Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого:   Смоковича М.I.

суддів:     Весельської Т.Ф.

Горбатюка С.А.

Мироненка О.В.

Чумаченко Т.А.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційне подання прокурора  м. Харкова на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 22 квітня 2004 року, якою залишено без зміни рішення Київського районного суду м. Харкова від 01 липня  2003 року,  у справі за заявою прокурора м. Харкова про визнання незаконним рішення Харківської міської ради від 03.07.2002 року "Про надання приватному підприємцю ОСОБА_1 дозволу на проектування та реконструкцію нежитлового підвального приміщення під магазин непродовольчих товарів з обладнанням відокремлених входів по АДРЕСА_1", -

в с т а н о в и л а:

В березні 2003 року прокурор м. Харкова звернувся до суду з заявою в порядку глави  31-В Цивільного процесуального кодексу України (1618-15)   1963 року про визнання незаконним рішення Харківської міської ради від 03.07.2002 року "Про надання приватному підприємцю ОСОБА_1 дозволу на проектування та реконструкцію нежитлового підвального приміщення під магазин непродовольчих товарів з обладнанням відокремлених входів по АДРЕСА_1".

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 01 липня  2003 року  в задоволенні заяви прокурора м. Харкова відмовлено.

Ухвалою апеляційного суд Харківської області від 22 квітня 2004 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 01 липня  2003 року  залишено без зміни.

Не погоджуючись з постановленою у справі ухвалою суду апеляційної інстанції, якою залишено без зміни рішення суду першої інстанції,  прокурор м. Харкова звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційним поданням, в якому посилається на неправильне застосування судом норм  процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і направити справу на новий судовий  розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши  доповідь судді щодо обставин необхідних  для ухвалення  рішення  судом  касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування  судом апеляційної інстанції норм матеріального  та процесуального  права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга  підлягає  частковому задоволенню за таких  підстав.

Відповідно до статті 35 Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) обсяг і межі повноважень прокурора, який бере участь у судовому процесі, визначаються цим Законом та процесуальним законодавством України.

Згідно зі статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Разом з тим, в порядку глави 31-В Цивільного процесуального кодексу України (1618-15)   1963 року прокурор має право звернутись до суду із заявою про  визнання незаконним правового акта органу, рішення чи дії службової особи.

При цьому відповідно до вимог статті 248-15 Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) 1963 року суддя відмовляє у прийнятті заяви прокурора, якщо вона має бути розглянута в порядку позовного провадження.

Судами встановлено, що прокурор м. Харкова звернувся до суду з заявою в порядку глави  31-В Цивільного процесуального кодексу України (1618-15)   1963 року про визнання незаконним рішення Харківської міської ради Харківської області від 03.07.2002 року "Про надання приватному підприємцю ОСОБА_1 дозволу на проектування та реконструкцію нежитлового підвального приміщення під магазин непродовольчих товарів з обладнанням відокремлених входів по АДРЕСА_1".

З матеріалів вбачається, що даний спір стосується права фізичної особи на користування  нежитловим приміщенням (його реконструкції та проектування), який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Таким чином, прокурор звернувся до суду  за захистом інтересів держави,  обравши неправильний порядок провадження, а суди не звернули  на це уваги і  помилково розглянули  справу, яка підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Згідно зі статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно  до вимог  частини 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що провадження у справі за  заявою прокурора м. Харкова про визнання незаконним рішення Харківської міської ради від 03.07.2002 року "Про надання приватному підприємцю ОСОБА_1 дозволу на проектування та реконструкцію нежитлового підвального приміщення під магазин непродовольчих товарів з обладнанням відокремлених входів по АДРЕСА_1" підлягає закриттю, а постановлені  у справі рішення Київського районного суду м. Харкова від 01 липня  2003 року та ухвала апеляційного суду Харківської області від 22 квітня 2004 року скасуванню.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

Касаційне подання прокурора  м. Харкова задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 01 липня  2003 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 22 квітня 2004 року у справі за заявою прокурора м. Харкова про визнання незаконним рішення Харківської міської ради  від 03.07.2002 року "Про надання приватному підприємцю ОСОБА_1 дозволу на проектування та реконструкцію нежитлового підвального приміщення під магазин непродовольчих товарів з обладнанням відокремлених входів по АДРЕСА_1" скасувати та закрити провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .