Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді Цуркана М.I.

суддів: Амєліна С.Є.,Гуріна М.I.,Юрченка В.В.,Ліпського Д.В.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферполя Автономної Республіки Крим про перерахунок та стягнення недоплаченої пенсії за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферполя на рішення Київського районного суду м.Сімферополя від 29 січня 2004 року та на ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2004 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати УПФУ в Київському районі м.Сімферполя повести перерахунок пенсії та стягнути на його користь заборгованість в розмірі 3031, 98 за період з 1 листопада 2001 року по 1 січня 2004 року. Свої вимоги мотивував тим, що він з 1988 року отримує пенсію за вислугу років, як працівник льотного складу цивільної авіації. В порушення вимог ст. 98 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) з 1 листопада 2001 року відповідач припинив виплачувати позивачу пенсію в розмірі 429,37 грн. та встановив розмір пенсії в сумі 321,70 грн., що не було передбачено ніякими нормативно-правовими актами.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2004 року залишено без змін рішенням Київського районного суду м.Сімферополя від 29 січня 2004 року, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями відповідач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України, який направив її разом зі справою до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, оскільки суд першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального права, а саме : не застосована ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , неправильно застосовано п.7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою КМУ №418 (418-92-п) .

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 1988 року та отримує пенсію за вислугу років, як працівник льотного складу цивільної авіації. З 2000 року за заявою позивача розмір пенсії було перераховано з заробітної плати за період з 1 січня 1973 року по 31 грудня 1977 року, який складав 429, 37 грн.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" (1222-14) від 17 листопада 1999 р. частину 3 статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) було викладено у такій редакції: "Працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина 1 статті 64 та статей 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами 1-3 статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85% заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75% заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не можуть перевищувати 2,5 величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія".

Підпунктом "в" пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу" за № 418 (418-92-п) від 21 липня 1992 року, передбачено, що під час підвищення пенсій відповідно до рішень Уряду України середньомісячний заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до підпунктів "а" і "б" цього пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю, з якого перераховуються пенсії, порівняно з середньою заробітною платою працівників народного господарства, яка враховувалась під час призначення (перерахунку) пенсії.

За таких обставин положення зазначеного підпункту застосовуються лише у разі, коли рішення про підвищення пенсії приймає Уряд України.

Кабінет Міністрів України 28 березня 2002 року прийняв постанову № 374 (374-2002-п) "Про підвищення розмірів пенсії, призначених відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", а також пенсій, призначених відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувалися". Дія цієї постанови поширюється на пенсії, призначені працівникам льотно-випробного складу суден цивільної авіації відповідно до частини 3 статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , і передбачає збільшення пенсій з 1 квітня 2002 року не працюючим пенсіонерам на 12%.

Iнших рішень Урядом України, після внесення 17 листопада 1999 року змін до статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , про підвищення розміру пенсії працівникам льотного складу цивільної авіації, не приймалось.

В процесі перерахунку пенсій органи соціального захисту допустили помилки, що призвели до необгрунтованого збільшення пенсій.

З урахуванням викладеного, у судів першої та апеляційної інстанцій не було законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

За таких обставин, коли суд першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішеннь, касаційна інстанція скасовує судові рішення та ухваляє нове судове рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230 КАС України (2747-15) , колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2004 року та рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 29 січня 2004 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя про перерахунок пенсії та стягнення заборгованості відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.ст. 237 КАС України (2747-15) .