Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Бараненка І.І.,

суддів: Глущенко Я.Б.,

Межевича М.В.,

при секретарі судового засідання – Горобцовій Я.В.,

за участю: представників сторін – Данилевича О.Й., Костенка В.О., Федорчук М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції в Чернігівській області на постанову господарського суду Чернігівської області від 5 березня 2007 року в адміністративній справі №6/363а/27а за позовом Акціонерного товариства закритого типу "А/Т ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ "В.А.Т. – ПРИЛУКИ" до Прилуцької Об’єднаної державної податкової інспекції в Чернігівській області (надалі - Прилуцька ОДПІ в Чернігівській області) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

У грудні 2006 року Акціонерне товариство закритого типу "А/Т ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ "В.А.Т. – ПРИЛУКИ" звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою, у якій, посилаючись на порушення відповідачем вимог чинного законодавства, просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Прилуцької ОДПІ в Чернігівській області від 04.12.2006р. №2501892300/2, яким визначено податкове зобов’язання з акцизного збору в сумі 37009,91 грн., в тому числі 24673,27 грн. основного платежу та 12336,64 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою господарського суду Чернігівської області від 5 березня 2007 року зазначені позовні вимоги задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача в підтримку апеляційної скарги, заперечення на неї з боку представників позивача та, перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно п.4 ст. 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" від 15.09.1995р. №329/95-ВР (надалі - Закон №329/95-ВР (329/95-ВР) ) українські підприємства-виробники, що реалізують продукцію, сплачують акцизний збір до відповідного бюджету після здійснення обороту з реалізації тютюнових виробів до 16 числа наступного за звітним місяця.

Відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94р. N334/94-ВР, суми акцизного збору, сплачені (нараховані) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, включаються до валового доходу останнього. При цьому за загальними правилами ведення податкового обліку валовий дохід платника податку збільшується або в момент одержання оплати за товари, в ціну яких увійшов акцизний збір, або в момент відвантаження таких товарів.

Отже, виробники підакцизних товарів та їх імпортери визначені законом платниками акцизного збору, але фактично цей збір збирається зі споживачів підакцизних товарів, які сплачують його в ціні товару, тобто за своєю економічною суттю акцизний збір є податком на споживання.

В п.6 ст.7 Закону №329 передбачено, що українські підприємства-виробники подають відповідним державним податковим інспекціям у строки, визначені законом для місячного звітного періоду розрахунок суми акцизного збору за минулий місяць виходячи з фактичних обсягів реалізації та максимальних роздрібних цін.

У п.п.4.4 Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №111 від 19.03.2001р. (z0295-01) (надалі - Положення №111) передбачені підстави подання до органу державної податкової служби уточнюючого розрахунку акцизного збору.

Зокрема, платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний: надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п’яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого Розрахунку.

Якщо після подачі Розрахунку за звітний період платник акцизного збору подає новий Розрахунок з виправленими показниками (уточнюючий Розрахунок) до закінчення граничного строку подання Розрахунку за такий самий звітний період, то штраф, визначений у цьому пункті, не застосовується.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов’язань адміністративні штрафи не накладаються.

Водночас Положення №111 (z0295-01) передбачає можливість подачі уточнюючого розрахунку і у випадку, коли платник податків зменшує податкове зобов’язання попередніх звітних періодів.

Зокрема п.п.4.4.1 Положення №111 (z0295-01) передбачено, що до уточнюючого Розрахунку додається довідка про суми акцизного збору, які збільшують або зменшують податкове зобов’язання звітного періоду внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах. Форма довідки визначена в додатку 6 до цього Положення. До кожного уточнюючого Розрахунку подається окрема довідка.

В додатку 6 до Положення №111 (z0295-01) визначено форму Довідки про суми акцизного збору, які збільшують або зменшують податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах.

Таким чином, законодавство передбачає можливість подання платником акцизного збору уточнюючого розрахунку і у випадку, коли платник податків зменшує податкове зобов’язання попередніх звітних періодів.

19.10.2005р. позивачем було подано до Прилуцької ОДПІ в Чернігівській області розрахунок акцизного збору за вересень 2005р. та розшифровка оборотів з продажу, обчислених за максимальними роздрібними цінами на підакцизні товари (продукцію), встановленими виробником або імпортером таких товарів за вересень 2005р.

