22-а-1554/07 Про визнання протиправним та скасування рішення щодо застосування штрафних санкцій - 03.09.2007 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Старокостянтинівської об’єднаної Державної податкової інспекції Хмельницької області, Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому та Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області на постанову Господарського суду Хмельницької області від 27 квітня 2007 року по справі № 9/214-НА за адміністративним позовом Приватного підприємства "Європа-плюс" до Старокостянтинівської об’єднаної Державної податкової інспекції Хмельницької області, Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому та Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області про визнання неправомірними дій ДПА у Хмельницькій області та Старокостянтинівської ОДПІ по проведенню 01.03.2007 року, 05.03.2007 року, 09.03.2007 року, 15.03.2007 року, 19.03.2007 року та 27.03.2007 року перевірок гральних автоматів і складенню Актів перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності № 002215 від 01.03.2007 року, № 002259 від 05.03.2007 року, № 003724 від 09.03.2007 року, № 002343 від 15.03.2007 року, № 002347 від 19.03.2007 року та № 002414 від 27.03.2007 року; визнання протиправними і скасування податкових повідомлень рішень ДПІ у м.Хмельницькому №0016872303/0/2288 від 15.03.2007 року на суму 10652 грн., № 0016862303/0/2289 від 15.03.2007 року на суму 16352,5 грн., № 0016962303/0/2342 від 16.03.2007 року на суму 9515,16 грн., № 0016952303/0/2343 від 16.03.2007 року на суму 210 грн., № 0017462303/0/3240 від 05.04.2007 року на суму 1175 грн., №0017342303/0/3025 від 26.03.2007 року на суму 25 грн., № 0017352303/0/3024 від 26.03.2007 року на суму 140,04 грн., №0017262303/0/3026 від 26.03.2007 року на суму 840,24 грн., № 0017252303/0/3027 від 26.03.2007 року на суму 300грн., № 0017472303/0/3238 від 05.04.2007 року на суму 300 грн., № 0017482303/0/3229 від 05.04.2007 року на суму 140,04 грн., та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Старокостянтинівської ОДПІ Хмельницької області № 0000872302/0 від 22.03.2007 року на суму 46 грн., -

27 квітня 2007 року Господарським судом Хмельницької області прийнято постанову по справі №9/214-НА за адміністративним позовом Приватного підприємства "Європа-плюс" до Старокостянтинівської об’єднаної Державної податкової інспекції Хмельницької області, Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому та Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області про визнання неправомірними дій ДПА у Хмельницькій області та Старокостянтинівської ОДПІ по проведенню 01.03.2007 року, 05.03.2007 року, 09.03.2007 року, 15.03.2007 року, 19.03.2007 року та 27.03.2007 року перевірок гральних автоматів і складенню Актів перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності № 002215 від 01.03.2007 року, № 002259 від 05.03.2007 року, № 003724 від 09.03.2007 року, № 002343 від 15.03.2007 року, № 002347 від 19.03.2007 року та № 002414 від 27.03.2007 року; визнання протиправними і скасування податкових повідомлень рішень ДПІ у м.Хмельницькому № 0016872303/0/2288 від 15.03.2007 року на суму 10652 грн., № 0016862303/0/2289 від 15.03.2007 року на суму 16352,5 грн., № 0016962303/0/2342 від 16.03.2007 року на суму 9515,16 грн., №0016952303/0/2343 від16.03.2007 року на суму 210 грн., № 0017462303/0/3240 від 05.04.2007 року на суму 1175грн., № 0017342303/0/3025 від 26.03.2007 року на суму 25 грн., № 0017352303/0/3024 від 26.03.2007 року на суму 140,04 грн., № 0017262303/0/3026 від 26.03.2007 року на суму 840,24 грн., № 0017252303/0/3027 від 26.03.2007 року на суму 300 грн., № 0017472303/0/3238 від 05.04.2007 року на суму 300 грн., № 0017482303/0/3229 від 05.04.2007 року на суму 140,04 грн., та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Старокостянтинівської ОДПІ Хмельницької області № 0000872302/0 від 22.03.2007 року на суму 46 грн., якою позов задоволено.

