Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретарі Павлушку Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2006 р.

у справі № 27/170-05 господарського суду Харківської області

за позовом акціонерного товариства "Ера"

до 1. Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

2. Відділення Державного казначейства у Харківському районі Харківської області

за участю прокурора Харківської області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та стягнення 47 774,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 17.11.2005р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2006р., позов задоволено: визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Харківської ОДПI у Харківській області від 03.09.2004 р. № 0001882310/0 про визначення АТ "Ера" податкового зобов'язання за платежем з податку на прибуток у сумі 11812,00 грн., в тому числі: основний платіж - 9844,00 грн. та штрафні санкції - 1968,00 грн.; від 03.09.2004 р. № 0001892310/0 про визначення АТ "Ера" податкового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у сумі 38514,00 грн., в тому числі: основний платіж - 25676,00 грн. та штрафні санкції - 12838,00 грн. Штрафні санкції, суми до сплати яких визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, застосовані до позивача на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Судові рішення вмотивовані висновком про відсутність з боку позивача порушення підпункту 5.2.2 пункту 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) при відтворенні в податковому обліку операції з відпуску Харківській обласній організації інвалідів взуття власного виробництва вартістю 35882,00 грн. згідно видаткової накладної № 433 від 20.01.2004 р.

Додатковою постановою від 03.09.2006 року господарського суду Харківської області задоволено позов АТ "Ера" про стягнення з Державного бюджету України суми податку на прибуток / разом із сумою штрафних санкцій / 11812,00 грн. та суми податку на додану вартість / разом із сумою штрафних санкцій / 35962,32 грн., стягнутих з позивача в порядку погашення податкового боргу за рахунок його активів за податковими зобов'язаннями, визначеними податковими повідомленнями-рішеннями від 03.09.2004 р. № 0001882310/0 та № 0001892310/0.

В касаційній скарзі Харківська ОДПI у Харківській області просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 17.11.2005 р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2006 р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій ст.129 Конституції України (254к/96-ВР) , підпункту 5.2.2 пункту 5.2 ст.5 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , пункту 5 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) .

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу сум податкових зобов'язань згідно спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті про результати документальної перевірки АТ "Ера" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2003 р. по 01.07.2004 р. від 31.08.2004 р. № 266/23-00308313, про порушення позивачем підпункту 5.2.2 пункту 5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) внаслідок не відкоригування суми валових витрат шляхом вирахування із залишків виробничих запасів на початок року вартості продукції власного виробництва / взуття /, безоплатно переданої Харківській обласній організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" за видатковою накладною № 433 від 20.01.2004 р. на суму 35882,00 грн., з посиланням на декларування позивачем в декларації про доходи підприємства за 2003 рік збитків в сумі 2421,90 тис. грн., що, як зазначив контролюючий орган, виключає право позивача на віднесення до валових витрат суму убутку балансової вартості запасів на 1900,00 грн. та зобов'язувало збільшити в податковому обліку приріст балансової вартості запасів на 33982,00 грн.

Порушення правил податкового обліку при визначенні суми валових витрат за висновком контролюючого органу призвело і до порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4 4 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) при декларуванні суми податкового кредиту в декларації за січень 2004 року.

Відповідно до підпункту 5.2.2 пункту 5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) до складу валових витрат включаються суми коштів або вартість товарів / робіт, послуг /, добровільно перераховані / передані / протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у пункті 7.11 статті 7 цього Закону, у розмірі, що становить не менше двох та не більше п'яти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за винятком відрахувань, визначених пунктом 5.8 цієї статті, та внесків, передбачених підпунктом 5.2.17 цього пункту.

Пунктом 50 ст. 80 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) від 27.11.2003 р. № 1344-IУ дію підпункту 5.2.2 пункту 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) було зупинено на 2004 рік, а відтак посилання ОДПI на цей підпункт в обгрунтування висновку про порушення позивачем правил податкового обліку при здійсненні господарської операції в січні 2004 року є безпідставним.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) благодійні внески та пожертвування неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, виключені з витрат на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, вартість яких не відноситься до складу валових витрат.

Факт безоплатної передачі позивачем продукції власного виробництва неприбутковій організації, яка входить до кола неприбуткових організацій, визначених пунктом 7.11 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , ОДПI не оспорюється.

Пунктом 5.11 вказаної статті передбачено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих. що зазначені в цьому Законі, не дозволяється.

В судовому процесі відповідачем не були спростовані доводи позивача про те, що продукція власного виробництва / взуття / була передана Харківській обласній організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз інвалідів України" з числа списаної в 2003 році залежалої на складі готової продукції, а тому її вартість в балансі підприємства станом на 1 січня 2004 року була відсутня, що виключає завищення убутку балансової вартості запасів та заниження приросту балансової вартості запасів на вартість цієї продукції за перше півріччя 2004 року. Обов'язок спростування цих доводів лежить на відповідачеві в силу припису частини 2 ст. 71 КАС України (2747-15) .

З врахуванням зазначеного суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про невідповідність чинному законодавству спірних податкових повідомлень-рішень. Такий висновок відповідає встановленим в судовому процесі обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального і процесуального права.

Встановивши, що з позивача на виконання спірних податкових повідомлень-рішень Харківською ОДПI було стягнуто за рахунок коштів, отриманих від продажу активів позивача, податок на прибуток / разом із сумою штрафних санкцій / в сумі 11812,00 грн. та податок на додану вартість / разом із сумою штрафних санкцій / в сумі 35962,32 грн., суд правомірно визнав за позивачем право на повернення йому цих сум за рахунок коштів Державного бюджету України.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги щодо порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) ,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2006 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .