Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: Смоковича М.I.

суддів: Весельської Т.Ф.

Горбатюка С.А.

Мироненка О.В.

Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1на рішення Iвано-Франківського міського суду Iвано-Франківської області від 30 жовтня 2002 року та ухвалу апеляційного суду Iвано-Франківської області від 26 лютого 2003 року у справі за скаргою ОСОБА_1на неправомірні дії начальника управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Iвано-Франківської міської ради, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії начальника управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Iвано-Франківської міської ради.

Рішенням Iвано-Франківського міського суду Iвано-Франківської області від 30 жовтня 2002 року в задоволенні скарги відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Iвано-Франківської області від 26 лютого 2003 року рішення Iвано-Франківського міського суду Iвано-Франківської області від 30 жовтня 2002 року залишено без зміни.

Не погоджуючись з постановленими у справі судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів і направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до вимог статті 27 Цивільного процесуального кодексу України (1501-06) 1963 року доказами в цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

Згідно зі статтею 30 Цивільного процесуального кодексу України (1501-06) 1963 року кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, оскільки вважав, що начальником управління та містобудування виконавчого комітету Iвано-Франківської міської ради було внесено до офіційного документу, направленого до Кабінету Міністрів України, неправдиві відомості, а саме: про те, що міськвиконком звертався до обласної Державної адміністрації з приводу знесення АДРЕСА_1 в м. Iвано-Франківську, в якому проживає заявник, і такі дії, на думку ОСОБА_1, порушують його права. При цьому доказів того, що начальник управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Iвано-Франківської міської ради підписував будь-які документи, які б містили ті відомості, на які посилається заявник, і якими могли бути порушені його права, суду представлені не були.

Колегія суддів погоджується з висновками судів, які, відмовляючи в задоволенні скарги, виходили з того, що ОСОБА_1 не повідомив суду та не надав доказів того, що начальником управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Iвано-Франківської міської ради були порушені його законні права чи інтереси, а тому скарга є необгрунтованою.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які зазначені у статтях 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення.

Рішення Iвано-Франківського міського суду Iвано-Франківської області від 30 жовтня 2002 року та ухвалу апеляційного суду Iвано-Франківської області від 26 лютого 2003 року у справі за скаргою ОСОБА_1на неправомірні дії начальника управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Iвано-Франківської міської ради - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .