ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Степашка О.I.,
Шипуліної Т.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної
податкової інспекції Дніпропетровської області
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 22.06.2005 р.
у справі № 17/78 господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія
"СТ-2"
до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції
Дніпропетровської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
22.03.2005р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 22.06.2005р., позов про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Новомосковської ОДПI від 19.07.2004р. № 0000112307/0 про
визначення ТОВ "Компанія "СТ-2" суми податкового зобов'язання у
загальній сумі 8 694,60 грн. за платежем з пені за порушення
термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у
сумі 7 266,60 грн. та із штрафних санкцій за порушення вимог
валютного законодавства у сумі 1 428,00 грн. задоволено.
Судові рішення вмотивовані встановленим фактом відсутності у
позивача станом на 01.04.2004р. дебіторської заборгованості
нерезидента фірми "Leeton Trade" /США/ у сумі 9 669 дол. США /51
551,37 грн./за експортним контрактом купівлі-продажу від
02.09.2003р. № U-0309, а відтак і валютних цінностей у зазначеній
сумі, що знаходяться за межами України, з огляду на припинення
зобов'язань між позивачем та вказаним нерезидентом за цим
контрактом шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги фірми
"Leeton Trade" до ТОВ "Компанія "СТ-2" за імпортними контрактами
поставки від 05.05.2003р. № 56 та від 26.06.2003р. № 63 на суму 9
669 дол. США. При цьому суди виходили з того, що здійснення
сторонами за експортним контрактом від 02.09.2003р. № U-0309
взаємозаліку відповідає положенням частини 3 статті 203
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, статті 601 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, частини 1 статті 14 Закону України
"Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) (959-12)
.
В касаційній скарзі Новомосковська ОДПI просить скасувати
постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про
відмову в позові, посилаючись на онеправильне застосування судами
статей 1,4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, статті 9 Декрету Кабінету
Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного
контролю" ( 15-93 ) (15-93)
.
У запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Компанія "СТ-2"
просить залишити скаргу без задоволення з огляду на її
необгрунтованість.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
рішеннях судів, колегія суддів Вищого адміністративного суду
України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає
відхиленню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Новомосковською
ОДПI була здійснена перевірка з питань дотримання вимог валютного
законодавства ТОВ "Компанія "СТ-2" за період з 05.05.2003р. по
19.07.2004р., про що складений акт від
19.07.2004р.№41/237/23-708/21862881, на підставі якого згідно зі
статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, статтею 9 Декрету Кабінету
Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного
контролю" ( 15-93 ) (15-93)
прийняте спірне податкове
повідомлення -рішення.
Фактичною підставою нарахування пені та застосування до
позивача штрафних санкцій згідно спірного податкового
повідомлення-рішення слугував висновок контролюючого органу про
порушення позивачем термінів розрахунків за експортною операцією
при виконанні контракту купівлі-продажу від 02.09.2003р. № U-0309,
укладеного з фірмою "Leeton Trade" /США/ та недекларування
товариством валютних цінностей, а саме: грошових коштів у дол.
США, які податковий орган відображає в акті перевірки як такі, за
якими існує заборгованість нерезидента перед ТОВ "Компанія "СТ-2".
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на виконання
умов вищенаведеного контракту з урахуванням додаткових до нього
угод № 1 від 15.11.2003р. та № 2 від 10.01.2004р. здійснена
поставка фірмі "Leeton Trade" кам'яного вугілля на загальну суму
25 230 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалах
справи вантажними митними деклараціями від 03.11.2003р. № 001453
на суму 3 648 дол. США, від 26.12.2003р. № 001735 на суму 6 021
дол. США, від 26.04.2004р. № 000436 на суму 15 561 дол. США та
рахунками-фактурами від 03.11.2003р. № 01, від 26.12.2003р. №
26/12, від 26.04.2004р. № 26/04 на такі ж самі суми відповідно.
Згідно пункту 5.1 цього контракту оплата за поставлений товар
повинна надійти в розмірі вартості партії згідно рахунку-фактури з
відстрочкою платежу на 90 днів, тобто не пізніше 01 лютого 2004
року на суму 3 648 дол. США, що еквівалентно 19 450,41 грн., не
пізніше 25 березня 2004 року на суму 6 021 дол. США /32 100,96
грн./, не пізніше 25 липня 2004 року на суму 15 561 дол. США /82
921,46 грн./ .
З урахуванням наявної у позивача станом на 09.01.2004р.
кредиторської заборгованості перед фірмою "Leeton Trade" за
імпортними контрактами поставки від 05.05.2003р. № 56 на суму 29
619,63 дол. США та від 26.06.2003р. № 63 на суму 950 дол. США між
позивачем та фірмою "Leeton Trade" на зазначену дату була укладена
угода про проведення взаємозаліку № 1 на суму 9 669,00 дол. США,
що відповідає сумі заборгованості за рахунками-фактурами від
03.11.2003р. № 01 на суму 3 648 дол. США та від 26.12.2003р. №
26/12 на суму 6 021 дол. США за експортним контрактом від
купівлі-продажу від 02.09.2003р. № U-0309.
На підставі угоди від 09.01.2004р. № 1 Дніпропетровським
центральним відділенням "Промінвестбанк" знято експортну операцію
за контрактом від 02.09.2003р. № U-0309 з валютного контролю, про
що було повідомлено відповідача /а.с. 58/.
Щодо розрахунку за товар на суму 15 561 дол. США з граничним
терміном надходження валютної виручки 25 липня 2004 року оплата
надійшла своєчасно /а.с. 16/.
Господарські суди прийшли до правильного висновку, що
податкова інспекція помилково вважала, що стаття 1 Закону України
"Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
передбачає обов'язкове надходження валютної виручки
на територію України та лише у грошовій формі, виходячи з
наступного.
Виходячи з норм статті 6 Закону України "Про
зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) (959-12)
до правовідношення, яке
виникло між позивачем і нерезидентом на підставі контракту від
02.09.2003р. № U-0309, застосовується право країни, яка є
продавцем у договорі купівлі-продажу.
Статтею 601 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, чинного на
момент виконання зазначеного контракту, передбачено припинення
цивільно-правового зобов'язання шляхом зарахування зустрічних
однорідних вимог.
Приписами ст. 602 цього Кодексу встановлені випадки, у яких
не допускається зазначений залік.
Статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків
в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, а також нормами спеціального
законодавства, яке регулює відносини у сфері зовнішньоекономічної
діяльності, недопустимість припинення зобов'язань за
зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічної
однорідної вимоги не передбачена.
Таким чином, залік, здійснений сторонами за експортним
контрактом від 02.09.2003р. № U-0309, відповідає вимогам
законодавства України.
З врахуванням зазначеного, суди обгрунтовано виходили з того,
що залік від 09.01.2004р. між ТОВ "Компанія "СТ-2" і фірмою
"Leeton Trade" є юридичним фактом, наслідком якого є припинення
зобов'язання нерезидента перед позивачем за експортним контрактом
від 02.09.2003р. № U-0309 на суму 9 669 дол. США.
Як було зазначено вище, до позивача також застосовано штрафні
санкції, накладені на підставі статті 16 Декрету Кабінету
Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного
контролю" ( 15-93 ) (15-93)
, за порушення статті 9 цього ж Декрету /а.с.
17/.
Статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему
валютного регулювання та валютного контролю" ( 15-93 ) (15-93)
передбачено, що за невиконання резидентами вимог щодо декларування
валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього
Декрету, застосовується штраф у сумі, що встановлюється
Національним банком України.
При цьому стаття 9 зазначеного Декрету встановлює, що валютні
цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами
України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку
України.
Постановою Національного Банку України від 8.02.2000р. №49
( z0209-00 ) (z0209-00)
, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4
квітня 2000 року за №209/4430, затверджене Положення про валютний
контроль.
Пунктом 2.7 цього Положення передбачено, що невиконання
резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних
цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність:
- порушення строків декларування - накладення штрафу в
розмірі 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний
день порушення;
- порушення порядку декларування - накладення штрафу в
розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Новомосковська ОДПI, визнавши за позивачем наявність
дебіторської заборгованості у розмірі 9 669 дол. США, а відтак
недекларування позивачем зазначеної суми в декларації про валютні
цінності, доходи та майно за відповідний квартал, що є відповідно
до абзацу другого пункту 2.7 Положення про валютний контроль
порушенням порядку декларування валютних цінностей, застосувала до
позивача штрафні санкції у розмірі, встановленому пунктом 2.7
зазначеного Положення за порушення строків декларування /а.с. 18/.
Висновок судів попередніх інстанцій про відсутність
дебіторської заборгованості у позивача та порушення останнім
термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності
одночасно означає, що відсутні підстави для застосування до
позивача штрафних санкцій у зв'язку з порушенням суб'єктом
зовнішньоекономічної діяльності порядку декларування валютних
цінностей.
Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про
порушення господарськими судами норм матеріального права при
вирішенні спору у даній справі.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної
податкової інспекції Дніпропетровської області залишити без
задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 22.06.2005 р.- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий Усенко Є.А.
Судді Костенко М.I.
Маринчак Н.Є.
Степашко О.I.
Шипуліна Т.М.
З оригіналом згідно
Суддя Усенко Є.А.