Прийняту постанову суд мотивував тим, що відповідачами неправомірно було проведено перевірку позивача та неправомірно прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкції за порушення ст.ст. 1, 5, 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", оскільки у позивача був відповідний, передбачений законодавством, патент для здійснення діяльності в сфері грального бізнесу, який був придбаний на один гральний автомат, та за порушення п.1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Вказану постанову суду в апеляційному порядку оскаржили відповідачі – Старокостянтинівської об’єднаної Державної податкової інспекції Хмельницької області, Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому та Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області на постанову Господарського суду Хмельницької області, представники яких в поданих апеляційних скаргах покликаються на те, що оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм як процесуального, так і матеріального права, в зв’язку з чим просить постанову скасувати та постановити нову, якою повністю відмовити в задоволені позову.

Як на доводи в своїй апеляційній скарзівідповідачі покликаються на те, що по результатах перевірки позивача як суб’єкта підприємницької діяльності, було встановлено порушення ним ст. 1, ст. 3, ст. 5, ст. 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності",в частині порядку використання торгового патенту, що зафіксовано відповідними Актами перевірок, де зафіксовано, що позивач здійснює діяльність в сфері грального бізнесу, та в нього в наявності є гральні автомати з декількома гральними місцями на кожному, що не пов’язані між собою спільною грою. В позивача ж наявно лише по одному патенту на автомат, тобто відсутні торгові патенти на окреме гральне місце по кожному окремому автомату, чим порушено п.4 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", тому, з огляду на виявлені порушення, на підставі ст. 8 вище вказаного Закону до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції, що оспорюються. Також при проведені перевірки було виявлено порушення зі сторони позивача вимог п.1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", за що до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції. Крім того, судом зроблено невірний висновок щодо порушення порядку проведення перевірки, оскільки така проведена відповідно до вимог чинного законодавства.

Представники відповідачів в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали.

Представник позивача в судове засідання не явився, хоча належним чином був повідомлений про час, місце та дату апеляційного розгляду, тому на підставі ч.4 ст. 196 КАС України такий проведено у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників відповідачів на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Розглядаючи спір та приймаючи постанову про задоволення позову, суд першої інстанції підставно і обґрунтовано виходив із вимог ст.ст. 11-1, 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року із змінами і доповненнями, з вимог ст.ст. 1, 2, 3, 4, ч.1-4 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", п.1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", та з врахуванням предмету доказування, який стосувався правомірності проведення перевірки, наявності порушень та винесення спірного рішення, щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в цілому, дійшов висновку про їх невідповідність вимогам закону.

При цьому, суд першої інстанції правильно, на підставі наявних доказів, встановив, що 01.03.2007 року, 05.03.2007 року, 09.03.2007 року, 15.03.2007 року, 19.03.2007 року та 27.03.2007 року відповідачами - ДПА у Хмельницькій області та Старокостянтинівської ОДПІ, були проведені перевірки позивача з питань дотримання вимог Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року (265/95-ВР) та Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) , та саме за наслідками перевірки було складено відповідні акти (а.с. 11-12, 45-48), в якому вказано про порушення позивачем ст.ст. 1, 3, 5, 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", а саме в частині відсутності патентів на всі ігрові місця на наявних гральних автоматах, та про порушення п.1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", які в подальшому стали підставою для прийняття рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0016872303/0/2288 від 15.03.2007 року на суму 10652 грн., №0016862303/0/2289 від 15.03.2007 року на суму 16352,5 грн., № 0016962303/0/2342 від 16.03.2007 року на суму 9515,16 грн., № 0016952303/0/2343 від 16.03.2007 року на суму 210 грн., № 0017462303/0/3240 від 05.04.2007 року на суму 1175 грн., № 0017342303/0/3025 від 26.03.2007 року на суму 25 грн., № 0017352303/0/3024 від 26.03.2007 року на суму 140,04 грн., № 0017262303/0/3026 від 26.03.2007 року на суму 840,24 грн., №0017252303/0/3027 від 26.03.2007 року на суму 300 грн., № 0017472303/0/3238 від 05.04.2007 року на суму 300грн., № 0017482303/0/3229 від 05.04.2007 року на суму 140,04 грн., № 0000872302/0 від 22.03.2007 року на суму 46 грн. (а.с. 7-10, 37-44).

