Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: Смоковича М.I.

суддів: Весельської Т.Ф.

Горбатюка С.А.

Чумаченко Т.А.

Штульмана I.В.,

розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2004 року, якою залишено без зміни рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 30 квітня 2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність головного управління кадрової політики Міністерства Оборони України, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність головного управління кадрової політики Міністерства Оборони України щодо невиконання вимог окремої ухвали військового суду Центрального регіону України від 04.07.1998 року, яке, на його думку, створило перепони для реалізації його конституційних прав.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 30 квітня 2004 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2004 року рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 30 квітня 2004 року залишено без зміни.

Не погоджуючись з постановленими у справі судовими рішеннями, ОСОБА_1. звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів і ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до статті 248-1 Цивільного процесуального кодексу України (1501-06) 1963 року громадянин має право звернутися до суду (військовослужбовець - до військового суду) із скаргою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадової і службової особи порушено його права, свободи чи законні інтереси.

Статтею 235 Цивільного процесуального кодексу України (1501-06) 1963 року передбачено, що в разі виявлення істотних недоліків або порушень законності окремими службовими особами, громадянами, юридичними особами, при розгляді цивільної справи суд постановляє про це окрему ухвалу, направляє органу вищого рівня, який зобов'язаний про вжиття заходів щодо виконання окремої ухвали повідомити суд у місячний строк.

Згідно статті 185-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду чи окремої постанови судді або невжиття заходів до усунення зазначених в них порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу суду чи окрему постанову судді - тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судами встановлено, що рішенням військового суду Центрального регіону України від 04.06.1998 року в задоволенні скарги та позовної заяви ОСОБА_1 на дії посадових осіб Міністерства Оборони України та командування військової частини А-3990 - відмовлено. Крім того, судом винесена окрема ухвала, відповідно до якої суд звернув увагу начальника Головного управління кадрів Міністерства Оборони України на допущену працівниками кадрових органів неохайність у виготовленні та заповненні документів, а також невиконання вимог інструкції. При цьому листом від 18.08.1998 року за № 147/1/2697 за підписом тимчасово виконуючого обов'язки начальника Головного управління кадрів Міністерства оборони України генерал-майора Щикотовського О. військовому суду Центрального регіону України була надана відповідь стосовно виконання ухвали.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, який, залишаючи рішення суду першої інстанції без зміни, виходив з того, що зазначеними в скарзі діями суб'єкта оскарження не порушені права та законні інтереси ОСОБА_1

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які зазначені у статтях 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2004 року, якою залишено без зміни рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 30 квітня 2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність головного управління кадрової політики Міністерства Оборони України, - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.