Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області

на рішення господарського суду Київської області від 18 травня 2005 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17 січня 2006 року

у справі №188/12-05

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У квітні 2005 року позивач звернувся з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Бориспільської ОДПI в Київській області IНФОРМАЦIЯ_1

Рішенням господарського суду Київської області від 18 травня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17 січня 2006 року, позовні вимоги СПД ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Бориспільської ОДПI в Київській області IНФОРМАЦIЯ_1 про визначення податкових зобов'язань у сумі 3100,00грн. та штрафних санкцій у сумі 3100,00грн..

Також визнані недійсними повідомлення-рішенняНОМЕР_1від 14.10.2004р. і №НОМЕР_2 від 05.11.2004р. про визначення податкових зобов'язань у сумі 723,00грн. та штрафних санкцій у сумі 153,00грн..

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх судових інстанцій в частині визнання недійсними вищевказаних податкових повідомлень-рішень та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 27.09.2004р. податковим органом було проведено перевірку здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового і безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності в належному позивачці кафе "Аріадна" в приміщенні терміналу "А" ДМА "Бориспіль".

Під час перевірки були виявлені порушення п.1,2,5,8,13 ст.3 Закону україни "Про застосування розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг"   (265/95-ВР) , ст..6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" (18-92) , а саме - роздрібна торгівля тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних роздрібних цін встановлених виробником або імпортером таких тютюнових виробів; роздрібна торгівля тютюновими виробами за відсутності декларації про встановлені виробником або імпортером максимальних роздрібних цін таких тютюнових виробів; продаж продукції без застосування РРО та РК; невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів що зазначена в РК, виданих на початку робочого дня; відсутність цінників на 9 найменувань товару; відсутність РРО на момент проведення перевірки; порушення порядку використання книги обліку розрахункових операцій у разі незастоування РРО.

За результатами перевірки було складено акт №НОМЕР_3 від 27.09.2004 року.

На підставі цього акту видано податкове повідомлення-рішення НОМЕР_4 від 14.10.2004р., яким визначено суму податкового зобов'язання всього 3100,00грн., основний платіж - 0 грн., штрафні (фінансові) санкції 3100,00грн..

Крім того, видано податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1 від 14.10.2004р., яким визначено суму податкового зобов'язання всього 723,00 грн., основний платіж 0 грн., штрафні (фінансові) санкції на суму 723,00грн..

Після розгляду і залишення без задоволення скарги СПД ОСОБА_1 Бориспільська ОДПI в Київській області видала повідомлення-рішення №НОМЕР_5 від 05.11.2004р., яким визначено суму податкового зобов'язання всього 3100,00грн., основний платіж - 0 грн., штрафні (фінансові) санкції 3100,00грн.. Крім того, видано податкове повідомлення-рішення №НОМЕР_2 від 05.11.2004р., яким визначено суму податкового зобов'язання всього 723,00 грн., основний платіж 0 грн., штрафні (фінансові) санкції на суму 723,00грн..

Частинами 1 і 3 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) від 6 липня 1995 року N265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі:

- у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (ч.1);

- двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну (ч.3).

Статтею 22 цього ж Закону встановлено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

За таких обставин судами першої та апеляційної інстанції, з урахуванням фактичних обставин справи та вищевказаних вимог закону, зроблені правильні висновки щодо обгрунтованості застосування податковим органом до позивача штрафних санкцій в сумах: 165,00 грн. за порушення ч.1 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) від 6 липня 1995 року N265/95-ВР; 340,00 грн. за порушення ч.3 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) від 6 липня 1995 року N265/95-ВР; 65,00 грн. за порушення ст.22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) від 6 липня 1995 року N265/95-ВР, всього на 570,00 грн..

Тому рішення судів першої та апеляційної інстанції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішеньНОМЕР_1від 14.10.2004р. та №НОМЕР_2 від 05.11.2004р., якими визначено суму податкового зобов'язання всього 723,00 грн., основний платіж 0 грн., штрафні (фінансові) санкції на суму 153,00грн. (723-570=153) є законним і обгрунтованим.

Судова колегія вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо неправильності визначення податковим органом податковими зобов'язаннями штрафних санкцій, застосованих за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) від 6 липня 1995 року N265/95-ВР, так як це суперечить преамбулі та пунктам 1.2., 1.5. ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) від 21 грудня 2000 року N2181-III в частині того, що положення цього закону застосовуються до платника податків у зв'язку з порушенням правил оподаткування.

Судова колегія також погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про недоведеність податковим органом факту порушення позивачем положень ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) і про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій в сумах 1400,00 грн. та 1700,00 грн., всього на 3100,00 грн., за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями IНФОРМАЦIЯ_1, якими визначено суму податкового зобов'язання всього 3100,00грн., основний платіж - 0 грн., штрафні (фінансові) санкції 3100,00грн..

Доводами касаційної скарги наведене не спростовано.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 18 травня 2005 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17 січня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.