Поряд з цим, колегія суддів вважає правильними висновки суду, які не спростовуються доводами апеляційної скарги, в частині відсутності зі сторони позивача порушень ст.ст. 1, 3, 5, 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", оскільки висновок відповідача про необхідність отримання торгового патенту на кожне гральне місце окремого грального автомата, де ним ототожнюється кожну із сторін грального автомата із окремим гральним місцем, є помилковим з огляду на вимоги ч.ч.1-4 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", в яких встановлено обов’язок придбання патенту на гральний автомат або гральний стіл, а не на окремі гральні місця в них.

Так, відповідно до ч.4 ст. 5 Закону торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл), згідно ч.3 цієї ж статті, визначено, що вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі для використання саме грального автомата, грального столу, незалежно від кількості одночасно наданих на них послуг, та не передбачає встановлення вартості торгового патенту для використання не пов’язаних між собою спільною грою гральних місць одного грального автомата.

Такий висновок вбачається з огляду на змістовий та системний аналіз вказаних норм Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) , з якого, крім того, слід зробити висновок, що законодавець встановив обов’язок придбання торгового патенту на гральний автомат або гральний стіл, а не на окремі гральні місця в них, оскільки під гральним місцем в розумінні ч.4 ст. 5 Закону слід вважати не гральне поле, чи кількість місць для одночасної гри за гральним автоматом чи гральним столом, а окреме місце (територія), де проводиться гральний бізнес.

Покликання відповідача на вимоги Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених спільним наказом Держпідприємництва та Мінфіну від 18.04.2006 р. № 40/374 (z0622-06) , та на лист № 5837 від 09.08.2006 року Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва (v5837563-06) , не спростовують правильних по суті висновків суду.

Так, відповідно до п.1.2 вище вказаних Ліцензійних умов, під гральним автоматом розуміється механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично, при цьому гральні автомати можуть бути об’єднанні в єдиний грально-розважальний комплекс, і гральний автомат, що входить в такий, може мати всі основні блоки грального автомату, або окремі його складові можуть бути загальними для всього комплексу, та визначальним для того, щоб вважати, що гральний автомат входить в такий комплекс, є те, що в процесі гри на ньому, ситуація, що виникає під час гри у одного гравця, не залежить від ситуацій, що виникають у інших гравців, кожний гральний автомат повністю автономний в реалізації випадкового випадання результату гри після зробленої ставки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не доведено, що наявні в позивача гральні автомати слід вважати гральними комплексами, так як вбачається, що наявні автомати не складаються з двох гральних автоматів з’єднаних в один корпус, оскільки в процесі гри на одному гральному місці такого ситуація, що виникає під час гри у одного гравця, залежить від ситуацій, що виникає у іншого гравця, та кожне гральне місце такого автомата не автономне в реалізації випадкового випадання результату гри після зробленої ставки, оскільки в автоматі використовується один на всі гральні місця генератор випадкових чисел, який міститься всередині корпусу і сума виграшу нараховується обладнанням автоматично з врахуванням ставок, зроблених на двох гральних місцях даного автомату.

Тобто, навіть якщо вважати вказані гральні місця грального автомату окремим гральним автоматом, що входить в гральний комплекс, то оскільки відсутні відповідні умови, зазначені вище, зокрема оскільки такий не автономний в реалізації випадкового випадання результату гри, оскільки наявно один генератор випадкових чисел, то суб’єкт господарської діяльності в сфері грального бізнесу придбаває один торговий патент, що правильно зробив позивач.

Судом зроблено по суті правильний висновок про те, що відповідачем не дотримана передбачена чинним законодавством України, а саме ст.ст. 11-1, 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" - процедура проведення перевірки, оскільки відповідачем не доведено, що керівником вказаного органу ДПС приймався наказ про проведення планової чи позапланової перевірки; не доведено, і докази цього відсутні, що позивача письмово за 10 днів було повідомлено про проведення такої перевірки; проведена перевірка не передбачена у плані роботи податкового органу та щодо такої відсутнє рішення керівника податкової служби; крім того, з оглянутих судом направлень на проведення перевірки встановлено, що в них взагалі не зазначено виду перевірки, дати початку та закінчення такої.

