Справа № 22а-478/07

ряд. ст. зв. № 34

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого у справі судді Любашевського В.П.

суддів Довгополова О.М.

Яворського І.О.

секретаря судового засідання Поворозника Д.Б.

осіб, які взяли участь у справі:

від позивача – Огоновський І.М. – директор, Огоновська М.І. – довіреність від 04.06.2007р.

від відповідача – Чубак Н.В. – довіреність від 04.10.2006р. № 9186/10/10-009

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області на постанову господарського суду Львівської області від 29.03.2007р. по справі № 5/537-3/76А за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Леопрінт" до ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000202350 від 19.02.2007р. та № 001452350/2 від 19.02.2007р., -

Постановою господарського суду Львівської області від 29.03.2007р. по справі №5/537-3/76А (суддя Березняк Н.Є.) позовні вимоги позивача задоволені, податкові повідомлення-рішення № 0000202350 від 19.02.2007р. та № 001452350/2 від 19.02.2007р. визнані недійсними. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що з поданих позивачем доказів (реєстру податкових накладних) за березень 2005 року, банківських виписок податок на додану вартість у сумі 50304,00 грн. був нарахований та сплачений, у зв'язку з придбанням товарів, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства. Позивачем правомірно сформовано податковий кредит на суму 50304,00 грн. згідно з п.п.7.2.6. п .7.2., п.п.7.4.1. п.7.4. ст .7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 (168/97-ВР) p. Відповідно до п.п. 7.2.6., підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, видана платником податку, який поставляє товари (послуги). Податкові накладні, виписані ТзОВ "Ерматекс" на загальну суму ПДВ 50304,00 грн., були досліджені судом і не встановлено жодних порушень порядку іх видачі. Також судом зазначено, що для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон (168/97-ВР) не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов’язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту (а.с. 97-99).

В апеляційній скарзі відповідач просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволені позовних вимог. В обґрунтування своїх доводів апелянт посилається на те, що у постанові суду першої інстанції відсутні обставини, встановлені на підтвердження того, що здійснюючи операції з продажу товарів у березні 2005р., ТзОВ "Леопрінт" (позивач) не відобразило їх в податковій звітності та не сплатило суми ПДВ до бюджету. Суду було надано лист ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, в якому зазначено, що згідно поданої звітності з ПДВ за 2005-2006р.р. ТзОВ "Леопрінт" звітувало з нульовими показниками. Також апелянт зазначає, що висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає з самої суті податку, його основної функції - формування доходів державного бюджету України (п. 9 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно закону про податок на додану вартість зобов’язана здійснювати утримання та нарахування до бюджету податку, що сплачується покупцем (п.l.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість").

В запереченні на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на вірне застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства при вирішенні питання щодо відшкодування ПДВ, вказує на відсутність факту завищення бюджетного відшкодування, оскільки до складу податкового кредиту була включена лише сума податку на додану вартість, що входила у загальну вартість товарів, які були придбані у ТзОВ "Ерматекс", що підтверджується податковими накладними, які оформлені відповідно до вимог пп. 7 .2.1, пп.7.2.3., пп. 7.2.4 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" (а.с. 114-117). А тому просить суд постанову господарського суду Львівської області від 29.03.2007р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

За даних обставин справи, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав:

У березні 2005 року ТзОВ "Леопрінт" (позивач) придбало у ТзОВ,Ерматекс" промислові товари по податкових накладних N 11103 від 11.03.2005 року, N 12/03 від 11.03.2005 року та N 16/03 від 16.03.2005 року на загальну суму 301 424,00 грн. в т.ч. ПДВ - 50 304,00 грн. На підставі виписаних ТзОВ "Ерматекс" податкових накладних, позивачем включено до податкового кредиту ПДВ за березень 2005 року в сумі 50304,00 грн., що підтверджується відповідними податковими накладними, банківською випискою, накладними за березень 2005р. та податковою декларацією з податку на додану вартість (а.с. 11-13, 16-22, 27).

Згідно довідки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 12.03.2007р. № 3293/7/15-210 ТзОВ "Ерматекс" за період 2005-2006р.р., по звітності з ПДВ, звітувало з нульовими показниками (а.с. 88). Тобто, доводи відповідача про те, що дану звітність подавав позивач, не відповідають обставинам справи.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (168/97-ВР) . Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

А тому доводи апелянта про те, що у позивача відсутнє право на відшкодування ПДВ, оскільки ним не сплачені відповідні суми цього податку до бюджету, є необґрунтованими.

Одночасно, для відшкодування з бюджету податку на додану вартість чинне законодавство не передбачає обов’язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов’язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Згідно ст. 19 Конституції України – органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Отже, висновок відповідача про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, що випливає з самої суті податку, його основної функції - формування доходів державного бюджету України - є довільним трактуванням відповідачем законодавства та зроблений відповідачем поза межами його повноважень, передбачених Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) . Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і з додержанням норм матеріального та процесуального права прийнято постанову по справі № 5/537-3/76А від 29.03.2007р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області на постанову господарського суду Львівської області від 29.03.2007р. по справі № 5/537-3/76А залишити б е з з а д о в о л е н н я, а постанову - б е з з м і н.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги, безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця після набрання нею законної сили.