ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Маринчак Н.Є.,
Шипуліної Т.М.
при секретарі Павлушку Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському
районі м. Києва
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
31.05.2005р.
у справі № 32/80 господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паріс"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.
Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 01.04.2005 р.,
залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 31.05.2005 р., позов задоволено: визнано
недійсними податкові повідомлення-рішення ДПI у Печерському районі
м. Києва від 29.09.2004 р. № 327/26-062/0 про визначення ТОВ
"Паріс" податкового зобов'язання за платежем з податку на додану
вартість в сумі 204 397,50 грн., в тому числі 136 265,00 грн. -
основний платіж та 68 132,50 грн. - штрафні санкції, накладені на
підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст.17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
; від 16.12.2004 р. №
327/26-062/1 про визначення позивачу податкового зобов'язання за
платежем з цього ж податку в сумі 205 057,50 грн., в тому числі
136 705,00 грн. - основний платіж та 68 352,50 грн. - штрафні
санкції, накладені з тих же підстав; рішення ДПI у Печерському
районі м. Києва від 16.12.2004 р. № 45672/10/25-011, прийняте за
результатами розгляду скарги позивача в процедурі апеляційного
узгодження суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим
органом.
Судові рішення вмотивовані тим, що позивач правомірно у
відповідності з вимогами підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту
7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст.7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
включив до
податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану
вартість за вересень, жовтень, листопад, грудень 2002 року податок
в загальній сумі 136 707,20 грн. на підставі податкових накладних,
виписаних ТОВ "Діловий дім".
В касаційній скарзі ДПI у Печерському районі м. Києва просить
скасувати ухвалені по справі судові рішення та прийняти нове
рішення про відмову в задоволенні скарги, посилаючись на порушення
судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального
права, а саме, ст.26 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, підпункту 7.2.4 пункту
7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7, ст.9 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, ст.35 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити
скаргу без задоволення, вважаючи її необгрунтованою.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, на виконання договору від 30.08.2002 р. №
121/02 ТОВ "Діловий дім" у вересні - грудні 2002 року поставило
позивачу товари / комплектуючі / на загальну суму 820 243,30 грн.,
в тому числі ПДВ 136 707,20 грн., виписавши позивачу податкові
накладні на вказані суми поставки та податку на додану вартість.
Факт зазначеної поставки підтверджується наявними у справі
копіями накладних, платіжних доручень позивача на перерахування
ТОВ "Діловий дім" грошових коштів в оплату придбаного товару,
податкових накладних. Виконання договору як ТОВ "Діловий дім", так
і позивачем податковою інспекцією не заперечується
Податкові накладні, виписані ТОВ "Діловий дім" відповідають
вимогам підпункту 7.2.2 пункту 7.2 ст.7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Підставою для виключення контролюючим органом за результатами
перевірки позивача з податкового кредиту за вересень-грудень 2002
року ПДВ в загальній сумі 136 707,20 грн. за операціями з
придбання товару у ТОВ "Діловий дім" слугувала така обставина як
визнання рішенням Печерського районного суду м. Києва від
01.04.2003 року у цивільній справі № 2-143/04 за позовом ОСОБА_1
до ТОВ "Діловий дім", ОСОБА_2, третя особа ДПI у Печерському
районі м. Києва недійсними установчого договору ТОВ "Діловий дім"
та свідоцтва платника ПДВ, виданого вказаному товариству.
Разом з тим, ухвалою апеляційного суду м. Києва від
08.12.2004 р. зазначене рішення Печерського районного суду м.
Києва скасоване, а провадження у справі при новому розгляді справи
було закрите ухвалою цього ж суду від 27.12.2004 р. на підставі
пункту 4 частини1 ст.227 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
у зв'язку з
відмовою позивача від позову.
Враховуючи встановлені по справі факти поставки ТОВ "Діловий
дім" товару на загальну суму 820 243,30 грн., в тому числі ПДВ 136
707,20 грн.; сплати позивачем цієї суми податку в ціні придбання
товару особі, зобов'язаній згідно закону перерахувати податок до
бюджету; підтвердження цієї суми податку податковими накладними та
відсутності в судовому процесі об'єктивних даних щодо виписки цих
податкових накладних постачальником з порушенням вимоги підпункту
7.2.4 пункту 7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, яким таке право надається лише особам,
зареєстрованим як платник ПДВ в порядку, встановленому статтею 9
цього Закону, суди першої та апеляційної інстанції дійшли
обгрунтованого висновку про відповідність дій позивача по
формуванню податкового кредиту за рахунок зазначеної суми податку
підпунктам 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5
ст.7 вказаного Закону.
Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги щодо
порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та
процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському
районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Київського
апеляційного господарського суду від 31.05.2005р.- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий Усенко Є.А.
Судді Бившева Л.I.
Костенко М.I.
Маринчак Н.Є.
Шипуліна Т.М.