ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С.В.
Гаманка О.I.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Міненко I. М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну
скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя
від 12 травня 2004 року та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 27
вересня 2004 року у справі за його скаргою на дії посадових осіб
ГУ МВС України в АР Крим, -
в с т а н о в и л а:
У липні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії
посадових осіб ГУ МВС України в АР Крим. Зазначав, що посадові
особи ГУ МВС України в АР Крим неодноразово проводили обшук у його
будинку, вилучили частину майна без складання протоколу про
вчинені ними дії. Скаржник вважає, що цими особами порушено його
права, передбачені статтями 19, 30 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, статтею 8 Європейської Конвенції про захист прав
людини, Законом України "Про міліцію" ( 565-12 ) (565-12)
та КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
.
Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя від 12
травня 2004 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду АР
Крим від 27 вересня 2004 року, провадження у справі закрито.
На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1, в якій ставиться питання про скасування рішення судів
першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне
застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та перевіривши судові
рішення у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та
апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм
матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у
справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими і
не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
для зміни чи
скасування судових рішень.
Суди першої та апеляційної інстанцій правильно послались на
статтю 248-3 ЦПК України (в редакції 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року),
відповідно до якої судам не підвідомчі скарги на акти і дії
службових осіб органів дізнання, попереднього слідства,
прокуратури, суду, якщо законодавством встановлено інший порядок
оскарження та зазначили, що відповідно до статті 101 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
скарги на дії і постанови органів дізнання
розглядаються судом під час попереднього розгляду кримінальної
справи або під час розгляду її по суті.
Оскільки ОСОБА_1 оскаржує дії посадових осіб при
розслідуванні кримінальної справи відносно нього, то судами
правомірно закрито провадження у справі на підставі статті 248-3
ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
Керуючись статтями 215, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу
Київського районного суду м. Сімферополя від 12 травня 2004 року
та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 27 вересня 2004 року у
справі за його скаргою на дії посадових осіб ГУ МВС України в АР
Крим - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.I. Співак
Судді С.В. Білуга
О.I. Гаманко
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
З оригіналом згідно суддя Гаманко О. I.