ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
     У Х В А Л А
 
     IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     21 березня  2007 року  м. Київ 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду   України  у
складі :
     Суддів:  Бутенка В. I.,
     Лиски Т. О. (доповідач),
     Панченка О. I.,
     Сороки М. О.,
     Штульмана I. В.,
     провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної  справи  за  позовом   ОСОБА_1   до   прокуратури
Печерського району м. Києва про визнання дій  неправомірними,   за
касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комунарського районного  суду
м. Запоріжжя від 16 лютого 2006 року та ухвалу  Апеляційного  суду
Запорізької області від 03 квітня 2006 року,
 
                  В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :
     Ухвалою Комунарського районного  суду  м.  Запоріжжя  від  16
лютого 2006 року адміністративний позов ОСОБА_1. залишено без руху
та надано строк для усунення недоліків до 13 березня 2006 року.
     Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від  03  квітня
2006  року  апеляційна  скарга  ОСОБА_1.   відхилена,   а   ухвала 
Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2006  року
залишена без змін.
     У касаційній скарзі на ухвалу Комунарського районного суду м.
Запоріжжя від 16 лютого 2006  року  та  ухвалу  Апеляційного  суду
Запорізької області від  03  квітня  2006  року  ОСОБА_1.  ставить
питання про скасування судових рішень  в  зв'язку  з  неправильним
застосуванням норм процесуального права.
     В обгрунтування доводів касаційної скарги позивач  вказує  за
те, що ухвали судів постановлені з порушенням  права  позивача  на
звернення до суду, встановленого ч. 3 ст.  8  Конституції  України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        . Ухвали судів постановлені за відсутності сторін  в
порушення принципів гласності, змагальності сторін, законності.
     Заслухавши  суддю-доповідача,  розглянувши   та   обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши  матеріали  справи,  колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що  касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
     Відповідно  до ч.3 ст.  220-1  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і  залишає  рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
     Залишаючи позовну заяву без руху, суди першої та  апеляційної
інстанцій правомірно виходили з того, що позовна заява  за  формою
та змістом не відповідає вимогам ст.. 106 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,
а зокрема не зазначено жодних обгрунтувань моральної шкоди  на  40
000 грн., не додані копії документів, що  приєднуються  до  справи
тощо. Ухвала  суду  першої  інстанції,  залишена  без  змін  судом
апеляційної інстанції, постановлена з додержанням вимог  ст.  106,
108 КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          і  підстав  для  її  скасування  не
вбачається.
     Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід залишити без задоволення, оскільки ухвали судів першої
та  апеляційної  інстанцій   постановлені   з   додержанням   норм 
процесуального права, а доводи касаційної скарги  висновків  судів
не спростовують.
     Керуючись    ст.ст.   220-1,   223,    224,    231    Кодексу 
адміністративного  судочинства  України, колегія суддів,-
     У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :
     Касаційну  скаргу  ОСОБА_1  залишити   без   задоволення,   а
ухвалу Комунарського районного суду м.  Запоріжжя  від  16  лютого
2006 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області  від  03
квітня 2006 року - без  змін.
     Ухвала оскарженню не підлягає,  крім  випадків,  передбачених
ст.. 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Судді :
     (підпис)  В. I. Бутенко
     (підпис)  Т. О. Лиска
     (підпис)  О. I. Панченко
     (підпис)  М. О. Сорока
     (підпис)  I. В. Штульман
     З оригіналом згідно  суддя  Т. О. Лиска