У квітні 2006 року підприємство подало уточнюючий розрахунок акцизного збору за вересень 2005 року та дві довідки про суми акцизного збору (до розрахунку акцизного збору за вересень 2005 року).

Згідно однієї довідки сума специфічного акцизного збору за вересень 2005 року, яка зменшує податкові зобов’язання в зв’язку з виправленням помилки, становить 14600,14 грн.; згідно другої довідки сума акцизного збору за вересень 2005 року, яка зменшує податкові зобов’язання в зв’язку з виправленням помилки, становить 10073,12 грн. Зміст помилки зазначено: "Нарахування акцизного збору на списану продукцію до отримання податкового роз’яснення з ДПА".

Зменшення суми акцизного збору за вересень 2005 року здійснено позивачем в зв’язку з тим, що була знищена неякісна продукція (тютюнові вироби), яка непридатна для реалізації кінцевим споживачам.

30 вересня 2005 року комісією у складі старшого держподатревізора - інспектора відділу адміністрування акцизного збору ДААК ДПА України в Чернігівській області (голова комісії) та семи працівників підприємства (члени комісії) складено: акт списання тютюнових виробів імпортного та власного виробництва та марок акцизного збору, якими марковано ці тютюнові вироби у кількості 209288 пачок. В акті зазначено, що перелічені в цьому акті тютюнові вироби є непридатними для реалізації і підлягають в подальшому знищенню, і члени комісії засвідчують списання тютюнових виробів в кількості 209288 пачок та марок акцизного збору в кількості 209288 шт. своїми підписами; акт знищення марок акцизного збору на тютюнові вироби імпортного та власного виробництва в кількості 209288 штук, складений на підставі акту про списання від 30 вересня 2005 року. Комісія засвідчила знищення марок акцизного збору в кількості 209288 штук своїми підписами.

Оскільки вироблені позивачем підакцизні товари - тютюнові вироби у кількості 209288 пачок не були продані, обмінені на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безоплатно передані або з частковою їх оплатою, тобто, відсутній оборот з реалізації, не відбулося споживання підакцизного товару, у позивача відсутній об’єкт оподаткування акцизним збором даного виробленого ним підакцизного товару у вересні 2005 року.

За таких обставин, позивач мав право, керуючись приписами Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору (z0295-01) , подати новий Розрахунок за вересень 2005 року з виправленими показниками (уточнюючий Розрахунок) та Довідку про суми акцизного збору, які збільшують або зменшують податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах, зокрема, в вересні 2005 року.

Згідно п.17 ст. 7 Закону №329/95-ВР марки акцизного збору, не використані для маркування товарів через їх пошкодження, приймаються від покупців марок для утилізації з відшкодуванням фактично сплачених сум акцизного збору відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Плата за марки акцизного збору поверненню не підлягає.

Відповідно до п. 27 зазначеного Положення (z0295-01) , оформлені належним чином пошкоджені марки повертаються їх продавцю. Продавець складає акт про знищення пошкоджених марок.

У разі неможливості вирівнювання пошкоджених автоматом з наклеювання марок і наклеювання їх на окремому аркуші паперу на підприємстві-виробнику створюється комісія, яка складає акт про списання таких марок. В акті обов’язково зазначається фактична кількість зіпсованих автоматом марок. До складу зазначеної комісії залучається представник органу державної податкової служби за місцезнаходженням виробника (голова комісії) і представник відповідної місцевої держадміністрації.

Аналогічний порядок знищення марок поширюється і на партію неякісної продукції, що повертається покупцем підприємству-виробнику.

Отже, відповідач безпідставно встановив заниження позивачем суми податкового зобов’язання з акцизного збору за вересень 2005 року на суму 24673,27 грн.

Беручи до уваги викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач, діяв необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення;

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків в розмірі 4568,34 грн. є правомірними, а посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм матеріального права - необґрунтованими.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що господарський суд Чернігівської області правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду – без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,

Апеляційну скаргу Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції в Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Чернігівської області від 5 березня 2007 року в адміністративній справі №6/363а/27а – без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї ухвали у повному обсязі.

ДАНУ УХВАЛУ СКЛАДЕНО У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ 17 ВЕРЕСНЯ 2007 РОКУ