ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                               УХВАЛА
                           IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     03 квітня 2007 року          м.Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного   суду  України  в
складі:
     суддів: Бим М.Є.,  Гончар  Л.Я.,  Гордійчук  М.П.,  Леонтович
К.Г., Чалого С.Я.
     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні  справу  за
касаційною скаргою відкритого акціонерного  товариства  "Сталькон"
на постанову Донецького апеляційного господарського  суду  від  30
січня 2006 року, у справі № 19/335А за позовом ВАТ  "Сталькон"  до
Маріупольської міської ради, треті  особи  -  управління  міського
майна Маріупольської міської ради,  Регіональне  відділення  Фонду
державного майна України в Донецькій області, про визнання рішення
недійсним, -
                           ВСТАНОВИЛА:
     ВАТ "Сталькон" звернулось до суду з позовом до Маріупольської
міської ради про визнання недійсним рішення № 961 від 22.03.2005р.
про прийняття в міську комунальну власність об'єктів незавершеного
будівництва - 2 житлових будинків. Позивач посилався на те, що під
час     приватизації     Маріупольського     орендного      заводу
металоконструкцій незавершене будівництво, а саме житлові  будинки
№ 2 № 3 по вул.Таганрозькій у м.Маріуполі  увійшли  до  статутного
фонду ВАТ "Сталькон", як майно орендаря. Тому, вказані об'єкти  не
могли вважатись державною власністю і передаватись до  комунальної
власності  м.Маріуполя,  оскільки  належали  на  праві   власності
позивачу.
     Постановою  господарського  суду  Донецької  області  від  21
листопада 2005 року позов задоволено.
     Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30
січня 2006 року постанова господарського  суду  Донецької  області
від 21 листопада 2005 року скасована, у позові відмовлено.
     У  касаційній  скарзі  ВАТ   "Сталькон"   просить   скасувати
постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі  постанову
суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального
права.
     Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом
 апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає
виходячи з наступного.
     Згідно  ст.23  Закону  України  "Про  оренду  державного   та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
         власністю орендаря  є  виготовлена
продукція та доход (прибуток) отриманий  від  орендованого  майна,
амортизаційне відрахування на  майно,  а  також  набуте  орендарем
відповідно до законодавства інше майно.
     Як  встановлено  судом   апеляційної   інстанції,   з   актів
обстеження від 26.04.01 підписаних,  тому  числі  і  представником
позивача видно, що проектно-кошторисна та  виконавча  документація
на будівництво спірних об'єктів відсутня. Згідно акту  оцінки  від
26.10.95р.  вартість  майна,  яке  увійшло  до  статутного   фонду
акціонерного  товариства,   створеного   під   час   приватизації,
зменшується на вартість державного  житлового  фонду  та  вартість
об'єктів, відносно  яких  встановлено  інший  режим  приватизації.
Позивачем  не  доведено,  що  спірний  об'єкт  не  відноситься  до
об'єктів державного житлового фонду. Крім того, відносно  об'єктів
незавершеного  будівництва  існує  окремий   режим   приватизації,
встановлений  Законом  України   "Про   особливості   приватизації
об'єктів незавершеного будівництва" ( 1953-14 ) (1953-14)
        .
     Позивачем не надано доказів будівництва спірних  об'єктів  за
рахунок коштів Маріупольську орендного заводу металоконструкцій.
     За таких обставин колегія  суддів  погоджується  з  висновком
суду апеляційної інстанції, що  рішення  відповідачем  прийняте  в
межах компетенції  та в  порядку,  передбаченому  Законом  України
"Про передачу об'єктів права державної  і  комунальної  власності"
( 147/98-ВР ) (147/98-ВР)
        , і прав позивача не порушує.
     Доводи  касаційної  скарги  зазначених  висновків   суду   не
спростовують та не дають підстав  вважати,  що  судом  апеляційної
інстанції   при   розгляді   справи   допущені   порушення    норм
матеріального чи процесуального права.
     Оскаржуване  судове  рішення  ухвалене  з  додержанням   норм
матеріального і процесуального права.
     Згідно  ч.1  ст.214  Кодексу  адміністративного   судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд  касаційної  інстанції  залишає  касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо  визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових  рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
     Керуючись    ст.ст.220-1,    223,    224,     231     Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів, -
                        У Х В А Л И Л А :
     Касаційну   скаргу   відкритого    акціонерного    товариства
"Сталькон"  відхилити,   а   постанову   Донецького   апеляційного
господарського суду від 30 січня 2006 року залишити  без змін.
     Ухвала остаточна і  оскарженню не підлягає.
     Судді: