ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                           У Х В А Л А
                    I М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
     21 березня 2007 року  м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
     Головуючого   Співака В.I.
     суддів:   Білуги С.В.
     Гаманка О.I.
     Загороднього А.Ф.
     Заїки М.М.
     при секретарі   Дашківські О.Є.,
     розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу
ОСОБА_1 на рішення  апеляційного суду  Закарпатської  області  від
17.03.04  року  у  справі  за  позовом   ОСОБА_1   до   управління
Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області  про
поновлення на роботі та  стягнення  середнього  заробітку  за  час
вимушеного прогулу, -
 
                       в с т а н о в и л а:
     У  липні  2003  року  ОСОБА_1.  звернувся  до   Ужгородського
районного суду  Закарпатської області   з  позовом  до  управління
Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області  про
поновлення на роботі та  стягнення  середнього  заробітку  за  час
вимушеного прогулу.
     Рішенням Ужгородського  районного суду Закарпатської  області
від 26.12.03 року позовні вимоги ОСОБА_1. було задоволено.
     Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 17.03.04
року апеляційну скаргу управління  Міністерства  внутрішніх  справ
України  в  Закарпатській   області   було   задоволено.   Рішення
Ужгородського районного суду Закарпатської  області  від  26.12.03
року  скасовано  та  постановлено  нове  рішення,  яким   ОСОБА_1.
відмовлено у задоволенні позовних вимог.
     У касаційній скарзі ОСОБА_1., не погоджуючись з рішенням суду
апеляційної інстанції, посилається  на  допущені  судом  порушення
норм матеріального права, просить скасувати  рішення  апеляційного
суду Закарпатської області від 17.03.04 року та  залишити  в  силі
рішення Ужгородського міського  суду  Закарпатської  від  26.12.03
року.
     Перевіривши наведені  доводи  в  касаційній  скарзі,  рішення
судів щодо правильності застосування судами першої та  апеляційної
інстанції норм  матеріального  та  процесуального  права,  колегія
суддів вважає, що  скарга  не  підлягає  задоволенню  з  наступних
підстав.
     Статтею  67  Положення  "Про  проходження  служби  рядовим  і
начальницьким  складом  органів  внутрішніх  справ"  затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України  від  29.07.91  року  №  114
( 114-91-п ) (114-91-п)
          передбачено,  що  особи  рядового  і  начальницького
складу,  засуджені  за  вчинення  злочину  (в  тому  числі  і  без
позбавлення спеціального звання), підлягають звільненню зі  служби
в органах внутрішніх справ після  вступу  в  законну  силу  вироку
суду.
     Як вбачається з рішень судів, вироком Ужгородського районного
суду  Закарпатської  області  від  02.10.01  року  ОСОБА_1.   було
засуджено за сукупністю злочинів передбачених  частиною  1  статті
365, частиною 2 статті 15, частиною  2  статті  368  Кримінального
кодексу України ( 2341-14 ) (2341-14)
         до п'яти  років  позбавлення  волі   з
позбавленням права обіймати  будь-які  посади  в  органах  міліції
строком на три роки. На підставі статті 75  Кримінального  кодексу
України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1.  було  звільнено   від   відбування
покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням три роки.
     Також, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку,  що
судом   першої    інстанції    неправильно    застосовані    норми
процесуального права, а саме посилання на Кодекс законів про працю
України  ( 322-08 ) (322-08)
        ,  оскільки  правовідносини,  які  виникли  між
сторонами регулюються Положенням "Про проходження служби рядовим і
начальницьким  складом  органів  внутрішніх  справ"  затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України  від  29.07.91  року  №  114
( 114-91-п ) (114-91-п)
        .
     Таким  чином,  судом  апеляційної  інстанції  правильно  дана
правова оцінка обставин по  справі,  правильно  застосовані  норми
матеріального та процесуального права  при  прийнятті  рішення,  а
тому касаційну скаргу слід  залишити  без  задоволення,  а  судове
рішення - без змін.
     Керуючись статтями 220,  222,  223,  224,  230,  231  Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів -
 
                         у х в а л и л а:
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення 
апеляційного суду Закарпатської області від 17.03.04 року у справі
за позовом ОСОБА_1 до  управління  Міністерства  внутрішніх  справ
України в  Закарпатській  області  про  поновлення  на  роботі  та
стягнення середнього заробітку за час  вимушеного  прогулу  -  без
змін.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Головуючий  В.I. Співак
     судді:   С.В. Білуга
     О.I. Гаманко
     А.Ф. Загородній
     М.М. Заїка
     Згідно з оригіналом  суддя  В.I. Співак