ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     28 березня 2007 року  м. Київ
 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
     суддів:  Бутенка В.I.,
     Сороки М.О. (доповідача),
     Штульмана I.В.,
     Лиски Т.О.,
     Панченка О.I.,
     провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної  справи   за  скаргою   ОСОБА_1на   бездіяльність
посадових   осіб   Білгород-Дністровської   об'єднаної   державної
податкової інспекції (далі - ОДПI),
 
                           встановила:
     У грудні 2003 року скаржниця звернулась до суду із скаргою на
бездіяльність ОДПI. Свої вимоги мотивувала тим, що вона звернулась
із заявою до  відповідача,  у  якій  зазначала,  що  згідно  своїх
релігійних переконань і на підставі  ст.  1  Закону  України  "Про
державний реєстр фізичних  осіб  -  платників  податків  та  інших
обов'язкових платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
         відмовляється від присвоєного
їй проти волі ідентифікаційного номера та просила ліквідувати  цей
номер і залишити за нею  раніше встановлену форму обліку платників
податків та обов'язкових платежів, але в задоволенні її заяви було
відмовлено.   Вважаючи   зазначені   дії    суб'єкта    оскарження
незаконними, такими, що порушують її конституційні права,  просила
задовольнити скаргу.
     Рішенням Білгород-Дністровського районного суду від 20 квітня
2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного  суду  Одеської
області від 25 серпня 2004 року,  скаргу  задоволено.  Зобов'язано
ОДПI зробити в паспорті ОСОБА_1 відмітку про те, що вона має право
здійснювати  будь-які  платежі   без   ідентифікаційного   номера.
Зобов'язано ОДПI подати інформацію в  ДПА України   про  виключення
ОСОБА_1  з державного реєстру фізичних осіб -  платників  податків
та інших обов'язкових платежів.
     У касаційній скарзі ОДПI,  посилаючись  на  порушення  судами
норм матеріального права, просить судові рішення скасувати.
     Згідно ч. 3 ст.  211  Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
          (далі  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        )  підставами
касаційного оскарження судового рішення  є  порушення  судом  норм
матеріального чи процесуального права.
     Відповідно до вимог  ст.  220  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд
касаційної інстанції перевіряє  правильність  застосування  судами
першої   та   апеляційної   інстанцій   норм   матеріального    та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не  може
досліджувати  докази,  встановлювати   та   визнавати   доведеними
обставини,  що  не  були  встановлені  в  судовому   рішенні,   та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
     Встановлено  і  це  вбачається  з   матеріалів   справи,   що
оскаржувані   судові   рішення   ухвалені   з   додержанням   норм
матеріального і процесуального права та відсутні  передбачені  ст.
227  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          підстави  для   їх   обов'язкового
скасування.
     Враховуючи  наведене,  колегія  суддів  вважає  за  необхідне
відмовити у задоволенні касаційної скарги.
     Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 221, 223,  224,  230,  231  КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів,
 
                            ухвалила:
     Касаційну скаргу Білгород-Дністровської об'єднаної  державної
податкової  інспекції  залишити   без   задоволення,   а   рішення
Білгород-Дністровського районного суду від 20 квітня 2004  року  і
ухвалу апеляційного суду  Одеської  області  від  25  серпня  2004
року - без змін.
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає.
     Судові рішення Вищого  адміністративного  суду  України,  які
ухвалені в порядку касаційного провадження, можуть бути  оскаржені
лише  за  винятковими  обставинами  -   з   мотивів   неоднакового
застосування судом (судами) касаційної  інстанції  однієї  й  тієї
самої норми права; визнання  судових  рішень  міжнародною  судовою
установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що  порушують
міжнародні зобов'язання України - протягом  одного  місяця  з  дня
відкриття таких обставин шляхом  подачі  скарги  безпосередньо  до
Верховного Суду України.
     Судді: