ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого: Смоковича М.I.
суддів: Весельської Т.Ф.
Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.
Чумаченко Т.А.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу
Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції
Волинської області на рішення Рожищенського районного суду
Волинської області від 26 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного
суду Волинської області від 21 квітня 2004 року у справі за
скаргою ОСОБА_1на бездіяльність Ківерцівської міжрайонної
державної податкової інспекції Волинської області-
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1. звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність
Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції
Волинської області щодо відмови виконати відмітку у паспорті про
його право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного
номера.
Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від
26 грудня 2003 року визнано бездіяльність податкового органу
неправомірною та зобов'язано Ківерцівську міжрайонну державну
податкову інспекцію Волинської області задовольнити вимоги
ОСОБА_1 і внести в її паспорт відмітку про наявність в неї права
здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру.
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 21 квітня
2004 року рішення Рожищенського районного суду Волинської області
від 26 грудня 2003 року залишено без зміни.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів,
Ківерцівська міжрайонна державна податкова інспекція Волинської
області звернулась до Вищого адміністративного суду України з
касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування
судами норм матеріального і процесуального права, просить
скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для
ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи
касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі
та застосування судами норм матеріального і процесуального права,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає
за таких підстав.
Згідно зі статтею 67 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
кожен
зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах,
встановлених законом.
Відповідно до вимог частини 2 статті 1 Закону України "Про
Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших
обов'язкових платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
для осіб, які через свої
релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття
ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це
відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми
обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У
паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них
права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Разом з тим, механізм виконання вищенаведених відміток у
паспортах громадян України діючим законодавством не визначений.
Але відсутність такого механізму не може бути підставою для
невиконання вимог діючого законодавства.
Крім того, згідно зі статтею 5 вищезазначеного закону зміни
та уточнення щодо даних, занесених до Державного реєстру під час
реєстрації, вносяться державними податковими інспекціями.
За таких обставин, суди дійшли вірного висновку, що ОСОБА_1.
має право виконувати конституційний обов'язок щодо сплати податків
та інших обов'язкових платежів без присвоєння ідентифікаційного
номера за альтернативною формою обліку платників податку, і
обгрунтовано зобов'язали податковий орган, на який покладені
функції з контролю за дотриманням податкового законодавства та
обліку платників податку, виконати необхідний запис у паспорті
скаржниці.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального
чи процесуального права, які зазначені у статтях 225-229 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що судові
рішення у справі постановлені відповідно до вимог матеріального та
процесуального права, і підстави для їх зміни чи скасування
відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Ківерцівської міжрайонної державної
податкової інспекції Волинської області залишити без задоволення.
Рішення Рожищенського районного суду Волинської області від
26 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Волинської
області від 21 квітня 2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1на
бездіяльність Ківерцівської міжрайонної державної податкової
інспекції Волинської області - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав,
передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя Т.А.Чумаченко