Поряд з цим, колегія суддів вважає, що невказання в наказі про проведення перевірки хоч би однієї з підстав, перелічених у ст. 11-1 Закону України "Про держану податкову службу в Україні" для проведення планової чи позапланової перевірки, не ознайомлення позивача під розписку з направленням на перевірку, невписання в журнал перевірок проведення самої перевірки є безумовно порушенням законодавства, але не може спростовувати можливе встановлення правопорушення з боку суб’єкта підприємницької діяльності, а являється підставою для недопуску перевіряючих до перевірки відповідно до ст. 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Правильний є висновок суду, з огляду на вимоги ч.2 ст. 19 Конституції України, яка встановлює обов’язок органів державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Судом першої інстанції також правильно взято до уваги і те, що відповідно до п.1 ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскільки відповідач при організації та проведенні перевірки ТзОВ "Дінар" діяв всупереч ч.2 ст. 19 Конституції України не на підставах та не у спосіб, що передбачені законами України, а саме ст.ст. 11-1, 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", однак його працівники були допущені позивачем до перевірки, то з огляду на встановлені обставини, що свідчать про відсутність зі сторони позивача порушень в частині дотримання Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) , та п.1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", такі результати перевірки колегія суддів вважає такими, що не встановлюють порушення податкового законодавства, що регулює питання патентування певних видів підприємницької діяльності та здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, а відтак вони не можуть бути підставою для прийняття оспорюваних рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача.

Постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об’єктивно і всебічно з’ясованих обставинах, відповідає вимогам ст.ст. 2, 10, 11, 71, 72, 138, 143, 159, 161- 163 КАС України, ч.2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 11-1, 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року із змінами і доповненнями, ст.ст. 1, 3, 5, 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", п.1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", доводи апеляційних скарг її не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів -

Апеляційні скарги Старокостянтинівської об’єднаної Державної податкової інспекції Хмельницької області, Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому та Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Хмельницької області від 27 квітня 2007 року по справі № 9/214-НА за адміністративним позовом Приватного підприємства "Європа-плюс" до Старокостянтинівської об’єднаної Державної податкової інспекції Хмельницької області, Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому та Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області про визнання неправомірними дій ДПА у Хмельницькій області та Старокостянтинівської ОДПІ по проведенню 01.03.2007 року, 05.03.2007 року, 09.03.2007 року, 15.03.2007 року, 19.03.2007 року та 27.03.2007 року перевірок гральних автоматів і складенню Актів перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності № 002215 від 01.03.2007 року, № 002259 від 05.03.2007 року, № 003724 від 09.03.2007 року, № 002343 від 15.03.2007 року, № 002347 від 19.03.2007 року та № 002414 від 27.03.2007 року; визнання протиправними і скасування податкових повідомлень рішень ДПІ у м.Хмельницькому №0016872303/0/2288 від 15.03.2007 року на суму 10652 грн., № 0016862303/0/2289 від 15.03.2007 року на суму 16352,5 грн., № 0016962303/0/2342 від 16.03.2007 року на суму 9515,16 грн., № 0016952303/0/2343 від 16.03.2007 року на суму 210 грн., № 0017462303/0/3240 від 05.04.2007 року на суму 1175 грн., №0017342303/0/3025 від 26.03.2007 року на суму 25 грн., № 0017352303/0/3024 від 26.03.2007 року на суму 140,04 грн., №0017262303/0/3026 від 26.03.2007 року на суму 840,24 грн., № 0017252303/0/3027 від 26.03.2007 року на суму 300грн., № 0017472303/0/3238 від 05.04.2007 року на суму 300 грн., № 0017482303/0/3229 від 05.04.2007 року на суму 140,04 грн., та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення рішення Старокостянтинівської ОДПІ Хмельницької області № 0000872302/0 від 22.03.2007 року на суму 46 грн., – без змін.