Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді Цуркана М.I.

суддів: Амєліна С.Є.,Гуріна М.I., Юрченка В.В., Ліпського Д.В.

розглянувши у попередньому розгляді справу за позовом ОСОБА_1 до Управління внутрішніх справ України у Вінницькій області про зобов'язання провести перерахунок пенсії за його касаційною скаргою на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 грудня 2005 року та на ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 26 квітня 2006 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УМВС України у вінницькій області, в якому просив зобов'язати відповідача перерахувати пенсію з врахуванням : доплати від належної суми пенсії в розмірі 50%; щомісячної надбавки в розмірі 90% за безперервну службу, згідно Указу Президента України №389/2003 від 5 травня 2003 (389/2003) року, щомісячної надбавки в розмірі 40% від окладів грошового утримання, що передбачено наказом МВС України №577 від 29 серпня 1995 року. також позивач просив зобов'язати відповідача відкоригувати розмір його пенсії з врахуванням 50% доплати від очікуваної суми та стягнути з відповідача пенсійне недоплату в розмірі 11616 грн. Свої вимоги позивач мотивував тим, що йому безпідставно обмежено право, як пенсіонера МВС України, на одержання більшого розміру пенсії.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 26 квітня 2006 року залишена без змін постанова Ленінського районного суду м.Вінниці від 27 грудня 2005 року, якою в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального закону, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч.2 ст.220 КАС України (2747-15) , колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування ухвалених по справі судових рішень.

Відповідно до ч.3 ст.43 зазначеного Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) нарахування пенсії здійснюється з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, куди включається оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством" та п.2 Перехідних положень до Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (1769-15) , який передбачає право на перерахунок пенсії з урахуванням зазначеного положення Закону, то вони набирають чинность з 1 січня 2005 року і не мають зворотньої дії в часі.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звільнений з органів МВС України у відставку у 2002 році. Починаючи з 1 січня 2005 року позивач отримує пенсію, з урахуванням надбавки за безперервну службу в розмірі 90%, а надбавка за вислугу років 40% враховувалась до пенсії, починаючи з часу призначення пенсії в липні 2002 року. За час проходження служби позивач не отримував доплати від належної суми пенсії до 50%.

Враховуючи наведене, суди дійшли до обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, так як відповідач при призначенні та перерахунку пенсії позивача діяв відповідно до чинного законодавства.

Оскаржувані судові рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального закону, а тому колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230 КАС України (2747-15) , колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу апеляційного суд Вінницької області від 26 квітня 2006 року та постанову Ленінського районного суду м.Вінниці від 27 грудня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління внутрішніх справ України у Вінницькій області про зобов'язання провести перерахунок пенсії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.ст. 237 КАС України (2747-15) .