Головуючий суддя у 1-ій

категорія статобліку - 21 інстанції - Антонюк О.А.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Уханенко С.А. (доповідача),

суддів: ПоплавськогоВ.Ю., Стежко В.А.,

при секретарі Потрненко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська

на постановуЖовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2007 року по справі № 2а-277/2007 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

У травні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, в якому просив визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська видати наказ про зарахування до стажу його роботи, що дає право на отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці час роботи на посаді начальника облвідділу юстиції, час навчання в юридичній школі та на пільгових умовах час військової служби в складі діючої армії в період бойових дій, а усього до розрахунку стажу судді визначити 28 повних років та призначити і виплачувати, починаючи з 01.03.2007 року щомісячне грошове утримання з відповідними надбавками як учаснику бойових дій та інваліду 1-ї групи Великої вітчизняної війни, що має особливі заслуги перед Батьківщиною, а також стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 88 700 грн.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені та визнано незаконним рішення № 17 управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 10.05.2007 року та зобов'язано відповідача зарахувати роботу на посаді начальника відділу юстиції Дніпропетровського обласного виконавчого комітету, навчання в Одеській юридичній школі і службі в лавах Радянської Армії з участю в бойових діях до стажу, що дає право на довічне утримання згідно ст. 43 Закону України "Про статус суддів", стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просило скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволені позову ОСОБА_1

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 43 Закону України "Про статус суддів" до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років. Постановою Верховної Ради України N 2863-XII від 15.12.1992 року (2863-12) Про порядок введення в дію Закону України "Про статус суддів" (2862-12) встановити, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, передбаченого статтею 43 Закону України "Про статус суддів", поширюється також на суддів, які до введення цього Закону (2862-12) в дію вийшли на пенсію з посади судді за віком, по інвалідності, за вислугою років, з іншої роботи, на яку вони перейшли з посади судді у зв'язку із закінченням строку повноважень або за власним бажанням, за умови наявності у них стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання. Суддям, яким не присвоєно кваліфікаційні класи, розмір щомісячного довічного грошового утримання обчислюється з урахуванням посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді в даний час, премії, надбавки за вислугу років та інших надбавок.

Доводи апеляційної скарги щодо не зарахування строку навчання в Одеській юридичній школі є безпідставними, так як відповідно до даних трудової книжки позивач після закінчення даного навчального закладу був зарахований на посаду члена Дніпропетровського обласного суду, що свідчить про рівень навчального закладу, який дозволяв працювати на відповідальних посадах, у зв'язку з чим колегія суддів вважає висновок суду щодо зарахування половини періоду навчання до стажу, який дає право на відставку обґрунтованим.

Також безпідставні доводи апелянта щодо не зарахування проходження військової служби у пільговому обчисленні.

Проте суд першої інстанції не звернув уваги, що постановою Пленуму № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) зазначено, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються у випадках, коли право на її відшкодування передбачено спеціальним законодавством. Позовні вимоги свідчать про оскарження позивачем рішення управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо відмови у призначені йому довічного грошового утримання у відповідності до Закону України "Про статус суддів" (2862-12) , але даним Законом не передбачена можливість стягнення моральної шкоди в разі порушення вимог Закону при призначені довічного грошового утримання. За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з постановленням нової постанови про відмову в задоволені позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 206 КАС України, колегія суддів -

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська - задовольнити частково.

Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2007 року в частині стягнення моральної шкоди скасувати та в задоволені вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди відмовити.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту виготовлення повного тексту ухвали.