22-а-372 Про виплату заборгованості по пенсії та стягнення моральної шкоди - 19.02.2007 Прийняття

з участю: позивача ОСОБА_1, представників пенсійного фонду, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області на постанову Ємільчинського районного суду Житомирської області від 27 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ємільчинськму районі про визнання неправомірних дій посадових осіб щодо зменшення виплати пенсії, зобов'язання відшкодувати пенсію з 01.10.2006 року в розмірі 3626 грн., відшкодування моральної шкоди,

У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі, в якому просив визнати дії відповідача щодо зменшення виплати йому пенсії з 01.10.2006 року незаконними, зобов'язати провести перерахунок невиплачених коштів та стягнути моральну шкоду в розмірі 1900 грн. Вимоги обґрунтовував тим, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 року "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів" (268-2006-п) ( надалі -постанова КМУ №268) з вересня 2006 року йому перерахували пенсію, як державному службовцю, в сумі 3626 грн щомісячно. Однак, у серпні 2006 року з усного повідомлення працівника пенсійного фонду довідався, що такий перерахунок проведено невірно, він має отримувати пенсію в попередньому розмірі, тобто 1751.60 грн на місяць. В подальшому стало відомо, що висновок відповідача ґрунтується на змісті постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 року (865-2005-п) "Про оплату праці суддів" (надалі - постанова КМУ №865).

На переконання позивача, відповідач невірно трактує зміст постанови КМУ №865 (865-2005-п) , оскільки пункт 5 її розповсюджується лише на суддів військових судів.

Справа № 22-а-372 Головуючий у 1 інстанції Дармограй І.І.

Категорія 21 Доповідач - суддя Олексієнко М.М

Недоотриманням щомісячно належної пенсії в сумі 3626 грн зазнав матеріальних збитків, тому просить їх відшкодувати.

Моральні страждання виразились в тому, що на протязі двох місяців, у зв'язку із зменшенням пенсійного забезпечення, перебував у вкрай напруженому стані, нервував. Не зміг придбати путівку на оздоровлення, не пройшов курс лікування, не погасив кредит.

В процесі розгляду справи позивач змінив позовні вимоги, в частині відшкодування моральної шкоди. Просив стягнути компенсацію в розмірі 54000 грн. Зазначив, що із-за недотримання пенсії переносить фізичні, моральні, психологічні страждання, що, в свою чергу, привело до погіршення стану здоров'я.

Постановою Ємільчинського районного суду від 27.12.2006 року позов задоволено частково. Суд погодився з доводами позивача про те, що п.5 постанови КМУ №865 (865-2005-п) розповсюджується лише на суддів військових судів, тому визнав дії управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі щодо зменшення пенсії ОСОБА_1 неправомірними. Зобов'язав відповідача перерахувати пенсію позивачу, починаючи з 01.10.2006 року в розмірі 3 626 грн щомісячно, доплатити за жовтень 2006 року 1874.40 грн, а також стягнув 2000 грн компенсації за моральну шкоду.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись з рішенням суду, управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі зазначило, що постанова КМУ №865 (865-2005-п) не набрала чинності, оскільки, відповідно до пункту 5, вона набирає чинності за умови втрати чинності Указів Президента України №584 від 10.07.1995 року (584/95) , №856 від 19.09.1996 року (856/96) , №220 від 05.03.2002 року (220/2002) , № 1061 від 25.11.2002 року (1061/2002) , ст. ст.З, 4 Указу Президента України №1150 від 11.12.2002 року (1150/2002) , абзацу першого статті 1 указу №173 від 23.02.2002 року (173/2002) в частині встановлення надбавки суддям військових місцевих та військових апеляційних судів. З 01.01.2006 року втратили чинність лише Укази Президента України №856 від 19.09.1996 року (856/96) , №220 від 05.03.2002 року (220/2002) , №642 від 11.06.2004 року (642/2004) , окрім ст. ст.1, 4, указ №584 від 10.07.1995 року (584/95) , ст.З указу №1150 від 11.12.2002 року (1150/2002) . Пункт 5 постанови відноситься до всіх судів, а не тільки до військових.

Окрім того, при видачі довідки про перерахунок пенсії судова адміністрація не врахувала, що постанова КМУ №268 (268-2006-п) регулює умови оплати праці працівників апарату суду, а не суддів.

Щодо моральної шкоди, на думку представника, то позивачем не зазначено в позовній заяві, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями вона завдана, з яких міркувань визначено розмір. Тому, скаржник просить постанову Ємільчинського районного району Житомирської області від 27.12.2006 року скасувати, постановити нову про відмову у задоволенні позову.

В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказав, що рішення суду є законним. На теперішній час відповідач виплатив різницю у пенсії, вибачився в засобах масової інформації, що свідчить про незаконність дій.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вислухавши думку осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про задоволення скарги.

Суд першої інстанції при постановленні судового рішення виходив з того, що п.5 постанова КМУ №865 (865-2005-п) , викладений в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1310 від 31.12.2005 року (1310-2005-п) (надалі - постанова КМУ №1310), відноситься лише суддів військових судів, а тому постанова щодо інших суддів набрала чинності. Проте, з таким висновком погодитись неможна.

Логічно-смислові зв'язки між членами речення дають підстави вважати, що слова "у частині встановлення надбавки суддям військових місцевих та військових апеляційних судів", викладені у п.5 постанови №1310 від 31.12.2005 року (1310-2005-п) , відносяться тільки до абзацу 1 статті 1 Указу Президента України від 23.02.2002 року №173, а не до всіх інших перерахованих указів.

Окрім того, згідно п.5 постанови КМУ № 1310 (1310-2005-п) , постанова КМУ №865 (865-2005-п) набирає чинності з дня втрати чинності Указів Президента України Президента України від 10 липня 1995 року №584 (584/95) , від 19 вересня 1996 року №856 (856/96) , від 5 березня 2002 року №220 (220/2002) , від 25 листопада 2002 року №1061 (1061/2002) , статей 3 та 4 Указу Президента України від 11 грудня 2002 року №1150, абзацу першого статті 1 Указу Президента України від 23 лютого 2002 року №173 у частині встановлення надбавки суддям військових місцевих судів та військових апеляційних судів". На час виникнення спору, як свідчить Указ Президента України №46/2006 від 21.01.2006 року (46/2006) , роз'яснення Міністерства юстиції України від 04.07.2006 року (а.с.22), укази Президента України від 10 липня 1995 року №584 (584/95) та від 11 грудня 2002 року №1150 (1150/2002) частково втратили чинність, укази від 23 лютого 2002 року №173 (173/2002) , від 25 листопада 2002 року №1061 (1061/2002) -діють, тому колегія суддів, на відміну від суду першої інстанції, вважає, що постанова КМУ №865 (865-2005-п) не набрала чинності.

На підставі наведеного, керуючись ч.З ст.160, ст., ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212 КАС України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України задовольнити. Скасувати постанову Ємільчинського районного суду Житомирської області від 27 грудня 2006 року та ухвалити нову постанову.

Відмовити в адміністративному позові ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області про визнання неправомірних дій щодо зменшення пенсії, про перерахунок розміру пенсії з 01.10.2006 року, про відшкодування моральної шкоди.