К-19346/06 Про встановлення розміру пенсії з врахуванням надбавки до грошового утримання, стягнення заборгованості з пенсійних виплат та моральної шкоди - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової адміністрації (ДПА) в Донецькій області про встановлення розміру пенсії з врахуванням надбавки до грошового утримання, стягнення заборгованості з пенсійних виплат та моральної шкоди, яка переглядається за касаційною скаргою ОСОБА_2. на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 10 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 13 травня 2004 року,

у с т а н о в и л а :

У квітні 2002 року ОСОБА_2. звернувся в суд з позовом до ДПА в Донецькій області про встановлення розміру пенсії з врахуванням надбавки до грошового утримання, стягнення заборгованості з пенсійних виплат та моральної шкоди.

Зазначав, що з 1991 по 2000 рік проходив службу в правоохоронних органах, зокрема з 30 листопада 1996 року по 2 жовтня 2000 року в податковій міліції.

У квітня 2000 року він був травмований, а у вересні 2000 року йому встановлена перша група інвалідності з визначенням стовідсоткової втрати працездатності у зв'язку з чим з жовтня 2000 року отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (2262-12) .

Посилаючись на те, що перед звільненням зі служби, протягом 1998 - 2000 р.р., отримував надбавку за особливі умови служби в розмірі 50% посадового окладу, яка не включена до сум для нарахування пенсії - просив здійснити перерахунок виплат, стягнути заборгованість та відшкодувати 5 720 грн. моральної шкоди.

В процесі розгляду справи позивач уточнив вимоги. Просив стягнути з відповідача невиплачену надбавку з дня встановлення інвалідності, невиплачену суму до відпустки за вересень 1999 року в розмірі 156 грн., грошову компенсацію в зв'язку з роботою, що передбачає доступ до державної таємниці за період з 30.11.1996 року по жовтень 2000 року в розмірі 1 042 грн., невиплачені суми за виконання оперативно-розшукової діяльності за період з 30.11.1996 р. по грудень 1998 року, моральну шкоду розміром у 25 000 грн.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 10 лютого 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 13 травня 2004 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2., з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів щодо врахування надбавки за особливі умови служби, перерахунок пенсії, стягнення у зв"язку з цим заборгованості та відшкодування моральної шкоди скасувати і постановити нове, про задоволення позову. У решті рішення не оскаржені.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

На підставі зібраних і належно оцінених доказів судами встановлено, що за період перебування ОСОБА_2. на посаді начальника штабу МВПМ ДПI в Горлівка йому була встановлена і виплачувалась надбавка передбачена підпунктом "д" пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.1996 року в розмірі 50% окладу грошового утримання, яка замінена на надбавку передбачену підпунктом "г" пункту 2.1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.1999 року у тому ж розмірі. Остання надбавка врахована при визначенні розміру пенсії.

Порядок та умови оплати праці працівників органів податкової служби визначаються Урядом України.

Так, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 31 грудня 1996 року №1592 (1592-96-п) "Про умови оплати праці працівників органів державної податкової служби", а 13 грудня 1999 р. ухвалено постанову № 2288 (2288-99-п) "Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів".

Згідно з підпунктом 2 пункту 4 постанови від 31 грудня 1996 року №1592 (1592-96-п) (в редакції чинній на час служби позивача) передбачалось виплачувати керівним працівникам і спеціалістам, особам начальницького складу, які здійснюють контроль за справлянням податків та інших платежів, займаються оперативно-розшуковою роботою та розслідуванням кримінальних справ, організовують роботу з контролю надходження платежів до бюджетів та примусового їх стягнення, надбавки за особливі умови праці у розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання або ранг державного службовця, а для осіб начальницького складу податкової міліції - у розмірі 50 відсотків окладу грошового утримання.

Підпунктом "д" пункту 5 постанови керівникам органів державної податкової служби надавалось право у межах установлених фондів оплати праці та граничної чисельності працюючих установлювати надбавки керівникам підрозділів, спеціалістам і службовцям, особам начальницького складу за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи - до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням доплати за спеціальне звання або ранг державного службовця чи окладу грошового утримання.

Відповідно до положень підпункту "г" пункту 2.1 постанови від 13 грудня 1999 р. N 2288 (2288-99-п) ( з наступними змінами) керівникам податкового органу надавалось право установлювати керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, спеціалістам і службовцям надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця, дипломатичний ранг, за класний чин, кваліфікаційний клас та спеціальні звання.

Оскільки до кола посадових обов'язків позивача не входило здійснення контролю за справлянням податків та інших платежів, він не займався оперативно-розшуковою роботою та розслідуванням кримінальних справ, безпосередньо не організовував роботу з контролю надходження платежів до бюджетів та примусового їх стягнення, то ОСОБА_2. правильно встановлювались і виплачувались надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, а не за особливі умови праці.

За наведених обставин суди дійшли обгрунтованого висновку про безпідставність позову.

Доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують, а посилання на те, що надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи не врахована при визначенні розміру пенсії помилкове, оскільки надбавка включалась до грошового атестату і отримана сума зазначена в довідці для нарахування пенсії ( а.с. 61,62, 63, 68).

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись наведеним, ст.ст. 220, 223, 230 КАС України (2747-15) , колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 10 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 13 травня 2004 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України (2747-15) .