4-1607/05/06 Про зобов'язання УПФ України провести перерахунок пенсії з урахуванням стажу наукового працівника - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про перерахунок пенсії та стягнення суми за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 липня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 4 листопада 2004 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 липня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 4 листопада 2004 року у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про перерахунок пенсії та стягнення суми.

Зазначає, що в листопаді 2003 року він звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що на його заяву від IНФОРМАЦIЯ_1до Червонозаводського відділу соціального захисту населення про призначення пенсії у відповідності до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) в редакції від IНФОРМАЦIЯ_2 йому було відмовлено і призначено пенсію на загальних підставах. IНФОРМАЦIЯ_3 він звернувся повторно із заявою про перерахунок пенсії, як науковому працівнику, на підставі рішення Конституційного Суду України від 19 червня 2001 року та просив стягнути з відповідача недоплачену пенсію з IНФОРМАЦIЯ_1до IНФОРМАЦIЯ_3. Незважаючи на його заяву, пенсія на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) була йому призначена з IНФОРМАЦIЯ_3, а не з IНФОРМАЦIЯ_1. Просив суд зобов"язати відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням стажу наукового працівника, прийнявши до уваги також його роботу по сумісництву та стягнути з відповідача заборгованість по невиплаченій пенсії наукового працівника за період з IНФОРМАЦIЯ_1по IНФОРМАЦIЯ_4.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 липня 2004 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково. Зобов"язано управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова розглянути у встановленому законом порядку заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії, нарахованої на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) , з винесенням рішення за результатами розгляду.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 4 листопада 2004 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, а рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 липня 2004 року залишено без змін.

Вказуючи на допущені, на його думку, судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, ОСОБА_1 просить змінити рішення суду першої інстанції та скасувати ухвалу апеляційного суду. Задовольнити його позовні вимоги в повному об"ємі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті ОСОБА_1 IНФОРМАЦIЯ_1вперше звернувся до органів пенсійного забезпечення за призначенням йому пенсії наукового працівника на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) в редакції Закону від 1 грудня 1998 року з наступними змінами.

У призначенні йому такої пенсії було відмовлено, оскільки стаж наукової діяльності йому було визначено на підставі положень абзацу другого пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 року № 923 (923-99-п) "Про перелік посад наукових працівників державних наукових установ, організацій та посад науково-педагогічних працівників державних вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на одержання пенсії та грошової допомоги при виході на пенсію відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) з дати присудження наукового ступеня без урахування періоду наукової діяльності до присудження позивачу наукового ступеня та з відсутністю у зв"язку з цим необхідного стажу наукової роботи.

Рішенням Конституційного Суду України від 19 червня 2001 року № 9-рп/2001 положення абзацу другого пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 року № 923 (923-99-п) визнано неконституційним та таким, що втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

На день першого звернення за призначенням пенсії наукового працівника IНФОРМАЦIЯ_1 існувала колізія правових норм, оскільки в редакції Закону України від IНФОРМАЦIЯ_2 "Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) (набрав чинності з 16 травня 2000 року) абзац другий статті 24 цього Закону визначав, що до стажу наукової роботи зараховується час роботи на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання.

В абзаці дев"ятому статті 1 зазначеного Закону визначено, що науковий працівник - це вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації.

Пунктом 1 Прикінцевих положень Закону України від IНФОРМАЦIЯ_2 встановлено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Положення цього Закону, що стосуються наукових (науково-педагогічних) працівників, які не мають наукового ступеня або вченого звання, вводяться в дію після набрання чинності Законом України про Державний бюджет України на 2002 рік.

Тобто положення зазначеного закону щодо наукових працівників, які мають науковий ступінь або вчене звання, вводяться в дію не після набрання чинності Закону України про Державний бюджет України на 2002 рік, а з 16 травня 2000 року, дати набрання чинності Закону України від IНФОРМАЦIЯ_2.

Оскільки Закон України від IНФОРМАЦIЯ_2 "Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) , який встановив новий порядок обчислення стажу наукової роботи, ніж той, що був визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 року № 923 (923-99-п) , прийнятий та набрав чинності після прийняття зазначеної постанови та має вищу юридичну силу, а постанови та інші рішення органів виконавчої влади мають підзаконний характер, положення абзацу другого пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 року № 923 (923-99-п) щодо осіб, які мають науковий ступінь чи вчене звання, з 16 травня 2000 року, тобто з дня набрання чинності Закону України від IНФОРМАЦIЯ_2, вже не могли бути застосовані.

Суди першої та апеляційної інстанції цим обставинам не дали жодної оцінки. Суди не з"ясували, які науковий ступінь чи вчене звання має ОСОБА_1, якими документами це підтверджується і, відповідно, не з"ясували, чи мав позивач право на призначення йому пенсії наукового працівника після набрання чинності Закону України від IНФОРМАЦIЯ_2.

У відповідності з вимогами ст.158 КАС України (2747-15) судове рішення повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з"ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналогічні положення були визначені у ст.202 ЦПК України 1963 (1501-06) року, чинного на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій зазначеним вимогам ст.158 КАС України (2747-15) та ст. 202 ЦПК України 1963 (1501-06) року не відповідають.

Відповідно до положень ч. 1 ст.220 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Частина 2 статті 227 КАС України (2747-15) визначає, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Оскільки судові рішення ухвалені не на підставі повно і всебічно з"ясованих обставин та не у відповідності до норм матеріального права і при недотриманні норм процесуального права, а касаційний суд не може усунути зазначені порушення, постановлені по справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Керуючись ст. ст.210, 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 липня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 4 листопада 2004 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до Червонозаводського районного суду м. Харкова.