ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого:
Харченка В.В.
Суддів:
Гончар Л.Я.
Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Матолича С.В.
при секретарі : Деревенському I.I.
з участю представника Державної митної служби України Варламова Євгена Олександровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою Одеської залізниці на рішення господарського суду міста Києва від 03 червня 2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30 червня 2005 року у справі за позовом Одеської залізниці до Державної митної служби України про визнання недійсним наказу в частині, -
в с т а н о в и л а :
Одеська залізниця звернулася до суду з позовом до Державної митної служби України про визнання недійсним наказу в частині.
Заявник в обгрунтування своїх вимог зазначав, що 31 березня 2005 року Державною митною службою України було прийнято наказ № 235 "Про анулювання ліцензій на провадження посередницької діяльності митного перевізника", пунктом 1 якого було анульовано ліцензію серії АА № 784505, видану 16 квітня 2004 р. Одеській залізниці на здійснення "Посередницької діяльності митного перевізника", строком дії з 26 квітня 2004 року по 25 квітня 2007 року.
Рішенням господарського суду м. Києва від 3 червня 2005 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30 червня 2005 року, Одеській залізниці в позові відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11 -13 жовтня 2005 року рішення господарського суду Одеської області від 05 серпня 2005 року скасовано. У задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі Одеська залізниця, з посиланням на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, про задоволення позову.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ліцензійними умовами в розумінні ст. 1 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14) № 1775-IП від червня 2000 року, п. 3.11 наказу Державної митної Служби України "Про затвердження Порядку видачі ліцензій на провадження посередницької діяльності митного перевізника", є установлений з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню
Відповідно до п. 1.6. ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного перевізника затверджених Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної митної служби України від 25 березня 2004 № 34/212 в установчих документах суб'єкта господарювання повинен бути зазначений вид посередницької діяльності - митний перевізник.
Суди дійшли вірного висновку про те, що позивач всупереч вище наведених норм законодавства та положенням власного статуту систематично порушував вимоги ліцензування щодо посередницької діяльності митного перевізника, про що свідчать численні протоколи та постанови щодо притягнення його посадових осіб до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.
Також відповідно до п. 1.1. власного статуту позивача Одеська залізниця є статутним територіально-галузевим об'єднанням, що створено згідно із ст. 1,4 Закону України "Про залізничний транспорт" (273/96-ВР) .
Таким чином, колегія погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивач здійснює свою діяльність, у тому числі і посередницьку діяльність митного перевізника, тільки у межах своїх структурних підрозділів, розташування яких обмежено певним регіоном, а виходячи із змісту поняття митного перевізника - це підприємство, яке здійснює перевезення між митними органами товарів, що перебувають під митним контролем. Митні органи - спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі
Митної справи, на які відповідно до Митного кодексу України (92-15) та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи.
Положення статуту позивача не містять такого виду діяльності як митний перевізник, що як вірно зазначено судами, є грубим порушенням ліцензійних умов встановлених для цього виду господарської діяльності.
Згідно з ст.. 21 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14) № 1775-III від 1 червня 2000 року, п.3.11 наказу Державної митної служби України "Про затвердження Порядку видачі ліцензій на провадження посередницької діяльності митного перевізника" однією з підстав для анулювання ліцензії є незабезпечення виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності.
Таким чином, судові рішення відповідають вимогам матеріального права, постановлені з дотриманням норм процесуального права, підстав для їх скасування не має.
З урахуванням наведеного та керуючись ст., ст.220, 221, 224, 230 КАС України (2747-15) , колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Одеської залізниці залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 03 червня 2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30 червня 2005 року - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді :