ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                              УХВАЛА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     20 березня 2007 року    м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
     головуючого  Співака В.I.
     суддів  Білуги С. В.
     Гаманка О.I.
     Загороднього А. Ф.
     Заїки М.М.
     при секретарі Дашківській О. Є.,
     розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
управління Пенсійного фонду України  у  Замостянському  районі  м.
Вінниці на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 30
вересня 2004 року та ухвалу апеляційного суду  Вінницької  області
від 07 грудня 2004 року у справі за позовом ОСОБА_1 до  управління
Пенсійного фонду України в Замостянському районі  м.  Вінниці  про
перерахунок пенсії, -
     в с т а н о в и л а:
     У грудні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду  із  позовом  до
управління Пенсійного фонду України  в  Замостянському  районі  м.
Вінниці про перерахунок пенсії.
     Рішенням Замостянського районного  суду  м.  Вінниці  від  30
вересня 2004 року, залишеним без  мін  ухвалою  апеляційного  суду
Вінницької області від  07  грудня  2004  року,  позов  задоволено
частково. Зобов'язано УПФ  України  в  Замостянському  районі   м.
Вінниці  здійснити  перерахунок  пенсії  ОСОБА_1  та  щомісячно  з
01.04.2002 року виплачувати пенсію 874 грн.  21  коп.  Стягнуто  з
відповідача на користь позивача заборгованість по виплаті пенсії в
сумі 9184 грн., а також судові витрати в сумі 51  грн.  В  частині
позову про  нарахування  12%  надбавки  до  пенсії  відповідно  до
постанови Кабінету Міністрів  України  від  28.03.2002  року  №374
( 374-2002-п ) (374-2002-п)
         - відмовлено.
     У касаційній скарзі УПФ України в  Замостянському  районі  м.
Вінниці просить скасувати зазначені рішення судів, посилаючись  на
неправильне  застосування  норм  матеріального  права,  а   справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
     Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення
судів   першої   та   апеляційної   інстанцій   щодо   правильного
застосування норм матеріального та процесуального  права,  вважає,
що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню  в  зв'язку  з
порушенням судами норм процесуального права.
     Постановою Кабінету Міністрів  України  №374  від  28.03.2002
( 374-2002-п ) (374-2002-п)
         року "Про підвищення розмірів  пенсій,  призначених
відповідно до статті 54 Закону України "Про  статус  і  соціальний
захист  громадян,   які   постраждали   внаслідок   Чорнобильської
катастрофи ( 796-12 ) (796-12)
         , а також пенсій, призначених відповідно  до
інших законів України, які раніше не підвищувались",  встановлено,
що з 01 квітня 2002 року непрацюючим пенсіонерам збільшено  пенсії
на 12 відсотків,  у  тому  числі  пенсії,  призначені  працівникам
льотно-випробного  складу  авіації  та  особам  льотних   екіпажів
повітряних суден цивільної авіації.
     До прийняття зазначеної постанови інші рішення про підвищення
розміру  пенсії  працівникам  льотного  складу  цивільної  авіації
Урядом не приймалось.
     Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені по
неповно перевіреним обставинам у  справі,  без  належної  правової
оцінки. Суди не встановили і не навели в рішеннях коли  і  в  яких
розмірах була призначена пенсія позивачу, коли і  яким  чином  був
проведений  її  перерахунок.  Фактично  в  основу  судових  рішень
покладено   не   вмотивований   розрахунок    пенсії,    складений
безпосередньо судом першої інстанції без надання  правової  оцінки
обставинам у справі. Рішення суду не відповідає вимогам статті 203
ЦПК України (в редакції 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
          року),  чинного  на  час
розгляду справи і не  зазначені  встановлені  по  справі  факти  і
відповідні їм правовідносини, наявність порушення прав за захистом
яких звернувся позивач, назва статті,  її  частина,  абзац,  пункт
закону за яким вирішена справа. На зазначені порушення не  звернув
уваги і суд апеляційної інстанції.
     Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та  апеляційної  інстанцій
норм  матеріального  та  процесуального  права,  правової   оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати  та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в  судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність  того  чи  іншого
доказу.
     Зважаючи на те, що судами першої та апеляційної інстанцій  не
досліджувалися всі обставини по справі,  необхідні  для  вирішення
спору,  колегія  суддів  вважає,  що  оскаржувані  судові  рішення
підлягають скасуванню, а справа повинна бути направлена  на  новий
судовий розгляд до суду першої інстанції.
     Керуючись  статтями  220,  222,   227,   230,   231   Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів -
     у х в а л и л а:
     Касаційну  скаргу  управління  Пенсійного  фонду  України   у
Замостянському районі м. Вінниці задовольнити частково.
     Скасувати рішення Замостянського районного  суду  м.  Вінниці
від 30 вересня 2004 року та ухвалу  апеляційного  суду  Вінницької
області від 07 грудня 2004 року у справі  за  позовом  ОСОБА_1  до
управління Пенсійного фонду України  в  Замостянському  районі  м.
Вінниці про перерахунок пенсії.
     Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Головуючий  Співак В. I.
     Судді  Білуга С. В.
     Гаманко О. I.
     Загородній А. Ф.
     Заїка М. М.
     З оригіналом згідно  суддя    Гаманко О. I.