягає СДПI, та постановою
Кабінету Міністрів України "Про затвердження Методики визначення
сум податкових зобов'язань за непрямими методами" ( 697-2002-п ) (697-2002-п)
.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на
визначення рівня звичайних цін перевіряючим органом шляхом
калькуляції вартості проживання на базі відпочинку
Білгород-Дністровського РЕМ на протязі 2004р., оскільки такі
заходи не мають юридичного значення за відсутності дотримання
процедури їх проведення.
Колегія суддів вважає такий висновок обгрунтованим, оскільки
інше не передбачено чинним законодавством.
Згідно із приписами п. п.5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
до складу
валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих
податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у
звітному податковому періоді у розрахунку податкового
зобов'язання.
Як встановлено при розгляді справи в першій інстанції і
знайшло своє підтвердження при розгляді апеляційної скарги,
позивачем шляхом подання декларації з податку на прибуток
виправлено помилку, допущену в попередньому звітному періоді у
зв'язку із невіднесенням до складу валових витрат вартості товарів
згідно актів прийому виконаних робіт, складених у 2003р. (перелік
актів ст.ЗЗ акту перевірки), що не заборонено наведеною вище
нормою, тому правомірно в оскаржуваній ухвалі зазначено, що
неможливо вважати доведеним твердження відповідача про порушення
ВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" вимог п.п.1 1.2.1
п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
внаслідок віднесення до валових витрат
минулих звітних податкових періодів вартості послуг по другій
події.
Відповідно до вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, податковий кредит
звітного періоду складається із сум податків, сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно із п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону України не
дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по
сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними...
У разі коли на момент перевірки платника податку органом
державної податкової служби суми податку, попередньо включені до
складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими
зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе
відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених
законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не
підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
За приписами п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 зазначеного Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
датою виникнення
права платника податку на податковий кредит вважається дата
списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату
товарів (робіт, послуг ) та/ або дата отримання податкової
накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів
(робіт, послуг).
Враховуючи вірний висновок апеляційного господарського суду
щодо правомірності включення товариством до валових витрат
вартості понаднормативних втрат придбаної електроенергії,
віднесення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ у тому
податковому періоді, в якому оформлені податкові накладні, колегія
суддів погоджується з висновками судів щодо правомірності
включення позивачем до податкового кредиту сум сплаченого ПДВ у
складі вартості придбаних понаднормативних витрат електроенергії
та невідповідності вимогам чинного законодавства та наданим до
матеріалів справи документам твердження відповідача в акті
перевірки про порушення позивачем вимог п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 30402361 грн.
Колегія суддів приймає до уваги, що в засіданні апеляційного
господарського суду уповноважений представник підприємства
погодився із доводами господарського суду першої інстанції
стосовно визнання ВАТ "Енергопостачальна компанія"-Одесаобленерго"
наявності викладених в акті перевірки порушень п.п.4.1.6. п.4.1.
ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
на суму 14 400 грн., п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 названого
Закону України на суму 17 100 грн., п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 цього
ЗаконуУкраїни на суму 5500 грн., п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 зазначеного
Закону України на суму 117 000 грн. та 7300 грн. на загальну суму
161 300 грн. Проте, вказана сума перекривається визнаними
відповідачем збитками в розмірі 209 150 грн.
Окрім того, позивач погодився із встановленими актом
перевірки порушеннями п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
на суму 165 грн.,
п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 названого Закону України насуму 2234 грн.,
п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 вказаного Закону України на суму 79 грн., а
всього на загальну суму 2478 грн.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що судами не
допущено порушень норм матеріального чи процесуального права, а
правова оцінка обставин справи є вірною, керуючись ст.ст. 220,
223, 224, 230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової
інспекції по роботі з великими платниками податків в Одеській
області залишити без задоволення, а постанову господарського суду
Одеської області від 31 жовтня 2005 року та ухвалу Одеського
апеляційного господарського суду від 16 лютого 2006 року - без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
підлягає оскарженню лише в порядку, передбаченому ст. 237 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: